 |
|
Правове регулювання мисливства і здійснення полювання
Мисливство — один з основних видів спеціального використання тваринного світу, який задовольняє
матеріальні, рекреаційні та інші потреби громадян і господарства. Правова регламентація існуючих у
цій галузі суспільних відносин ґрунтується на Законі України від 22 лютого 2000 року «Про мисливське
господарство і полювання», відповідних постановах Кабінету Міністрів, нормативних актах
Мінприроди)та Державне агентство лісових ресурсі України. Державне агентство лісових ресурсі
України законодавчо визначений спецільно уповноваженим державним органом у галузі ведення
мисливського господарства.
Мисливством вважається добування диких звірів і птахів, які віднесені до об'єктів полювання і
перебувають у стані природної волі чи напіввільних умовах у межах мисливських угідь. Мисливські
угіддя — це ділянки земної поверхні (території і акваторії), які є середовищем перебування диких
тварин і де можливе їх добування. Особливість мисливських угідь як правової категорії полягає в тому,
що вони не утворюють самостійного природного об'єкта, як земля, надра, води, ліси. Мисливські угіддя
відбивають лише особливі функціональні властивості природних об'єктів — бути середовищем
перебування диких тварин. Якщо на певних площах перебувають звірі і птахи, але встановлюється
постійна заборона на їх добування, то це виключає відповідно ці площі зі складу мисливських угідь,
оскільки не досягається основна мета ведення мисливського господарства — одержання певних
матеріальних цінностей, продукції мисливського господарства.
З метою охорони тваринного світу і його відтворення місцеві державні адміністрації чи мисливські
господарства можуть тимчасово обмежувати чи припиняти здійснення мисливства на певній площі
угідь. Однак, зважаючи на тимчасовість заборони полювання, такі угіддя не втрачають статусу
мисливських.
Угіддя надаються обласними радами за поданням органів управління лісовим і мисливським
господарством, погодженим з відповідними органами, на строк не менше 15 років. Надання угідь
оформлюється шляхом укладення між користувачем і місцевими органами лісового господарства
договору, який повинен відповідати його Типовій формі, затвердженій Державне агентство лісових
ресурсі України 12 грудня 1996 року. У договорі визначаються межі закріплених угідь, строки
користування ними, перелік обов'язкових заходів, спрямованих на раціональне використання і охорону
мисливського фонду тварин, права і обов'язки сторін, їх відповідальність.
Об'єктом полювання виступає державний мисливський фонд, тобто дикі звірі і птахи, що перебувають у
мисливських угіддях у стані природної волі чи напіввільних умовах. Згідно з національним
законодавством тваринний світ становить самостійний природний об'єкт і не є елементом середовища
його перебування, як вважається у деяких країнах. Тому не має правового значення, в чиїй власності чи
користуванні знаходиться територія або акваторія, на якій перебувають тварини. Власники або
користувачі земельних, лісових ділянок чи водних площ повинні одержувати право на спеціальне
використання об'єктів тваринного світу на загальних підставах.
Право полювання в мисливських угіддях мають громадяни України, які досягли 18-річного віку і
отримали відповідні документи, що посвідчують це право.
Право на полювання посвідчують такі документи, наявність яких для мисливця є обов'язковою:
— посвідчення мисливця, яке видається органами Державне агентство лісових ресурсі України
України після перевірки у громадянина необхідного мінімуму знань з мисливської справи;
— щорічна контрольна картка обліку добутої дичини та порушень правил полювання (ці документи
видаються після сплати в установленому порядку і розмірі державного мита та відповідного збору за їх
видачу);
— при наявності вогнепальної мисливської зброї — дозвіл органів внутрішніх справ на право
користування нею;
— при використанні мисливських собак, ловчих звірів і птахів — відповідний паспорт на них;
— мисливців — членів громадських мисливських організацій (Українського товариства мисливців і
рибалок, Товариства мисливців і рибалок Збройних Сил України, Товариства «Динамо») — членські
квитки;
— спеціальний дозвіл на добування мисливських тварин. Форми таких дозволів та органи, які їх
видають, суттєво відрізняються залежно від того, до якої категорії мисливського фонду віднесені ті чи
інші дикі звірі та птахи.
Полювання без належних мисливських документів, у заборонених місцях, у неналежний час,
забороненими засобами і знаряддями та порушення інших встановлених правил добування
мисливських звірів і птахів кваліфікується як незаконне полювання (браконьєрство), яке тягне за собою
юридичну відповідальність