Главная | Обратная связь

Похибки засобів вимірювання.

Для характеристики більшості вимірювальних приладів часто використовують поняття приведеної похибки (класу точності). Приведена похибка – це відношення абсолютної похибки до граничного значення вимірюваної величини (тобто до найбільшого її значення, яке може бути виміряне за шкалою приладу). Приведена похибка, будучи по суті відносною похибкою, виражається у відсотках:

.

По приведеній похибки прилади розділяють на сім класів: 0.1; 0.2; 0.5; 1.0; 1.5; 2.5; 4.

Прилади класу точності 0.1; 0.2; 0.5 застосовують для точних лабораторних вимірювань і називають прецизійними.

У техніці застосовують прилади класів 1; 1.5; 2.5 і 4 (технічні).

Клас точності приладу указують на шкалі приладу. Якщо на шкалі такого позначення немає, то даний прилад позакласний, тобто його приведена похибка більше 4%.

Завод, що випускає прилад, гарантує відносну похибку вимірювання даним приладом, рівну класу точності (зведеної похибки) приладу при вимірюванні величини, що дає покажчик на всю шкалу. Визначивши за шкалою приладу клас точності і граничне значення, легко розрахувати його абсолютну похибку, яку приймають однаковою на всій шкалі приладу. Знаки і означають, що похибка може бути допущена як у бік збільшення, так і у бік зменшення від дійсного значення вимірюваної величини.

Правда, при використовуванні приладу для конкретних вимірювань рідко буває так, щоб вимірювана величина займала всю шкалу. Як правило, вимірювана величина менше. Це збільшує відносну похибку вимірювання.

Для оптимального використовування приладів їх підбирають так, щоб значення вимірюваної величини потрапляло в кінець шкали приладу, це зменшить відносну похибка вимірювання і наблизить її до класу точності приладу.

У тих випадках, коли на приладі клас точності не вказаний, абсолютна похибка приймається рівній половині ціни якнайменшого розподілу.

Так, при вимірюванні лінійкою, якнайменший розподіл якої 1 мм, припускається помилки до 0.5 мм.

Для приладів, оснащених ноніусом, за приладову похибка приймають похибка, визначувану ноніусом (для штангенциркуля – 0.1 мм або 0.05 мм; для мікрометра – 0.01 мм).

Точність приладу неможливо перевершити ніяким методом вимірювання на ньому. Для точніших вимірювань застосовують прилад вищого класу.

Вибираючи прилад для вимірювання якої-небудь фізичної величини, керуються перш за все метою вимірювання.

Для вимірювання товщини дроту не можна користуватися міліметровою лінійкою, потрібен штангенциркуль, мікрометр або інший точніший прилад (наприклад, мікроскоп). А ось для вимірювання площі лабораторного столу досить метрової лінійки з сантиметровими розподілами.