 |
|
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку є результатом добору найпрогресивніших за економічністю й технічним удосконаленням прийомів, досягнутих бухгалтерським обліком за весь час його існування, а також результатом творчого пошуку вчених і практиків. Уперше вона була застосована на початку 40-х років. У 1949 р. Міністерством фінансів були розроблені й рекомендовані всім галузям промисловості типові реєстри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку. Це було початком її масового впровадження. У результаті вона швидко набула великого поширення . У 1960 р. на основі єдиного Плану рахунків бухгалтерського обліку Мінфіном запроваджені у дію нові типові реєстри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку для всіх галузей народного господарства. Після цього вона почала називатися єдиною журнально-ордерною формою рахівництва.
Журнально-ордерна форма обліку грунтується на принципі ведення з усіх операцій нагромаджувальних журналів-ордерів. За зовнішнім виглядом - це аркуші-реєстри багатографної форми, призначені для кредитових записів того балансового рахунку, операції якого облічують у даному журналі-ордері. Записи у журнали-ордери роблять на підставі первинних чи зведених документів, а також допоміжних відомостей, і меморіальні ордери не складають. Господарські операції записують за дебетом і кредитом кореспондуючих рахунків (шаховий принцип). Це зменшує обсяг облікової роботи, унаочнює й підвищує якість облікових даних . Підсумки журналів-ордерів за місяць переносять до Головної книги, на основі якої складають баланс.
У більшості журналів-ордерів синтетичний і аналітичний облік поєднують. Аналітичний облік відокремлюють тільки за тими рахунками, за якими є велика кількість облічуваних об’єктів (матеріали, готова продукція). За цими аналітичними рахунками складають сальдові й оборотні відомості.
За журнально-ордерної форми обліку скорочується кількість облікових реєстрів, синтетичний облік поєднується з аналітичним, протягом місяця забезпечується рівномірний запис операцій в облікові реєстри, підвищується якість обліку та звітності. І все ж журнально-ордерна форма має недоліки: через складність і громіздкість деяких журналів-ордерів неможливо зробити повну автоматизацію обліку (рис.10).
| Бухгалтерські документи | ||||
       
| ||||
  Касова книга
| Нагромаджувальні й групувальні відомості | Картки (книги) аналітичного обліку | ||
| Журнали-ордери | Оборотні та сальдові | ||
|
| відомості за аналітичними | |||
| Головна книга | рахунками | ||
|
| ||||
| Бухгалтерський баланс й інші форми звітності |
Умовні позначення:
запис
звірення записів
Рис.10 Журнально-ордерна форма рахівництва