 |
|
Поняття і функції лісів як об’єкта...
деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами,
трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та
іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму
розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне
середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм
призначенням та місцерозташуванням виконують переважно
водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі,
рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для
задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях
яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають,
та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд
України і перебувають під охороною держави. Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними
межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового
господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у
землекористувача або власника землі. Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а
також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю
(внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів,
лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не
вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові
ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими
розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками,
лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами
і дренажними системами.
Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду
України з визначеними межами, яка надається або вилучається у
землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення
лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до
земельного законодавства.
володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на
забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових
ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та
інших інтересів суспільства. Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі
лісові ділянки. Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють
відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України.
Стаття 3. Лісове законодавство України Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України
( 254к/96-ВР ), Законом України "Про охорону навколишнього
природного середовища" ( 1264-12 ), цим Кодексом, іншими
законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них
нормативно-правовими актами.
Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр,
вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення
рослинного та тваринного світу, не врегульовані цим Кодексом,
регулюються відповідними законодавчими актами.
Отже, ліси - це самостійний і відтворюваний об'єкт природи і складова навколишнього природного
середовища; об'єкт рослинного світу; об'єкт права власності у вигляді відповідного типу природних
комплексів, у якому поєднується переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними
ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними
компонентами; джерело одержання деревних, технічних, лікарських та інших продуктів лісу, що є
базою для ведення різних галузей господарювання; об'єкт природи, який виконує кліматорегулюючі,
захисні, водо-охороні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші функції та
який впливає на навколишнє природне середовище; розміщений на спеціально виділених землях і
зареєстрований у державних лісооблікових документах як ліс об'єкт власності, управління,
використання та охорони.