Кримінальне право як галузь права
Кримінальне право - одна з галузей права України, яка являє собою систему встановлених вищим органом державної влади (Верховною Радою України) норм, що визначають, які суспільне небезпечні діяння є злочинами і які покарання можуть бути застосовані до осіб, котрі їх вчинили. Кримінальне право поділяється на дві частини - Загальну й Особливу. 261У Загальній частині зосереджена норми загального характеру, які застосовуються до всіх злочинів. У ній розкриваються завдання кримінального права, регулюються питання дії кримінального закону в часі й у просторі, вказчються підстави кримінальної відповідальності, наводиться поняття злочину. надається класифікація злочинів, закріплюються інші базові інститути (незакінчений злочин, необхідна оборона. крайня необхідність, затримання злочинця, співучасть у злочині, добровільна відмова від вчинення злочину та ін.). визначаються поняття, цілі й види покарань, містяться норми, що регулюють порядок призначення покарання і звільнення від покарання та кримінальної відповідальності. В Особливій частині передбачено норми, що встановлюють відповідальність за конкретні злочини: проти національної безпеки України, проти життя, здоров'я, волі, честі та гідності особи, злочини у сфері господарської діяльності, проти довкілля та ін. Загальна й Особлива частини - логічно взаємозв'язані і взаємодіючі системи норм кримінального права. Завданнями кримінального права є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку й громадської безпеки, довкілля. конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Джерелом кримінального права є кримінальний закон у вигляді Кримінального кодексу. Кримінальне право базується на принципах (основоположних засадах) законності, демократизму, гуманізму, патріотизму, особистої винної відповідальності за вчинення суспільне небезпечного діяння, передбаченого кримінальним законом як злочин, індивідуалізації і невідворотності кримінальної відповідальності.
20.2. Кримінальний закон Кримінальний закон - це прийнятий вищим органом державної влади (Верховною Радою України) нормативний 262 акт, що встановлює підстави кримінальної відповідальності, визначає, які суспільне небезпечні діяння визнаються злочинами і які покарання можуть бути застосовані до осіб, що їх вчинили. Кримінальний закон регулює всю сферу суспільних відносин, пов'язаних із злочином і покаранням. Поняттям "кримінальний закон" охоплюються як окремий прийнятий Верховною Радою України законодавчий акт, що встановлює кримінальну відповідальність за конкретний злочин, так і окрема стаття Кримінального кодексу, а також Кримінальний кодекс (дачі КК) у цілому. Усе чинне кримінальне законодавство України зосереджено у Кримінальному кодексі. Кримінальний кодекс - це систематизований законодавчий акт, що складається із Загальної й Особливої частин. У Загальній частині визначено базові інститути і поняття, які співвідносяться з усіма конкретними видами злочинів. У Особливій частині містяться визначення конкретних видів злочинів і встановлюються покарання за їх вчинення. Нині чинний Кримінальний кодекс, прийнятий Верховною Радою 05.04.2001 p., набрав чинності з 01.09.2001 р. Загальна й Особлива частини його поділяються на глави і статті. Статті Загальної частини становлять єдине ціле і можуть мати частини, пункти, підпункти. Статті Особливої частини поділяються на диспозицію і санкцію. Диспозиція - це частина статті Особливої частини КК, в якій описується конкретний злочин і вказуються його ознаки. Санкція - це частина статті, в якій визначаються вид і міра покарання, що підлягають застосуванню за злочин, описаний у диспозиції. Кримінальний закон діє у просторі й у часі. Дія кримінального закону в просторі. Усі особи, що вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності на підставі кримінального закону України (ст. 6 КК - територіальний принцип). Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які відповідно до чинних законів і міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудними у кримі- 263нальних справах судам України, у випадку вчинення цими особами злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом (ч. 4 ст. 6 КК). Громадяни України, а також особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за межами України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 7 КК -принцип громадянства). Дія кримінального закону в часі. Особи, які вчинили злочини, підлягають кримінальній відповідальності за законом, який діяв на час вчинення злочину (ч. 2 ст. 4 КК). Чинним визнається закон, що набрав юридичної сили і ще не втратив її, тобто не скасований або не змінений іншим законом. Якщо ж особа вчинила злочин у період чинності одного (раніше діючого) закону, а питання про притягнення її до кримінальної відповідальності вирішується у період дії іншого, нового закону, то застосуванню підлягає раніше діючий закон, якщо він є більш м'яким, ніж новий. Якщо ж новий закон є більш м'яким, ніж той, що діяв раніше, тобто усуває злочинність діяння або пом'якшує покарання, то застосовується новий закон (зворотна сила закону) - ч. 1 ст. 5 КК. Зворотна сила кримінального закону - це поширення нового закону на злочини, вчинені до набрання ним сили. Закон, що встановлює покарання за діяння або посилює покарання, зворотної сили не має (ч. З ст. 5 КК). ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|