 |
|
Принципи страхування
В основу надання страхових послуг покладено конкретні принципі страхування: ► вільний вибір; ► майновий інтерес; ► максимальна сумлінність; ► безпосередньої причини; ► відшкодування у межах отриманих збитків; ► суброгація; ► контрибуція (принцип сприяння страховиків);
► диверсифікація та інші принципи.
Вільний вибір - цей принцип, як правило, властивий для добровільної форми страхування. Для страхувальників даний принцип означає вільний вибір страховика (страхової організації), з яким він може та бажає оформити договір страхування. Для страховика (страхової організації) даний принцип слід розглядати у двох напрямах. У першу чергу, страховик має право самостійно вибрати перелік конкретних видів страхування, на які він отримує ліцензію та відповідно якої надає страхові послуги клієнтам. Також, згідно даного принципу, у окремих випадках при проведенні оцінки майбутнього ризику страховик має право відказати клієнту (потенціальному страхувальнику) в укладанні договору.
Принцип майнового інтересу полягає у тому, що кожен страхувальник зацікавлений у тому, щоб вкладені у той чи інший об’єкт засоби не були втрачені через різні надзвичайні події. Тому, даний принцип пов’язаний з правом власності або володіння на будь-яких інших умовах страхувальником об’єкта страхування (оренда, довіреність). Даний принцип не відноситься до особистого страхування.
Максимальна сумлінність передбачає, що сторони, які вступають у страхові відносини, повинні довіряти одна одній. А саме, у момент укладання договору страхова компанія зобов’язана дати страхувальнику повну інформацію про умови договору. А страхувальник, у свою чергу, зобов’язаний дати дані про реальний стан об’єкта страхування, про стан здоров’я (у особистому страхуванні), а також інформацію про то у якої страхової компанії та на яку суму вже застрахований даний об’єкт.
Якщо у період дії договору страхування буде встановлено, що одна з сторін дала неправдиві дані, то договір може бути зупинений, а страхова компанія інколи може відмовити у виплати.
Принцип безпосередньої причини тісно пов’язаний з контрольною функцією страхування. Даний принцип визначає що виплата відшкодування та страхової суми відбувається тільки у тому випадку, коли він є страховим.
Наприклад, громадянин заключив договір страхування автомобіля на випадок ДТП та викрадення. У період дії договору у громадянина у разі пожежі був знищений автомобіль, він подав заяву на отримання відшкодування. У даному випадку знищення автомобіля у разі пожежі не є страховим ризиком, тому страхова компанія не буде проводить виплату.
Відшкодування у межах отриманих збитків визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розмір реального збитку та давати можливість страхувальнику отримати прибуток, так як мета страхування – дати тільки допомогу страхувальнику при настанні надзвичайної події.
За цим принципом матеріальний стан страхувальника після виплати відшкодування збитків має бути таким самим, як і до страхового випадку або менше. Приклад, страхова сума за договором страхування автомобіля складає повну ринкову його ціну 100 тис. грн., при настанні страхового випадку страховий збиток визначений у розміри 13400 грн. Страхова компанія відшкодує суму, на яку був нанесений збиток (13400 грн.), з метою щоб страхувальник зміг тільки відремонтувати свої автомобіль, но не дає можливості страхувальнику отримати наживу. Даний принцип не відноситься до особистого страхування.
Принцип контрибуція є продовженням принципу відшкодування у межах отриманих збитків. Даний принцип визначає, що страхові компанії зобов’язані тісно контактувати одна з однією, що дає право страховику звернутися до інших страховиків, які також несуть відповідальність за даним об’єктом страхування з пропозицію розділити між собою розмір відшкодування. Згідно Закону України «Про страхування», якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.
Принцип суброгації визначає що при отриманні страхового відшкодування страхувальник або інша особа передає страховику (страхової компанії) право на стягнення заподіяної шкоди у межах виплаченої суми з третій особи, яка відповідальна за заподіяний збиток.
Принцип диверсифікації означає обмеження поширення активності страхових компаній за рамки основного бізнесу. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.
Питання для самоперевірки
1) Вкажіть причини виникнення страхування?
2) Перелічить організаційні форми (способи) формування страхового фонду. Дайте їх коротку характеристику.
3) В чому полягає економічна сутність страхування?
4) Вкажіть загальні ознаки категорій „страхування ” та „фінансів ”.
5) В чому полягає особливість страхування як економічної категорії?
6) Перелічите основні функції страхування та дайте їх характеристику.
7) Перелічите основні принципи страхування та дайте їх характеристику.
Тема 2.Класифікація страхування