Здавалка
Главная | Обратная связь

ХАРАКТЕРИСТИКА ІСНУЮЧОГО СТАНУ МІСТА



Тернопіль - адміністративний центр Тернопільської області. Розташований на річці Серет. Місто є одним з найважливіших українських і європейських історичних центрів.

Зовнішні зв’язки міста з регіонами України та Європи здійснюються автомобільним, залізничним та повітряним видами транспорту.

Головна особливість економічно-географічного положення міста центральне положення в Західному регіоні України.

Згідно Генеральної схеми планування території України Тернопіль віднесений до типу великого багатофункціонального міста, в якому передбачається регламентація розвитку з необхідністю структурно-технологічної перебудови виробничої бази, виведенням з експлуатації шкідливих виробництв, оптимізацією структури землекористування, екологічною реабілітацією міських територій та розвитком соціально-культурного потенціалу обласного та міжрайонного значення.

Там же, Тернопіль визначений як центр Тернопільської області і Тернопільського адміністративного району, а також центр Тернопільської обласної системи розселення (в складі Вінницької міжобласної системи розселення).

Тернопільська область має дві міжрайонні системи розселення: Тернопільську (центральна та північна частина області) та Чортківська (південна частина області) з центрами в Тернополі та другому за чисельністю населення місті – транспортному вузлі – Чорткові.

19,8% всього населення та 46% міського населення Тернопільської області сконцентровано у м. Тернопіль. Слід зазначити, що місто переважає друге за людністю в області місто Чортків (29,7 тис. осіб на 1.01.2015) майже у 7,3 разів, тобто виступає беззаперечним центром.

Для населення Тернопільської обласної системи розселення місто надає спеціалізовані послуги, виступає її найбільшим освітнім центром.

Тернопіль, як значний освітній центр, готує висококваліфікованих фахівців для міста, області і України. У місті зосереджено 14 навчальних закладів і філій І - ІV рівнів акредитації в яких навчається понад 50 тисяч студентів, що є на рівні центру надобласної системи розселення – м. Вінниці.

Престижними вузами, що притягують молодь на навчання з усього Поділля (та Західної України) є національний економічний університет, національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, державний медичний університет ім. І. Горбачевського, державний технічний університет ім. І. Пулюя, Галицький інститут ім. В. Чорновола, інститут соціальних та інформаційних технологій.

Медичні спеціалізовані послуги надають обласні лікарні та диспансери.

Ринкова інфраструктура міста є однією з найбільших в регіоні.

Мережа ринкової інфраструктури міста складається з бізнес-центру, бізнес-інкубатора, 3 лізингових компаній, понад 70 банків і філій банків, 16 фінансово-кредитних установ (кредитні спілки, установи взаємного кредитування), 2 фондів підтримки підприємництва, 17 бірж (11 самостійних і 6 філій), консалтингового агентство, 12 аудиторських фірм, 20 страхових організацій та їх філій.

Також у Тернополі зосереджена найбільша кількість спортивних споруд, на яких проводяться змагання обласного рівня, а спортивні команди виступають у загальнодержавних змаганнях.

Чисельність населення міста на 1.01.2015 року становила 217,773 тис. осіб.

Площа території міста в існуючій межі (за звітом по формі «6-зем») — 4283 га.

Господарський комплекс.

Господарський комплекс міста складається з переважно з невиробничого сектору (обслуговуючої сфери). Орієнтовна чисельність усіх працівників – біля 117,7 тис. осіб.

Складові господарського комплексу осіб %
Виробничий (матеріальний) сектор 13,1
Невиробничий сектор (сфера обслуговування) 44,8
Мале підприємництво 42,1
Разом 100,0

Нині за кількістю працівників у господарському комплексі провідна роль є за малим підприємництвом (малі підприємства та підприємці-фізичні особи).

Виробничий сектор втратив свою провідну роль, яку мав протягом другої половини 20 століття. Великі підприємства харчової промисловості та машинобудування, що були основою його економіки та галузями спеціалізації в місті, на даний час не працюють (машинобудування) або працюють на частку своєї потужності (харчова промисловість).

Загальна кількість штатних працівників в місті (без малого підприємництва) на початок 2015 року становить біля 66,4 тис. осіб.

Середньооблікова кількість штатних працівників за видами економічної діяльності (за колом підприємств, що звітують за формою «1-праця») на 1.01.2015 р.

Види економічної діяльності Чисельність працівників, осіб
Виробничий (матеріальний) сектор
Сільське та лісове господарство:
Добувна промисловість
Переробна промисловість
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
Будівництво
Невиробничий сектор
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку
Діяльність готелів та ресторанів
Діяльність транспорту та зв’язку
Фінансова діяльність
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям
Державне управління
Освіта
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту
Разом

Виробничий сектор господарського комплексу Тернополя втрачає своє значення в розвитку та життєдіяльності міста. Нині чисельність його працівників (без врахування малих підприємств) складає біля 15,5 тисяч осіб.

Промисловість міста представлена обробною промисловістю та виробництвом і розподіленням електроенергії, газу та води.

Найбільшим видом економічної діяльності виробничого сектору за кількістю працівників є виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (40,7% від усіх працівників сектору).

В будівництві працює біля 1/4 від усіх працівників виробничого сектора.

Сільське, лісове та рибне господарство відіграють незначну роль в виробничій сфері міста.

У невиробничому секторі або сфері обслуговування (без малих підприємств) зайнято близько 52,7 тисяч осіб.

Провідними галузями невиробничого сектору (за чисельністю працівників) у місті є транспорт та зв’язок, освіта; охорона здоров'я й соціальна допомога; торгівля, державне управління,на які припадає біля 70% від числа працівників невиробничого сектора.

Слід зазначити, що постіндустріальний розвиток економіки міста (і країни у цілому) визначив перевищення чисельності працівників невиробничого сектору (сфери обслуговування) над виробничим сектором.

Вантажні та пасажирські перевезення крім залізничного транспорту, здійснюються автомобільним (автобусним) видами транспорту.

Внутрішньо міські пасажирські перевезення здійснюються автомобільним (автобусним, мікроавтобус ним, таксі) транспортом та електротранспортом (тролейбусним).

Мале підприємництво. Чисельність малих підприємств на кінець 2014 року становила 2104 підприємств, а чисельність зайнятих працівників на цих підприємствах близько 13,1 тис. осіб.

Кількість малих підприємств – 5423 одиниць, чисельність працівників малих підприємств – 22388 осіб.

Кількість підприємців-фізичних осіб – 18097 осіб, чисельність осіб пов’язаних з ними трудовими відносинами – 9048 осіб

Житловий фондТернополі на початок 2008 року становив 5480,5 тис. м2 загальної площі, у тому числі багатоквартирної забудови – 3626,9 тис. м2; садибної забудови – 956,1 тис. м2.

Типи забудови Загальна площа, Кількість населення, Житлова забезпеченість,
тис. м2 % тис. осіб м2/люд.
Багатоквартирна 4390,6 80,1 184,6 23,8
Садибна 1089,9 19,9 33,2 32,8
РАЗОМ 5480,5 217,8 25,2

Житловий фонд міста складається з 5,9 тис. будинків (біля 81,5 тис. квартир), з них 4648 садибних будинків (15967 квартир) і 1306 багатоквартирних будинків (65,5 тис. квартир).

З наведеної таблиці видно, що найбільша питома вага житлового фонду припадає на багатоквартирну забудову (80,1%). Середня житлова забезпеченість по місту становить 25,2 м2/люд.: в багатоквартирній забудові 23,8 м2/люд. і в садибній забудові 32,8 м2/люд.

Обладнання квартир: водопроводом та каналізацією – 100,0%; опаленням – 99,8%; підлоговими електроплитами – 0,4%гарячим водопостачанням – 98,8%; ванними (душовими) – 99,8%.

Незавершене будівництво на 1.01.2015 р. становить 61 багатоквартирних будинків загальною площею 358,646 тис. м2.

У Тернополі функціонує широка мережа установ і підприємств обслуговування. Характеристика основних існуючих установ і підприємств обслуговування й визначення рівня відповідності їхньої ємності нормативним вимогам подається в таблиці нижче. Розрахунок зроблений для населення станом на 1.01.2015 р. – 217,8 тис. осіб.

З таблиці видно, що система культурно-побутового обслуговування має групу установ і підприємств обслуговування з рівнем досягнутим нормативного або вище нормативного й групу установ, рівень розвитку яких нижче нормативного забезпечення.

До першої групи відносяться загальноосвітні школи, позашкільні установи, лікарні, бібліотеки, ринки, підприємств харчування.

До другої групи підприємств та установ відносяться дитячі дошкільні заклади, поліклініки, заклади фізкультури і спорту (басейни та спортивні зали), магазини, готелі.

Назва установ і підприємств обслуговування Одиниця виміру Фактична ємність Необхідно за нормативами % до норми
1. Дитячі дошкільні установи місць 73,9
2. Загальноосвітні школи місць 121,4
3. Позашкільні установи учнів 150,0
4. Лікарні (стаціонари) всіх типів ліжок 137,9
5. Поліклініки відвідувань у зміну 74,8
6. Станції швидкої допомоги автомобіль 91,3
7. Спортивні зали м2 підлоги 48,6
8. Басейни м2 дзеркала води 11,5
9. Бібліотеки тис. томів 1173,7 980,1 119,7
10. Магазини м2 торг. площі 73,8
11. Ринки - // - понад 6,9 рази
12. Підприємства харчування посадкових місць 162,5
13. Готелі місць 78,4

 

ІСНУЮЧЕ ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВА МІСТА

Сучасна планувальна структура міста обумовлена природними і штучними факторами, таким як р. Серет і Тернопільський став, що розділяють місто на східний і західний райони. Крім того, через місто проходить лінія магістральної залізниці Львів – Тернопіль – Київ, яка відокремлює центральну частину міста.

Враховуючи ці фактори можна поділити на три планувальні райони:

- центральний, західна межа якого проходить по р. Серет і Тернопільському ставу, а східна по залізниці Львів – Тернопіль – Київ;

- східний, західна межа якого проходить по залізниці Львів – Тернопіль – Київ, східна межа - по об’їзній дорозі;

- західний, східна межа якого проходить по р. Серет і Тернопільському ставу, а західна – по об'їзній дорозі і магістралі Тернопіль – Львів.

У місті склалися два промислові райони – Північний і Південний.

В Північному промисловому районі розташовані: комбайновий завод, Тернопільське об’єднання «Текстерно», група підприємств легкої промисловості, а також підприємства будівельних матеріалів, харчової промисловості й супутні їм склади та бази.

Північна промислова зона має розвинену інженерно-транспортну інфраструктуру. Із західного напрямку обслуговується магістральною вулицею Бродівська, а з півдня вулиця Текстильна, які мають виходи на об’їзну дорогу. Крім того, її обслуговують дві гілки магістральних колій і під’їзні залізничні колії.

В Південному промисловому районі розташована основна площадка ВАТ «Ватра», ділянка непрацюючого цукрового заводу , комбінат хлібопродуктів, АТП, склади, бази, міські очисні споруди та інші міські комунальні підприємства.

Південний промисловий район обслуговується магістральними і під’їзними залізничними коліями. Автомобільне обслуговування здійснюється по вулиці Микулинецькій з виходом на вулицю Степана Бандери і об’їзну дорогу.

Центральний район – частина міста, що склалася історично на лівому березі Тернопільського ставу і є територією, яка щільно забудована капітальними житловими і громадськими будинками.

У цій зоні зосереджені будівлі обласних і міських органів управління, основні споруди і пам’ятники культурної спадщини різних часів.

У планувальному відношенні даний район цікавий тим, що його структура побудована на ув’язці системи площ, паркових зон, пам’ятників архітектури, культових споруд, житлової та громадської забудови.

В центральному районі знаходиться два центральні парки – парк ім. Т. Шевченко і парк Топільче, які роблять центральну частину міста привабливою з точки зору організації відпочинку і розваг.

Екологічна ситуація в центральному районі досить напружена, в основному через значну концентрацію транспортних потоків.

Східний район – поліфункціональна планувальна структура, в якій представлені як мікрорайони нової багатоквартирної забудови останніх 20 років (мікрорайони «Східний», «Сонячний», мікрорайони №Х, ХІ, ХІІ, ХІІІ), так і садибної забудови (район обмежений із заходу залізницею, з півночі вулицею Збаразькою, зі сходу проспектом Злуки, вулицями Галицькою і Слівенською.

В районі парку Слави розташований центральний стадіон зі спортивним комплексом. Крім того, в районі є парк Національного Відродження, з достатнім благоустроєм для відпочинку і розваг. Район забезпечений інженерно-транспортною інфраструктурою і має достатній благоустрій. Екологічний стан у цілому по району є менш напруженим, ніж в центральному районі.

Західний район відокремлений від центральної частини р. Серет і Тернопільським ставом, має поліфункціональну структуру.

В районі присутні і квартали багатоквартирної житлової забудови в районі вулиць Львівської, Бережанської і колишні сільські поселення Пронятин та Кутківці з кварталами садибної забудови. Крім того, в західній частині між вулицями Степана Бандери і Бережанської сформувалася комунальна зона з тролейбусним парком.

Для організації відпочинку жителів цього району є достатньо рекреаційних територій – це парки Топільче, регіональний ландшафтний парк Загребелля, який виходить на Тернопільський став.

Екологічний стан в районі погіршується через проходження районом магістральних вулиць Гетьмана Мазепи, Львівської, Бережанської і частини об’їзної дороги (вулиця Степана Будного) з великою інтенсивністю руху і рівнем забруднення повітря.

Висновки

Таким чином, у результаті аналізу існуючого стану планування і забудови Тернополя виявлено ряд проблем, які необхідно врахувати при виконанні проекту внесення змін до генерального плану та інших містобудівних проектів:

- сформована планувальна структура міста не відповідає як сучасним, так і перспективним вимогам, і тому вимагає значних змін і удосконалення;

- магістральна вулична мережа міста не відповідає сучасним (по пропускній здатності) вимогам як у центральній частині, так і у периферійних;

- житлова забудова недостатньо забезпечена інженерно-транспортною інфраструктурою для оптимального функціонування;

- у районах садибної забудови відсутній зовнішній благоустрій.

Застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків в жилі будинки та реєстрації в них місця проживання» від 02.09.2014 №1673-VII до садових будинків, розташованих в межі Тернополя, можливе за умови дотримання вимог п. 3.51* ДБН 360-92**







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.