Главная | Обратная связь

Стратегічне завдання та принципи державної регіональної політики.

У загальноекономічному розумінні будь-яка стратегія— це проект або план з чітко визначеною довготерміновою метою, а також сукупністю напрямів, завдань та механізмів, необхідних для досягнення цієї стратегічної мети. Основними стратегічними завданнями державної регіональної політики на період до 2015 р. визначено такі:

1) підвищення конкурентоспроможності регіонів та зміцнення їхнього ресурсного потенціалу;2) забезпечення розвитку людських ресурсів;3) розвиток міжрегіонального співробітництва;4) створення інституційних умов для регіонального розвитку.

В основу держ. стратегії регіон. розвитку покладені принципи, що відповідають ідеям та поглядам світового співтовариства на подальший розвиток суспільства. У нинішній час такою домінантною ідеєю є концепція сталого розвитку, основні принципи якої були проголошені на Всесвітній конференції ООН з питань навколишнього середовища та розвитку. Її суть полягає у взаємопов’язаності завдань соц.-ек розвитку людства та збереження довкілля. Під сталим розвитком розуміється процес гармонізації продуктивних сил, забезпечення гарантованого задоволення необхідних потреб усіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відтворення цілісності навколишнього природньоого середовища, створення можливостей для рівноваги між цого потенціалом і вимогами людей усіх поколінь.

Реалізація стратегій має здійснюватися відповідно до планів економічного і соц.го розвитку, державних регіональних програм через широке використання таких економічних інструментів, як пряме інвестування і субвенції, створення спеціальних фондів для фінансування програм, залучення іноземного та вітчизняного приватного капіталу, пільгове кредитування й оподаткування, преференцій, використання позабюджетних коштів тощо
80.Інвестиційний потенціал та об’єкти інвестиційної діяльності в регіоні.

Інвестиційна діяльність визначається як сукупність практичних дій суб’єктів цієї діяльності (громадян, юридичних осіб і держави) щодо реалізації інвестицій. У сучасних умовах особливого значення на регіональному рівні набуло питання стимулювання участі у цій діяльності в українських регіонах іноземних інвесторів. У зв’язку з цим усі інвестиції прийнято поділяти на внутрішні й іноземні. Відповідно виділяють вітчизняних та іноземних учасників інвестиційної діяльності (інвесторів). Питання залучення інвестицій було і залишається одним із пріоритетних напрямів діяльності місцевих органів державної влади. Успішність цієї діяльності значною мірою зумовлюється наявним інвестиційним потенціалом та рівнем інвестиційної привабливості регіонів. Інвестиційний потенціал регіону — це можливість та готовність суб’єктів господарювання до здійснення інвестиційної діяльності на території регіону, тобто вкладення інвестицій у розвиток його ек-ки. Важливою характеристикою інвестиційного потенціалу є напрями вкладення інвестицій, які виступають як об’єкти інвестиційної діяльності. До них належать: створення та реконструкція основних фондів;обігові кошти;цінні папери (акції, облігації та ін.);цільові грошові вкладення;науково-технічна продукція та інші об’єкти власності;майнові права та права на інтелектуальну власність.У процесі відновлення відбувається постійна трансформація об’єктів інвестування, яка відображає їхню подвійну природу: ресурси перетворюються у вкладення, внаслідок використання вкладень формується дохід, який є джерелом інвестиційних ресурсів наступного циклу і т. д.Інвестиційний потенціал регіону може бути визначений рядом показників, насамперед кількісних та якісних.

Характеристика з кількісної сторони відображає можливі надходження інвестицій за рахунок основних джерел інвестування. До таких показників належать: обсяги інвестицій в основні фонди виробничого та невиробничого призначення; обсяги прямих та портфельних інвестицій; обсяги надходження фінансових коштів та обсяги введення у дію основних виробничих фондів й ін. Якісні характеристики інвестиційного потенціалу проявляються передусім у його впливі на соц. розвиток регіону, оскільки він сприяє забезпеченню зайнятості, зростанню доходів населення, розвиткові та збільшенню кількості об’єктів соц.ї інфраструктури, підтриманню таких галузей, як охорона здоров’я, освіта, житлово-комунальне господарство та ін.

Основними фінансовими джерелами інвестиційного потенціалу регіонів є:централізовані державні капітальні вкладення;кошти суб’єктів господарської діяльності, які формуються переважно за рахунок частини чистого прибутку, що залишається у їх розпорядженні, амортизаційних відрахувань та банківських кредитів;прямі іноземні інвестиції;кошти (заощадження) населення. Процес зростання або зменшення інвестиц потенціалу перебуває у прямій залежності від інвестиційної привабливості регіону