 |
|
Методика підготовки до семінару.
Етапи підготовки до семінару.
Для того щоб семінар якнайповніше розкрив свої потенційні можливості як школи творчого колективного мислення, став справжнім розсадником знань, крім вибору його оптимальної форми та методики проведення, необхідна ґрунтовна підготовка до семінару студентів і викладача.
У процесі початкової підготовки викладача до семінарського заняття, як і в процесі підготовки лекції, умовно можна виокремити три етапи: 1) визначення теми, мети і складення плану семінару; 2) підбір і вивчення літератури; 3) складення методичної розробки до семінару.
Визначення теми, мети і складення плану семінару.
Тема.
Тема лекції визначається навчальною програмою дисципліни, а тема семінарського заняття – темою лекції, після якої воно проводиться. Проте формулювання теми семінару не повинно дослівно збігатися з формулюванням теми лекції. Викладач має виокремити дещо інший аспект теми семінару, ніж розглянутий у лекції, щоб уникнути дублювання лекції семінаром.
План.
Після визначення теми виокремлюють і розташовують у логічній послідовності питання плану семінарського заняття. Питання не повинні бути надто широкими чи вузькими. Змістовно вони збігаються з питаннями плану лекції, проте (знову ж таки з метою уникнення дублювання) не мають відтворювати їх дослівно. У плані двогодинного семінарського заняття, як і в плані лекції, доцільно виокремлювати три питання. Якщо доводиться вибирати між двома і чотирма питаннями, то перевагу краще віддати двом. Їх можна розглянути на семінарі в повному обсязі, а коли питань більше трьох, то на їх розгляд часу зазвичай не вистачає. Доведеться або прискорювати виступи студентів з питань, або залишати останні питання нерозглянутими.
Семінарське заняття як форма навчання за своєю методикою досить істотно відрізняється від лекції. Ця відмінність виражається і в плануванні семінару. Хоча головним тут, як і в лекції, залишається, виділення ключових питань, призначених для обговорення, але сама структура цього плану вельми відрізняється від лекційного планування. План семінару, в якійсь мірі, може бути порівняний з режисерським планом, який повинен виводити на сцену акторів (студентів) з заздалегідь вивченими ролями і розігрувати своєрідний спектакль під назвою семінарське заняття. Саме тому план семінару повинен включати не тільки основні, але й додаткові питання, викладач повинен заздалегідь намітити як основних, так і додаткових виступаючих, йому необхідно бути готовим не тільки вислуховувати відповіді, але і самому включатися в диспут, виводячи його на рівень теоретичного аналізу та узагальнення. Всі ці особливості проведення семінару повинні бути відображені у його плані, що допомагає як викладачеві, так і студентам перейти від експромту до серйозного обговорення проблеми. Враховуючи ту обставину, що семінари досить істотно можуть відрізнятися один від одного за своїм виглядом, змінюється і їхня планова основа. План семінару є не тільки організуючим документом, але може служити і звітним документом при перевірці роботи викладача.
Якщо навчальну дисципліну викладають кілька викладачів кафедри, то плани семінарських занять вони складають разом. Такі плани затверджують на засіданні кафедри, тиражують для вручення кожному студенту і викладачі зобов'язані ними керуватися. Готуючись до семінарського заняття, викладач користується вже наявними планами. Зміна викладачем питань плану чи їх формулювань, у т. ч. з урахуванням профілю підготовки фахівців, допускається.
Мета.
Мету семінарського заняття визначають на основі теми як передбачуваний результат її вивчення. Конкретизують мету на основі питань плану семінару, результати розгляду яких визначаються як окремі цілі чи завдання. Мету семінару фіксують у методичній розробці з теми.
Підбір і вивчення літератури.
Підготовка до семінарського заняття охоплює також складення переліку літератури з теми заняття. Орієнтовно він має містити 4-6 назв наукових праць – першоджерел і сучасних публікацій. Переважно це ті самі праці, що вказані у навчальній програмі дисципліни і згадувалися на лекції, а також новітні публікації. Навчальну літературу (підручники, навчальні посібники тощо) рекомендують до всіх тем семінарських занять і до переліку літератури з конкретних тем не включають. У процесі проведення семінарів студентам, які виявляють інтерес до поглибленого вивчення дисципліни, готують доповіді чи реферати, можна рекомендувати додаткову наукову літературу.
Складаючи перелік літератури, викладач має зважати на можливості її використання студентами – наявність хрестоматії з дисципліни, відповідних монографій, журналів, збірників, матеріалів конференцій у бібліотеці факультету, вищого навчального закладу, міста, в Інтернеті тощо. Якщо до переліку внесено велику за обсягом працю, то потрібно вказати її розділи чи сторінки, на яких міститься матеріал, що безпосередньо стосується теми семінару. Викладач сам повинен ознайомитися з працями, які він рекомендує студентам до семінару.
Порядок підбору і вивчення літератури з теми семінарського заняття залежить від того, читав викладач перед цим лекцію з відповідної теми, чи ні. Якщо викладач проводить лише семінари після лекцій, прочитаних іншим викладачем, він повинен передусім ознайомитися з навчальною програмою дисципліни, в якій у формі тез розкрито зміст теми, вміщено перелік наукової літератури з теми, а також вказано навчальну літературу (підручники, навчальні посібники) з дисципліни загалом.
Після ознайомлення з навчальною програмою викладач вивчає тему за вказаною в ній навчальною літературою, а також іншими підручниками і навчальними посібниками (за їх наявності). Після цього він має ознайомитися з науковою літературою – спершу з тією, перелік якої міститься у навчальній програмі, потім – з указаною у плані семінарських занять (якщо між ними є відмінності), і нарешті – з іншою науковою літературою, яку він підбирає самостійно (монографії, статті, матеріали конференцій тощо). Щоб орієнтуватися в новітніх публікаціях з теми, викладач переглядає відповідні періодичні видання за останні п'ять років (багато з них можна знайти в Інтернеті). Для систематизації роботи з літературою він може скласти її перелік у вказаній послідовності.
Працюючи з літературою, викладач робить письмові записи, ксерокопії, роздруківки, записи на електронних носіях тощо, які потім використовує у написанні методичної розробки з теми семінару. Знання викладачем навчальної та наукової літератури є необхідною умовою проведення ним семінарського заняття. Підготовка до семінару передбачає також збирання та систематизацію відповідного фактичного матеріалу.
Складення методичної розробки до семінару.
Така розробка (робочий план семінару) – це складений викладачем розгорнутий план проведення семінару. Підготовка методичної розробки до семінарського заняття не є обов'язковою для викладача, однак вона допомагає систематизувати опрацьований матеріал, структурувати семінарське заняття, домогтися логічної послідовності в його проведенні, полегшує підготовку до наступного семінару з теми тощо. Складення методичних розробок до семінарських занять студентами, що проходять у вищих навчальних закладах педагогічну (асистентську) практику, є обов'язковим.
Методична розробка має певну структуру, основними елементами якої є:
— план семінару з переліком літератури і диференціацією основних питань на підпитання;
— розширений перелік наукової літератури для викладача;
— вступне слово викладача;
— визначення, основні теоретичні положення у формі тез із питань плану семінару;
— фактичний матеріал;
– одне-два додаткові питання з кожного основного питання плану семінару;
— стислі висновки з кожного основного питання плану семінару;
— розподіл навчального часу за основними питаннями плану семінару;
— висновки з теми семінарського заняття.
Структура методичної розробки, що складається з цих елементів, матиме такий вигляд:
– заголовок: Методична розробка до семінарського заняття з теми «...» (зазначається тема) (2 або 4 години)
– план семінарського заняття і перелік рекомендованої літератури;
– розширений перелік наукової літератури для викладача;
— вступне слово викладача;
— формулювання першого питання плану семінару із зазначенням (у дужках у кінці формулювання) часу, відведеного на його розгляд (у хвилинах), і виокремленням підпитань: а); б); в) тощо;
— визначення, основні теоретичні положення у формі тез, фактичний матеріал за підпитаннями;
— додаткові питання;
— висновки з першого питання;
— формулювання другого питання плану семінару та ін.;
— формулювання третього питання плану семінару та ін.;
— висновки з теми семінарського заняття. Ґрунтовна підготовка викладача до семінарського заняття є необхідною умовою його успішного проведення. Готуватися потрібно не тільки до семінару, який викладач проводить уперше, а й до кожного наступного – опрацьовуючи новітню наукову літературу, доручаючи студентам готувати реферати за новими публікаціями, формулюючи проблемні питання тощо.
Алгоритм підготовки до семінарського заняття.
-проаналізуйте тему заняття, подумайте над його дидактичними цілями і основними проблемами, які винесені на обговорення;
-опрацюйте рекомендовану навчальну, наукову та методичну літературу, при цьому обов’язково конспектуйте і занотовуйте прочитане, виписуйте те, що, на ваш погляд, сприятиме ефективному проведенню семінарського заняття;
-намагайтеся сформулювати свою думку з кожного питання і обґрунтовуйте свої міркування;
-запишіть запитання, які виникли у вас під час підготовки до проведення семінарського заняття, зверніться за консультацією до викладача-методиста;
-складіть розгорнутий план-конспект (методичну розробку) проведення семінарського заняття, ретельно обдумуючи його етапи, структурні елементи, навчальні питання, що виносяться на розгляд, методи, прийоми та засоби навчання, за допомогою яких забезпечуватиметься навчально-пізнавальна діяльність студентів.