Здавалка
Главная | Обратная связь

Які умови охороноздатності комерційного (фірмового) найменування? Вирішіть справу. Чи зміниться рішення, якщо АТ і ТОВ функціонуватимуть в одному регіоні?



Завдання №20

АТ “Львівська кондитерська фабрика “Світоч” звернулося до суду про скасування державної реєстрації Приватного підприємства “Світич”, визнання незаконним використання словесного позначення “Світич” у сфері кондитерських виробів і відшкодування збитків, заподіяних недобросовісною конкуренцією.

У позовній заяві АТ зазначило, що воно з 1995 р. є власником свідоцтва на знак “Світоч”, яке використовується для позначення виготовленої ним продукції. Діями ПП “Світич” були порушені права на товарний знак, неправомірно використовувалась ділова репутація відомого підприємства, що призвело до зменшення обсягів реалізованої продукції АТ “Світоч” у регіоні.

У судовому засіданні було встановлено, що 1999 р. Здолбунівською районною державною адміністрацією було зареєстроване ПП “Світич”, яке відповідно до своїх установчих документів вправі здійснювати діяльність по продажу кондитерських виробів. Підприємство використовувало словесне позначення “Світич” на рекламних матеріалах, у вітрині магазину, на етикетках і цінниках кондитерських виробів, виготовлених не АТ “Львівська кондитерська фабрика “Світоч”.

ПП “Світич” заперечує проти позовних вимог, оскільки воно правомірно використовує словесне позначення “Світич”, що співпадає з її комерційним найменуванням, це позначення не є тотожним найменуванню і товарному знаку позивача тому такі дії є способом реалізації належного йому права і відповідають вимогам законодавства.

Чи є порушення у діях ПП «Світич»? Які права належать власнику комерційного (фірмового) найменування? Вирішіть справу.

Завдання №21

На підставі договору франчайзинга фірма Lee надала право тор­гувати її товаром і під її торговою маркою товариству з обмеженою відповідальністю “Дельта”. Договором було обумовлено використан­ня торгової марки лише територією реєстрації ТОВ.

Представником фірми Lee в Україні було встановлено, що ТОВ створило ряд філій в інших обласних центрах України, де користува­лось торговою маркою. Крім цього, під цією маркою продавалась влас­на продукція ТОВ, що не була визначена договором. Зазначеною тор­говою маркою користувалось і ТОВ “Дельта-Світ”, що виділилось із ТОВ “Дельта” в результаті реорганізації.

Які суттєві умови договору комерційної концесії? Що становить предмет даного договору? Які порушення допустило ТОВ “Дельта”?

 

Завдання №22

Рибаков при заснуванні ТОВ “Вегас” в якості статутного внеску вніс свої права інтелек­туальної власності на торговельну марку “New Line”, зареєстровану Держдепартаментом на його ім’я , оцінивши її у 25 відсотків статутно­го доходу. Інші 75 відсотків були внесені іншими засновниками товарист­ва з обмеженою відповідальністю. Товариство було у встановленому порядку зареєстровано і здійснювало свою статутну діяльність по виробництву та продажу спортивного обладнання з використанням марки “New Line”.

Через два роки Рибаков заявив про свій вихід зі складу товариства та повернення наданої торговельної марки. Загальні збори не заперечували проти виходу, але відмовили у передачі марки, виплативши за неї суму еквівалентну 25 % розміру статутного фонду. Після виходу зі складу ТОВ Рибаков заснував ПП “Нью Лайн”, в діяльності якого використовував зазначену торговельну марку. Вважаючи, що діями Рибакова порушене право інтелектуальної власності ТОВ “Вегас” звернулося з позовом до суду.

Вирішіть справу. Чи можна в якості статутних внесків вносити права інтелектуаль­ної власності?

Завдання №23

Інженер Піддубний – працівник ЗАТ “Оптика” розробив технічний пристрій удосконалення дії термостата. Бухгалтерією ЗАТ згідно затвердженого рішенням загальних зборів Положення про раціоналізаторські пропозиції у виробництві Піддубному було виплачено винагороду у розмірі 1000 грн. Наступного місяця ЗАТ подало заявку до Держдепартаменту на отримання патенту на винахід “Біметалічна пластина термостата”, в якій були використані креслення та технічний опис Піддубного. Через рік ЗАТ “Оптика” був наданий патент та запущено у масове виробництво виготовлення термостатів з удосконаленим механізмом. Дізнавшись про впровадження винаходу інженер Піддубний звернувся до правління ЗАТ з заявою про виплату йому авторської винагороди у зв'язку з створенням винаходу у розмірі 5 % доходів, одержаних від продажу виготовленої продукції з використанням винаходу. Правління відмовило Піддубному, мотивуючим тим, що останній вже отримав винагороду від створення раціоналізаторської пропозиції, а винахід запатентовано на ім'я ЗАТ. Піддубний звернувся з позовом до суду.

Як співвідносяться права на раціоналізаторську пропозицію та винахід? Хто має права на об’єкт інтелектуальної власності, створений за трудовим договором? Як Піддубний може захистити свої права? Вирішіть справу.

 

Завдання №24

Бельгійська фірма подала в Держдепартамент інтелектуальної власності заявку на видачу патенту “Пристрій для фотоемульсійних вимірів”. У заяві вказувалося, що заявкакористається конвенційним пріоритетом, тому що аналогічна заявка була подана в Бельгії ще півтора роки тому. Департамент відмовився прийняти заявку та зажадав від фірми, по-перше, сплати заявочного мита, тому що всі заявки від іноземних заявників обкладаються митом, по-друге, надання у місячний термін копії первісної заявки. Одержавши квитанцію про сплату мита та копію первісної заявки, була розглянута заявка та прийнято рішення про видачу патенту. У рішенні Комітету відзначалося, що хоча за період між подачею заявок у Бельгії та Україні у ряді держав були опубліковані відомості про зроблений винахід, однак заявник користується конвенційним пріоритетом, тому ці публікації не перешкоджають видачі патенту.

Які особливості патентування винаходів іноземцями? Чи правомірна вимога про сплату заявочного мита? У який термін іноземний заявник зобов'язаний надати копію первісної заявки? Чи обґрунтоване рішення про видачу патенту?

 

Завдання №25

1. У липні 2004 р. до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України звернувся із заявкою на винахід, а також подав заяву про конвенційний пріоритет патентний повірений Костенко, який діяв від імені та в інтересах інкорпорованої у Сполучених Штатах Америки корпорації «Chemical Reseach Products Inc» (надалі - корпорація). 8 лютого на заявлений винахід був було видано патент.

Протягом тривалого часу (з березня 2006 року по червень 2008 року) володілець патенту не учиняв жодних дій по використанню запатентованого ним винаходу. Хоча вчасно та в повному обсязі весь час сплачував річний збір за підтримання його у силі.

10 серпня 2008 р. до Вищого господарського суду України звернулося з позовною заявою про надання дозволу на використання запатентованого Корпорацією винаходу на умовах невиключної ліцензії, зареєстроване у Російській Федерації товариство «Внешторгсервис» (надалі - товариство). В обґрунтуванні своїх позовних вимог Товариство посилалось на те, що Корпорація запатентувала свій винахід на території Україна лише з метою загальмувати розвиток виробництва товарів, що виготовляються з використанням її винаходу та з ціллю створити таким чином найбільш вигідні умови для власного імпорту.

Товариство відмічало також, що його співробітниками було винайдено, апробовано та запатентовано аналогічний винахід ще у 2002 році, але Товариство не встигло подати заявку на одержання патенту в Україні.

Крім того, Товариство у своїй позовній заяві вказувало на те, що бездіяльність Корпорації щодо невикористання свого винаходу носить умисних характер і підпадає під дію ст. 5 Паризької конвенції про охорону промислової власності та ст. 13 Цивільного кодексу України.

Представник Корпорації у судовому засіданні позовні вимоги заперечував повністю, посилаючись на їх невідповідність чинному законодавству України.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.