Главная | Обратная связь

ПРАВОВА ОСВІТА В ЛІЦЕЯХ, ГІМНАЗІЯХ, СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ КЛАСАХ ТА ШКОЛАХ

В умовах сьогодення зростає інтерес молоді до правознавства, отримання право­вої освіти. Саме тому в останні роки дедалі більше стає навчальних закладів, в яких учні поглиблено вивчають правознавство.

Які ж форми організації такого навчання можливі та використовуються нині? Значного поширення останнім часом набули навчальні заклади нового типу — ліцеї та гімназії. Згідно з Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний за­клад (затверджено наказом Міністерства освіти України № 322 від 7 вересня 1993 р.) гімназія — це середній навчально-виховний заклад другого-третього ступеня, що забез­печує науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку обдарованих і здібних дітей. Ліцей — це середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, що за­безпечує здобуття учнями освіти понад державний освітній мінімум і здійснює науково-практичну підготовку талановитої учнівської молоді. Таким чином, обидва заклади ма­ють на меті роботу з обдарованою молоддю, кожен з них може мати юридичне спряму­вання. Необхідно відзначити, що створення ліцею чи гімназії повинне провадитися з урахуванням інтересів дітей, які проживають поруч, не погіршувати умови навчання дітей.

Рішення про створення ліцею чи гімназії має приймати засновник — для кому­нального навчального закладу це буде, як правило, виконком місцевої (районної чи міської) ради або районна держадміністрація за погодженням з органами управління освітою вищого рівня (область, м. Київ чи м. Севастополь, Рада міністрів Автономної Республіки Крим). Це рішення може прийматися за умови забезпечення нового закладу приміщенням і вирішення питання фінансування навчального закладу. Одночасно для створення ліцею чи гімназії необхідно забезпечити відповідні кваліфіковані педагогічні кадри. Можливе також створення навчальних закладів, засновниками яких будуть інші установи, організації, навчальні заклади або фізичні особи. Але і в цьому випадку обов'язкове погодження з місцевими органами управління освітою, а також отримання відповідної ліцензії.

Нині в Україні діє велика кількість різноманітних гімназій та ліцеїв, чимало з яких обирають, серед інших, юридичний освітній напрям. Особливе місце серед таких нав­чальних закладів належить юридичному ліцею при Університеті внутрішніх справ у м. Харкові. Його особливістю є те, що тут не лише забезпечують професійну орієнтацію учнів з їх подальшим вступом на навчання до учбових закладів системи МВС, але й на­дають їм початкову професійну підготовку.

Ще одним можливим шляхом забезпечення поглибленої правової освіти в школі є створення профільних класів з поглибленим вивченням основ правознавства. Такі кла­си дають можливість забезпечити потреби учнів у вивченні правознавства там, де з пев­них причин немає можливості (або недоцільно) створити навчальний заклад нового типу. При цьому в звичайній загальноосвітній школі формуються окремі профільні кла­си. Цей шлях є, напевно, найприйнятнішим для шкіл невеликих міст, а також сільських населених пунктів. Варто наголосити, що чимало класів з поглибленим вивченням пра­вознавства, створених у загальноосвітніх школах різних регіонів України, дають своїм випускникам доволі якісну підготовку, яка не поступається ліцеям та гімназіям.

Засновуючи ліцей, гімназію чи юридичний клас, слід пам'ятати, що найкращу пер­спективу серед них мають ті, які входять до єдиного навчального комплексу з вищими навчальними закладами юридичного профілю, що традиційно оформляється відповід­ними угодами про співпрацю. За таких умов легше забезпечити навчальний процес, а випускники згідно з чинним законодавством мають певні переваги під час вступу до відповідних навчальних закладів. Крім того, з'являється принципова можливість узгоди­ти навчальні програми, і як наслідок випускники середнього навчально-виховного за­кладу можуть бути відразу зараховані на другий чи інший курс юридичного коледжу' (вищого навчального закладу першого або другого рівня акредитації), і навіть, за умови складання деякої «академрізниці», на другий курс вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації.

Розглядаючи питання про шляхи організації поглибленого вивчення правознавст­ва, слід зазначити, що нині існують різні підходи до цієї проблеми. Частина шкіл розпо­чинає його у 8—9 класах, інші вважають за доцільне поглиблене вивчення правознавст­ва не раніше 10 класу. Прибічники першого підходу відстоюють ранній початок профільної роботи, наполягаючи на тому, що саме це дає змогу виділити достатньо ча­су для оволодіння знаннями за профілем. Крім того, вони вказують на наявний досвід роботи класів з поглибленим вивченням інших предметів, зокрема математики, інозем­ної мови. Прихильники іншого підходу підкреслюють те, що на відміну від більшості шкільних предметів, з якими учні знайомляться не пізніше сьомого класу, правознавст­во вивчається лише в дев'ятому класі. Отже, починаючи поглиблене вивчення раніше десятого класу, ми фактично пропонуватимемо учням невідомий (чи відомий поверхо­во) предмет, і, таким чином, про розважливий вибір годі й говорити. Водночас вони за­значають, що школа має дати лише основи правових знань, для чого двох років (при розумному розподілі часу) цілком достатньо. Обидві позиції (і відповідно варіанти ор­ганізації профільного навчання) мають, як видається, право на існування.

Організовуючи профільне навчання, слід враховувати, що при наборі до всіх за­значених форм профільних навчальних закладів та класів, можливе використання кон­курсного прийому. Для організації конкурсного відбору учнів слід керуватися інструкцією про порядок прийому учнів до загальноосвітніх навчально-виховних закладів на конкурсній основі, затвердженою Міністерством освіти України.

Одне із найважливіших питань, які необхідно вирішити на початку роботи щодо створення спеціалізованого навчального закладу або класу юридичного профілю — це визначитися з базовим навчальним планом та програмами, що забезпечуватимуть діяльність навчального закладу (класу). Для складання навчального плану слід викори­стати базовий навчальний план відповідно до типу навчального закладу. Визначаючи кількість годин, які можна використати для профільного навчання, слід врахувати кілька моментів. По-перше, необхідно використати в повному обсязі години варіатив­ної частини навчального плану. По-друге, передбачена можливість впровадження у класах з поглибленим вивченням предметів гуманітарного (зокрема правознавства) профілю. Третім резервом є годи­ни, які виділяються на трудове навчання. При цьому слід керуватися листом Міністерст­ва освіти України № 1/9-415 від 6 листопада 97 р., в якому передбачена можливість заміни трудового навчання в гімназіях, ліцеях, школах (класах) з поглибленим вивчен­ням окремих предметів профільними спецкурсами.

Визначивши кількість годин, які можливо виділити на профільне навчання, слід з'ясувати його зміст — перелік предметів, а також програми, за якими вивчатимуться ці курси. Основним у класах правознавчого спрямування буде інтегрований курс «Правознавство». Доцільно вивчати його за програмами, пропонованими Міністерством освіти України (див. цей посібник, С. 269-302), що забезпечуватиме відповідність викладання державним стандартам, а також вимогам, Ним висуваються до вступників у вищі нав­чальні заклади. Авторськими програмами доцільно послуговуватися в тому разі, коли в середньому навчальному закладі ведеться підготовка до вступу в конкретний навчаль­ний заклад, і впровадження авторської програми має на меті забезпечити найповніше врахування особливостей цього навчального закладу та його вимог.

Крім основного курсу, доцільне впровадження й окремих спеціалізованих нав­чальних курсів. Передовсім йдеться про курс «Права людини», який забезпечений про­грамою, підручником та методичним посібником для вчителів. Крім того, до навчально­го плану можливе включення таких предметів, як «Основи юридичної психології», «Ос­нови юридичної стилістики», «Основи латинської мови», а також наповнення курсу іно­земної мови, яка вивчається, додатково відповідною специфічною лексикою. В ряді нав­чальних закладів правова освіта активно поєднується зі спортивною та військово-патріотичною підготовкою.

Визначаючи перелік предметів, які включаються до навчального плану спеціалізо­ваного навчального закладу (профільного класу), слід враховувати наявність кваліфікованих викладацьких кадрів (або можливість їх залучення), специфіку класу, а також спрямованість навчання (за наявності угод про співробітництво з вищими навчальни­ми закладами).

Працюючи над програмою навчання у спеціалізованому навчальному закладі, елі: також визначитися з системою підсумкового контролю. Нарівні з традиційною систе­мою підсумкового оцінювання (за чвертями, семестрами) в деяких навчальних закладах уведено систему заліків з окремих навчальних блоків, які, здебільшого, відповідають структурі навчального курсу (окремим галузям права).

Крім того, в більшості навчальних закладів юридичного профілю вводяться ви­пускні екзамени з правознавства в одинадцятому класі. При цьому, як вже відзначалось вище, цей екзамен може бути визначений як обов'язковий замість екзамену з математи­ки (якщо остання вивчається за програмою інтегрованого курсу). Чимало шкіл також впроваджують перевідний екзамен з правознавства у 10 класі. Зміст екзаменів має відповідати програмі курсу, бажано також включати питання, які складаються з юридичних задач, практичних завдань тощо.

Навчання учнів у спеціалізованих навчальних закладах та профільних класах юридичного спрямування має на меті озброїти учнів юридичними знаннями та навичками, забезпечити професійну інформатизацію та орієнтацію учнів на спеціальності юридич­ного профілю, а, зрештою, сприятиме формуванню правової культури та свідомості мо­лодого покоління нашої держави.

Довідковий матеріал З ІСТОРИЧНОГО ДОСВІДУ

Слово «ліцей» грецького походження. Так називалась філософська школа, заснова­на Аристотелем у 335 р. до н. є. Вона знаходилась біля храму Аполона Лихейського, звідки і назва цієї школи, та проіснувала близько восьми сторіч.

Першим ліцеєм у Росії вважається Імператорський Александровський (Царсько-сельський) ліцей, рішення про започаткування якого було прийняте 12 серпня 1810 р. Він був закритим вищим навчальним закладом, завданням якого було «образование юношества, особенно предназначенного к важньїм частям государственной служби». Курс навчання складався з предметів «приличньїх важньїм частям государственной службьі и необходимо нужньїх для благовоспитанного юноши». Приймались до ліцею отличнейшие воспитанники дворянского происхождения от 10 до 12 лет». Термін навчання становив шість років. Викладали тут закон божий, мови (російську, латинську, англійську, німецьку, французьку), логіку, історію, географію, фізику, математику, літе­ратуру, право (енциклопедію права, історію руського права, державне, церковне, цивільне, кримінальне, поліцейське, фінансове, міжнародне право), історію філософії, статистику.

Ліцей зі своїх вихованців дав світові цілу плеяду славетних поетів і письменників — О. С. Пушкіна, А. А. Дельвіга, Л. О. Мея; вчених Я. К Грота, М. Я. Данилевського та ін.

Першим в Україні можна вважати ліцей князя Безбородька в Ніжині. 1805 р. було отримано дозвіл на відкриття в Ніжині прототипу ліцею «Гимназии вьісших наук князя Безбородько», названого так тому, що фундаментальні кошти на утримання її були по­жертвувані князем. Однак відкриття гімназії відбулося тільки в 1820 р., а Статут її затвер­джено в 1825 р. Метою гімназії було дати малоросійським шляхтичам «удобность при воспитании их детей в благочестивих правилах, приобрести сведения в язьїках и об-щих науках». Предметами викладання були: закон божий, мови (російська, німецька, французька), математика, історія, географія, словесність, філософія, право (римське цивільне, кримінальне, судочинство, народне право). Курс навчання — дев'ятирічний. Ліцей виховав чимало видатних діячів, а саме: професора П. Г. Рєдкіна, М. В. Гоголя, Н. В. Кукольника, Є. П. Гребінку.

7 жовтня 1832 р. навчальний заклад було перетворено у «Физико-математический лицей князя Безбородько». Однак на сьомий рік існування ліцею не виявилося жодного

бажаючого вступити на перший курс. Тому 24 квітня 1840 р. фізико-математичний ліцей був перетворений в «Юридический лицей князя Безбородько». Головною метою його було «распространение основательньїх сведений по части отечественного законо-дательства», внаслідок чого ліцей став юридичною школою для підготовки досвідчених чиновників. Навчання зводилося до ретельного засвоєння ліцеїстами Зводу Закону Російської імперії. Курс навчання був 3-річний. У 1874 році внаслідок відсутності бажа­ючих вчитися юриспруденції ліцей був реформований в «Історико-філологічний інсти­тут».

Волинський (Кременецький) ліцей також виник на початку XIX ст. Спершу то бул: гімназія в м. Кременці, утворена 1805 р. Вона повинна була стати провідним освітніу центром краю. Складалася гімназія з двох відділень: нижчого (із 4 класів, по одному року) та вищого (з 3 курсів, по 2 роки в кожному).

У нижчих класах викладалися переважно мови (латина, польська, російська німецька, французька), учення про моральність, географія. Вищі курси охоплювали ма­тематичні, словесні та юридичні предмети. У 1819 р. гімназія була названа ліцеєм. Фак­тично це був польський навчальний заклад. На початку 30-х років було запропоноване перевести його до Житомира, але в 1833 році це рішення було ухвалено на користь Києва, де він і став основою для заснування Університету св. Володимира у 1834 р.

2 травня 1817 р. в Одесі був заснований Ришельєвський ліцей, де окрім загально­освітніх предметів (мови, математики, літератури тощо) викладали правознавствс політичну економію, комерційні науки. 1865 року ліцей був перетворений на Ново­російський університет.

Сучасні ліцеї виникли в Україні на початку 1990-х років. Досвід функціонуванню цих ліцеїв (в тому числі і юридичних), вивчення їх організаційно-статутних документі: (насамперед, Українського гуманітарного ліцею при Київському університеті, юридич­ного ліцею при Університеті внутрішніх справ, ліцеїв «Наукова зміна», «Лідер» в м. Києві дає підстави для висновку про те, як повинен організовуватися і функціонувати ліцей.; класичному значенні цього поняття.