Інституційні основи і форми економічної і політичної інтеграції
Реалізація питань інтеграції України у світову економіку неможлива без відповідної ідеології, політики та управлінських структур з обґрунтованим розподілом їхніх функцій і повноважень. Проблематика міжнародної економічної інтеграції України має бути в полі зоруПрезидента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. Насамперед усі зазначені органи центральної влади України повинні усвідомлювати, що економічну інтеграцію треба здійснювані не задля самої інтеграції як такої, тим паче не з ким завгодно. Інтеграція має забезпечити вирішення питань, що стосуються національних інтересів України: > по-перше, збереження і зміцнення національного суверенітету України і недоторканності її території; > по-друге, формування і розвиток української нації на основі ідеології і політики національної демократії, незалежно від етнічного складу нації та створення в Україні національно-громадського суспільства; > по-третє, розвиток і розбудова правової демократичної держави з усіма свободами та атрибутами з чесною владою, якій народ довіряє; > по-четверте, створення ліберальної ринкової економічної системи, фінансового механізму з тенденціями планомірного зростання національного продукту і добробуту народу загалом. Національні інтереси України мають бути усвідомлені чиновниками насамперед центральних органів влади і бути в основі формування єдиної політичної, ідеологічної, економічної та соціальної політики. Національні інститути економічної інтеграції.До них відносять органи влади всіх рівнів. Особливу роль у вирішенні питань міжнародної економічної інтеграції відіграють центральні органи влади, позаяк їх формують політичні сили різної ідеологічної орієнтації. Стає очевидним, що національні інтереси України повинні бути пріоритетними, мати верховенство над ідеологіями і ґрунтуватися на одній ідеології— національній демократії. Інститут Верховної Ради України. Це один із найскладніших центральних органів влади в Україні. Його складають представники різних політично й ідеологічно спрямованих депутатів, які практично не можуть знаходити порозуміння у вирішенні питань національних інтересів. Інститут Президента України. Має чи не найбільше повноважень щодо реалізації національних інтересів, у тому числі й міжнародної економічної інтеграції України. Інститут Президента України має достатньо повноважень для реалізації національних інтересів, у тому числі для вибору векторів міжнародної економічної інтеграції України. Інститут Кабінету Міністрів України.Цей інститут влади уособлює господарську владу України й ухвалює рішення щодо фінансового забезпечення реалізації програм розвитку України. Головну роль у вирішення питань міжнародної економічної інтеграції відіграє Міністерство закордонних справ України, аполітично-військової — Міністерство оборони України. Інститути і форми міжнародної економічної інтеграції.Міжнародна економічна інтеграція відбувається у межах як кожної з основних груп країн, так і між окремими країнами з різних груп. Загалом міжнародна економічна інтеграція означає процес поступового зближення і взаємодії національних економік двох і більше країн, спрямованих на створення єдиного між ними господарського механізму при збереженні кожного власного політичного суверенітету. Вважають, що міжнародна економічна інтеграція є найважливішою формою процесу інтернаціоналізації технологічногоспособу виробництва. Це зумовлено тим, що вона охоплює такий важливий механізм економічноїсистеми, як господарський механізм, у якому є нелише базисні, а й надбудовні елементи суспільно-економічної системи. Врешті-решт міжнародна економічна інтеграція поширюється на всі надбудовчі підсистеми міжнародних відносин: правові, політичні, ідеологічні, соціальні, культурні, національні тощо, що приводить у перспективі і до політично-військової інтеграції. Нині в межах світового господарства налічується близько 100 інтеграційних економічних систем. Фінансові інститути і форми інтеграції. Для України, як і будь-якої іншої країни з перехідною економікою, входження у світове господарство є одним з найважливіших завдань. Його реалізація потребує повноцінної участі держави в міжнародних економічних організаціях. Практика показує, що міжнародні організації можуть надати Україні ефективну допомогу в перебудові економіки на ринковий тип. На сьогодні Україна є членом багатьох міжнародних фінансових організацій: ^ Міжнародного валютного фонду (МВФ), до якого Україна вступила у квітні 1992 р.; Світового Банку Реконструкції та Розвитку, ресурсами якого користується Україна; Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, з яким досить успішно співпрацюють українські банки та підприємства. Торговельні інститути і форми інтеграції. Україні вкрай важливо інтегруватися у систему міжнародної торгівлі. Наймасштабнішою є Світова Організації Торгівлі (СОТ), або ВТО (Всесвітня Торговельна Організація). Україна подала заявку про вступ до цієї організації. Треба зазначити, що знайдено порозуміння у цьому питанні між політичними силами впарламенті тауряді України. На початок 2008 року Україна сталачленомцієї торговельної системи. Господарські інститути і форми інтеграції.Це найвищі форми міжнародної економічної інтеграції. Вони сформовані практично на всіх континентах світу. Країни шукають таких форм співробітництва у сфері економіки, які сприяли б економічному зростанню і мінімально обмежували політичний суверенітет. Україна має вибір щодо міжнародної економічної інтеграції, але мусить політично, ідеологічно та економічно визначитися. Інтеграція за декількома векторами практично нереальна. Співдружність Незалежних Держав (СНД). Цю інтеграційну групу складають практично сьогодні незалежні держави, що були у складі СРСР, крім країн Балтії. В Україні є прихильники і лобісти саме цього вектора економічної й політичної інтеграції України. Європейський Союз (ЄС). До складу ЄС сьогодні входять 27 країн Західної і Центральної Європи та Балтії. Ця інтеграційна група формуваласяз початку 1950-х років і набула найвищої економічної форми, тобто створивши валютний союз та запровадивши єдину валюту — євро. Інші інтеграційні групи є на азійському, американському, африканському континентах і ще не набули такої форми, як ЄС. Країни-учасниці інтеграції усвідомлюють і дотримуються принципу, що економічна інтеграція не може супроводжуватися політичною, юридичною та іншими видами інтеграції у сфері надбудови, тим паче посилено. Учасники інтеграційної групи можуть лише з урахуванням своїх національних інтересів делегувати ухвалення окремих законів органом управління цього об'єднання.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|