Главная | Обратная связь

Предмет і поняття митного права

 

Митне право- комплексна галузь українського законодавства, в якій за предметною і цільовою ознаками об'єднується різнорідний правовий матеріал.

Відносини, що регулюються митно-правовими норма­ми, можна класифікувати на відносини:

— пов'язані з переміщенням через митний кордон то­варів і транспортних засобів;

— у сфері митно-тарифного регулювання і стягнення мита;

— пов'язані з митним оформленням;

— у сфері митного контролю;

— пов'язані з порушеннями митних правил і відпові­дальність за них.

У процесі розвитку ринкових відносин, поширення зо­внішньоторговельного співробітництва, удосконалення мит­ної інфраструктури в митній справі все частіше застосовують­ся договірні основи правового регулювання. Такі відносини виникають практично на всіх етапах митного оформлення (перевезення під митним контролем, тимчасове збереження, декларування тощо), а також при використанні деяких митних режимів (митний ліцензійний склад, магазин безмитної торгі­влі).

Загальною ознакою, що об'єднує всі види зазначених відносин в єдине ціле, є те, що в сукупності вони складають суспільні відносини у сфері митної справи. Ці відносини ре-

251гулюються не тільки правовими нормами, що містяться у Ми­тному кодексі (даіі МК) України (новий МК України було прийнято 11 липня 2002 p., вступив у дію з 1 січня 2004 p.), Законі України "Про Єдиний митний тариф" та в інших зако­нах, що деякою мірою регулюють митну справу, але й норма­ми адміністративної, фінансової, цивільної та інших галузей законодавства. Митне право є комплексною галуззю законо­давства, бо містить норми різних галузей права, які регулю­ють суспільні відносини, пов'язані з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Митні відносини, будучи предметом різних галузей права (у першу чергу адміністративного), мають і певну єд­ність, обумовлену спільністю цілей та завдань митного регу­лювання, бо всі вони безпосередньо пов'язані з митною дія­льністю.

Таким чином, митне право можна визначити як ком­плексну галузь українського права, що є сукупністю юридич­них інститутів і норм, які регулюють відносини у сфері мит­ної справи.

Українське митне право має істотні особливості: воно формується і функціонує в умовах виникнення і розвитку рин­кових відносин; розвивається з урахуванням і на базі інтегра­ції української економіки у світове господарство, що впливає на розвиток внутріекономічних процесів і характер зовніш­ньоекономічної діяльності держави.

Митна справа і митне право в Україні розвиваються в напрямку зближення із загальноприйнятими міжнародними нормами і практикою.

 

19.2. Митні органи України

 

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.

Митні органи, реалізуючи митну політику України, забезпечують:

- виконання та контроль за додержанням законодавст­ва України з питань митної справи;

- захист економічних інтересів України; 252

- виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

- сприяння захисту інтелектуальної власності учасни­ків зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фі­зичних осіб;

- застосування відповідно до закону заходів тарифно­го та нетарифного регулювання при переміщенні товарів че­рез митний кордон України;

- здійснення митного контролю та митного оформ­лення товарів і транспортних засобів, що переміщуються че­рез митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх проведення;

- контроль за дотриманням правил переміщення ва­лютних цінностей через митний кордон України;

- здійснення спільно з іншими уповноваженими орга­нами державної влади заходів щодо захисту інтересів спожи­вачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономіч­них зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

- створення сприятливих умов для прискорення това­рообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

- боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил;

- розвиток міжнародного співробітництва у галузі ми­тної справи;

- ведення митної статистики;

- ведення Української класифікації товарів зовніш­ньоекономічної діяльності;

- верифікацію (встановлення достовірності) сертифі­катів походження товарів з України.

Органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та за­конами України, здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України.

Митна служба України складається з митних органів та спеціалізованих митних установ та організацій.

Спеціально уповноваженим центральним органом ви-конавчої влади в галузі митної справи є Державна митна слу­жба (дачі Держмитслужба) України. Вона утворюється, реор­ганізується та ліквідується Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Держмитслужба України спрямо­вує, координує та контролює діяльність митних органів, спе­ціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх вико­нання. Держмитслужбу України було створено Указом Пре­зидента України "Про державну митну службу України" від 29.11.1996 р. № Ц45. Вона стала правонаступником ліквідованого Державного митного комітету України.

Правовий статус Держмитслужби закріплено в Поло­женні про Державну митну службу України, затвердженому Указом Президента України від 24.08.2000 р. № 1020.

Державну митну службу України очолює Голова, яко­го призначає Президент України. Голова має заступників, між ними розподіляються обов'язки, визначається ступінь відпо­відальності керівників підрозділів центрального апарату Держ­митслужби України.

Голова Держмитслужби України у встановленому по­рядку призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Держмитслужби України, керівників регіональних митниць та їх структурних підрозділів, митниць, спеціалізованих митних управлінь і організацій, установ та навчальних закладів.

У Держмитслужбі України для погодженого вирішен­ня питань, що належать до її компетенції, обговорення най­важливіших напрямків її діяльності утворюється дорадчий орган - колегія. До складу колегії належать Голова Держмит­служби України (голова колегії), заступники Голови, інші працівники Держмитслужби України.

Регіональна митниця - митний орган, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компе­тенції забезпечує комплексний контроль за додержанням за­конодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та

спеціалізованих митних установ і організацій.

Регіональна митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та поло­ження, яке затверджується наказом Держмитслужби України.

Зона діяльності, місця дислокації, їх кількість, компе­тенція регіональних митниць, підпорядкованих їм митних установ (у тому числі спеціалізованих митних організацій), а також митних постів визначаються Державною митною слу­жбою України.

Межі регіональної митниці можуть не збігатися з ме­жами адміністративно-територіальних одиниць.

Головні завдання регіональної митниці: контроль за ви­конанням митного законодавства; організація ефективного за­стосування засобів тарифного та нетарифного регулювання зо­внішньоекономічної діяльності; забезпечення справлення мит­них платежів; створення сприятливих умов для розвитку зов­нішньоекономічної діяльності; боротьба з контрабандою та по­рушеннями митних правил; ведення митної статистики тощо.

Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших за­вдань, покладених на митну службу України.

Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяль­ність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом Держмитслужби України.

Митниця підпорядковується регіональній митниці та Держмитслужбі України або Держмитслужбі України безпо­середньо.

У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об'єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створювати­ся митні пости на правах структурного підрозділу митниці.

Митниця відповідно до покладених на неї завдань ви­конує такі основні функції: контролює додержання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й громадянами встановленого порядку переміщення товарів та інших пред­метів через митний кордон; здійснює митний контроль і офор-

255млення товарів та інших предметів; перевіряє відомості, за­явлені у вантажній митній декларації при митному оформ­ленні товарів; нараховує та справляє у зоні своєї діяльності митні платежі та збори; забезпечує контроль за доставкою ва­нтажів у інші митні органи; забезпечує функції валютного кон­тролю та контролю за строками повернення в Україну імпо­ртної частини бартерних угод.

Митні пости безпосередньо здійснюють мит­ний контроль і митне оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний конт­роль та оформлення товарів і транспортних засобів, що пере­міщуються через митний кордон України.

Митні пости створюються в міру необхідності у насе­лених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морсь­ких та річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зо­ні діяльності регіональної митниці, митниці.

Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються Держмитслужбою України за поданням відпо­відної регіональної митниці, митниці. Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником Держмитслужби України.

Для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи Держмитслужбою, можуть створюватися екс­плуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологі-чні спеціалізовані установи та освітні організації.

У митній службі України створюються Центральна митна лабораторія, яка є спеціалізованою митною установою, і митні лабораторії, які є структурними підрозділами регіона­льних митниць, митниць.

Центральна митна лабораторія здійснює науково-методичне керівництво митними лабораторіями.

Центральній митній лабораторії, митним лабораторіям надається право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби.

Для боротьби з порушеннями митних правил, охорони

територій, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю створюються спеціальні під­розділи митних органів — митна варта.

Керівництво підрозділами митної варти здійснює ке­рівник Держмитслужби України, а в регіональних митницях і митницях - відповідно керівники цих митних органів.

Митний контроль

 

Митний контроль є одним із найважливіших інститутів митного права. Він охоплює широке коло право­вих, організаційних та методичних питань, що стосуються ба­гатьох напрямків митної справи, у першу чергу митного офо­рмлення, переміщення товарів та транспортних засобів, мит­них платежів.

Згідно зі ст. 40 МК України митному контролю підля­гають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються че­рез митний кордон України.

Митний контроль передбачає проведення митними ор­ганами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпе­чення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування ви­значаються МК України, іншими нормативно-правовими ак­тами, а також міжнародними договорами України, укладени­ми в установленому законом порядку.

Митний контроль товарів, транспортних засобів пере­візників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово відповідно до типових технологіч­них схем пропуску через державний кордон України автомо­більних, водних, залізничних та повітряних транспортних за­собів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При цьому під товарами розуміються: будь-яке май­но (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), елект­рична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засо­би, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України. Засоби, що використовуються для міжнарод-

257них перевезень пасажирів та товарів, у тому числі транспорт­не обладнання (наприклад контейнери), є предметом митного контролю як транспортні засоби. Транспортні ж засоби, що переміщуються через митний кордон в інших цілях, підляга­ють митному контролю як товари. Митний контроль здійсню­ється безпосередньо посадовими особами митних органів України.

Основні форми митного контролю:

- перевірка документів та відомостей;

- митний огляд: огляд та переогляд товарів і транспо­ртних засобів, особистий огляд громадян;

- облік товарів і транспортних засобів, що переміщу­ються через митний кордон України;

- усне опитування громадян та посадових осіб підпри­ємств;

- перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своє­часність, достовірність, повнота нарахування та сплати пода­тків і зборів, які відповідно до законів справляються при пе­реміщенні товарів через митний кордон України;

- огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знахо­дяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом.

Відповідно до МК України та інших законів України можуть використовуватися й інші форми митного контролю.

Митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодав­ства України з питань митної справи та міжнародних догово­рів України, укладених в установленому законом порядку.

Доя здійснення митного контролю посадові особи мит­них органів мають право безперешкодного доступу на терито­рію чи в приміщення будь-якого підприємства незалежно від форми власності та підпорядкування, де знаходяться або мо­жуть знаходитися товари, що підлягають митному контролю.