 |
|
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ФОРМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВІ ГОСПОДАРСТВА
1. Загальна характеристика процесу міжнародної інтеграції.
2. Передумови інтеграції національної економіки у світове господарство.
3. Перспективні форми інтеграції економіки України у світове господарство.
1. Загальна характеристика процесу міжнародної інтеграції
Міжнародна інтеграція – це процес об’єднання в політичних та економічних аспектах економік різних країн світу на основі поглиблення і розвитку стійких взаємозв’язків між ними, взаємозалежності та економічного взаємопроникнення.
На мікрорівні цей процес відбувається за рахунок посилення взаємозв’язків між окремими економічними суб’єктами, формування фінансово-промислових груп, транснаціональних корпорацій, різних форм взаємодії.
На міждержавному рівні цей процес відбувається через укладання угод між державами про різні форми співробітництва. На довгостроковій основі таке співробітництво здійснюється на базі різних форм:
1. зона вільної торгівлі – це економічний простір, що включає територію кількох держав зі спрощеними умовами перетину кордонів цих держав для їх товарів і факторів виробництва;
2. митний союз – це економічний простір, що включає територію кількох держав, з єдиним митним кордоном;
3. спільний ринок – цій формі притаманні всі риси митного союзу і крім цього ще узгодження економічної політики між членами спільного ринку та політики всіх членів стосовно країн, що не входять до спільного ринку;
4. вищої формою інтеграції є економічний союз. Крім рис, характерних для спільного ринку, члени економічного союзу практично повністю узгоджують економічну політику, можуть мати єдиний емісійний центр, єдину валюту і наднаціональні органи управління (наприклад, Європейський союз).
Економічні переваги міжнародної інтеграції:
1. необмежений доступ до ресурсів країн-членів інтеграційних об’єднань;
2. формування стабільного збуту та потужного спільного ринку;
3. об’єднання зусиль в науково-технічній сфері, сфері фінансів та інвестування.
Основним недоліком інтеграційного процесу є те, що країни – члени інтеграційних об’єднань повинні пожертвувати частиною суверенітету.
2. Передумови інтеграції національної економіки у світове господарство
Основна мета участі України в процесах міжнародної інтеграції – це сприяння через широкий розвиток інтеграційних процесів структурній перебудові національної економіки на інноваційній основі, підвищенню рівня життя народу до стандартів країн глобалізаційного ядра. Але для того, щоб долучитися до країн з високими стандартами життя та економічного розвитку, Україні необхідно вирішити наступні проблеми:
1. закінчити процес реформування відносин власності;
2. сформувати інституційне середовище, адаптивне до ідеології ринкових перетворень і вільного підприємництва;
3. закінчити процес демократизації політичної системи і суспільства в цілому.
Важливою умовою інтеграції України до світового господарства є створення відкритої економіки.
Серед перспективних форм інтеграції національної економіки до світового господарства, крім участі в інтеграційних об’єднаннях, можна виділити організацію міжнародних фінансово-промислових груп та транскордонне співробітництво.
Актуальність формування в Україні потужних фінансово-промислових груп міжнародного характеру є незаперечним. Сама форма фінансово-промислової групи являє собою інтеграційне об’єднання крупних банків, потужних промислових компаній та інших суб’єктів з різних країн світу. За рахунок раціонального співвідношення горизонтальної і вертикальної інтеграції в рамках таких об’єднань вони мають можливість акумулювати значні ресурси, локалізуючи їх застосування для досягнення конкретних цілей. Крім того, в межах фінансово-промислових груп є можливість отримання додаткових ефектів за рахунок тіснішої кооперації, можливостей гнучкого використання фінансового потенціалу, впливу на уряди і т.д.
Транскордонне співробітництво ефективно використовується в усьому світі. Україна була ініціатором формування єврорегіонів, основна ідея яких – це тісна співпраця прикордонних регіонів сусідніх країн в економічній, соціальній, культурній сфері і т.д. Значна робота в цьому напрямку відбувається в рамках співробітництва Волинської області і Холмського воєводства Польщі, Харківської області і Бєлгородської області РФ, Закарпатської області і Словаччини та Угорщини.
На сьогоднішній день потенціал транскордонного співробітництва використовується недостатньо, але в майбутньому така форма інтеграції є чи не найперспективнішою з огляду на вигідне географічне положення нашої країни.
Ще однією перспективною формою інтеграції є вільні економічні зони. Вільна економічна зона – це обмежена територія (окреме місто або частина території окремих економічних суб’єктів), на якій діють спрощені процедури оподаткування, митного оформлення вантажів, пільги та преференції для інвесторів і т.д. На протязі 90-х рр. в Україні було створено кілька таких економічних зон. Наприклад, ВЕЗ Донецьк, ВЕЗ Азов на території Маріупольського порту, ВЕЗ Порто-франко в Одеському порту, ВЕЗ Закарпаття, ВЕЗ Інтерпорт Ковель (Волинська область). Основна ідея створення ВЕЗ полягала у створенні сприятливого інвестиційного клімату на їх території. Але аналіз діяльності ВЕЗ на протязі кількох років призвів до неоднозначного ставлення до їх організації, в 2005р. уряд прийняв рішення про їх ліквідацію.
Досвід діяльності ВЕЗ в Україні дозволяє відповідним чином удосконалити законодавчу базу і практичну роботу по створенню ВЕЗ. Як форма інтеграції ВЕЗ безумовно є перспективними для національної економіки України.
3. Перспективні форми інтеграції економіки України у світове господарство
Участь України в міжнародних інтеграційних об’єднаннях є перспективною з огляду на наявний виробничий, природноресурсний та науково-технічний потенціал, але значна заполітизованість цієї проблеми не дозволяє в сучасних умовах цей потенціал використати. На сьогоднішній день Україна зосереджує зусилля в сфері міжнародної інтеграції на двосторонніх відносинах з країнами-сусідами, організації зони вільної торгівлі в рамках СНД, отриманні статусу асоційованого члена Європейського Союзу, розширенні економічних взаємозв’язків з країнами - членами Великої двадцятки.