Схема 1.2. Порядок проведення екологічної експертизи (якщо потрібна КДЕ)

Наявність законодавчих і адміністративно закріплених екологічних вимог до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, конструкція, а також до перепрофілювання, модернізації, консервації і ліквідація підприємств, споруд та інших об’єктів господарської та іншої діяльності обумовлює необхідність їхнього обліку, аналіз правильності виконання при проведенні екологічної експертизи і ОВНС. Проте на практиці далеко не в усіх видах діяльності ці вимоги реально враховуються у ході екологічної експертизи і ОВНС, що свідчить недостатньому розвитку цього екологічного регулятора природокористування. Окрім обліку екологічних нормативів при проведенні екологічної експертизи і ОВНС, а також екологічних обґрунтувань господарської та іншій діяльності доводиться також враховувати інші відповідні вимоги, зокрема: до самої нормативної документації, до передінвестиційних матеріалів, до проектної і містобудівної документації, а також до матеріалів ліцензій, екологічного обґрунтовування техніки, технологій та матеріалів.

Загальні екологічні вимоги при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції і введенні в експлуатацію підприємств, споруд й інших об’єктів, що чинять прямий або непрямий шкідливий вплив на стан навколишнього середовища закріплені, в основному, в розділі VI, а також побічно - в розділах IV, VII закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Вимоги двох останніх розділів повинні враховуватися одночасно при екологічному контролі діючих об’єктів і при екологічній експертизі проектів за аналогічними господарськими об’єктами, а також у разі їх розміщення на території.

При розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, введення, в експлуатацію підприємств, споруд і інших об’єктів (розділ VI) в промисловості, сільському господарстві, на транспорті, в енергетиці, водному, комунально-побутовому господарстві, при прокладці ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів і каналів, інших об'єктів, що чинять прямий або непрямий вплив на стан навколишнього середовища, повинні виконуватися вимоги екологічної безпеки і охорони здоров’я населення, передбачатися заходи щодо охорони природи, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, оздоровлення навколишнього природного середовища. Порушення вказаних вимог сприяє тимчасовому припиненню діяльності до усунення недоліків або повного припинення діяльності з розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введенні в експлуатацію екологічно шкідливих об'єктів, відповідно до розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в області охорони навколишнього природного середовища.

При розміщенні підприємств, споруд та інших об’єктів повинні бути забезпечені умови виконання вимог з охорони, раціонального використання, та відтворювання природних ресурсів, обліку найближчих і віддалених екологічних, економічних, демографічних, етичних наслідків діяльності вказаних об’єктів при пріоритеті охорони здоров’я людини і добробуту населення. Визначення місць будівництва підприємств, споруд та інших об’єктів проводиться відповідно до Земельного кодексу і Закону України “Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення” інших нормативно-правових документів, за наявності позитивного висновку спеціально уповноважених державних органів України в області охорони навколишнього середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України) і рішення місцевих органів самоврядування. В деяких випадках при розміщенні об’єктів, що зачіпають екологічні інтереси населення, рішення ухвалюється за результатами обговорення або референдуму.

Рішення про розміщення великих народногосподарських об’єктів ухвалюється відповідними органами державної влади України або суб’єктів в її складі на основі висновку державної екологічної експертизи.

При техніко-економічному обґрунтовуванні (ТЕО) проекту, проектуванні підприємств, споруд та інших об’єктів повинні враховуватися:

1. Сучасний рівень науково-технічного прогресу.

2. Граничне допустиме навантаження (ГДН) на навколишнє природне середовище.

3. Передбачатися надійні і ефективні заходи попередження.

4. Усунення забруднення навколишнього природного середовища шкідливими відходами, їх знешкодження та утилізація.

5. Впровадження ресурсозберігаючих, маловідходних і безвідходних технологій й виробництв.

6. Раціональне використання і відтворювання природних ресурсів.

7. Оздоровлення оточуючого природного середовища.

Техніко-економічне обґрунтовування проектів й проекти на будівництво підприємств, споруд та інших об’єктів проходять державну, а при необхідності та громадську екологічну експертизи. Проекти, не задовольняючі екологічним вимогам, не підлягають затвердженню, а роботи з їх реалізації не фінансуються установами відповідних банків.

При будівництві, реконструкції підприємств, споруд та інших об’єктів повинні застосовуватися затверджені проекти, що мають позитивний висновок державної екологічної експертизи, в строгій відповідності з діючими природоохоронними, санітарними, а також будівельними нормами і правилами. Порушення вимог Закону України, а також вимог висновків громадської екологічної експертизи призводить за собою припинення будівельних робіт до усунення виявлених недоліків з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в галузі охорони навколишнього природного середовища (зокрема громадської екологічної експертизи), санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України) з одночасним припиненням фінансування цих робіт установою відповідного банку.

Забороняється будівництво, реконструкція об’єктів до затвердження проекту і відведення земельної ділянки в натурі. Не допускається зміна затвердженого проекту або вартості проектних робіт в збиток вимогам екологічної безпеки. При виконанні будівельних робіт приймаються заходи з охорони природи, раціонального використання природних ресурсів, рекультивації земель та інших ресурсів, впорядкування території й оздоровлення навколишнього природного середовища.

При введенні в експлуатацію підприємств, споруд та інших об'єктів враховують умови виконання в повному об’ємі всіх екологічних вимог, передбачених проектом і висновком громадської екологічної експертизи, за актами приймальних комісій, створюваних з участю представників і спеціально уповноважених на те державних органів України в області охорони навколишнього природного середовища (зокрема громадської екологічної експертизи), санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України).

Забороняється введення в експлуатацію об’єктів, не забезпечених сучасними технологіями, спорудами й устаткуванням з очищення, знешкодження та утилізації шкідливих відходів, викидів і скидів до рівня гранично допустимих норм, засобами контролю за забрудненням навколишнього природного середовища, без завершення проектних робіт з охорони природи, рекультивації земель, оздоровлення навколишнього природного середовища. Голова і члени приймальних комісій несуть персональну відповідальність за порушення порядку приймання об’єктів відповідно до законодавства України.

Екологічні вимоги при експлуатації підприємств, споруд, інших об’єктів і виконання іншої діяльності (розділ VII) побічно враховуються в ході екологічних обґрунтувань і ОВНС, а також при проведенні громадської екологічної експертизи. При проектуванні господарських об’єктів необхідно враховувати правила і заходи з дотримання технологічного режиму й виконання вимог з охорони природи, раціонального використання і відтворювання природних ресурсів, оздоровлення навколишнього природного середовища, що забезпечують встановлені нормативні якості навколишнього природного середовища. Для цього потрібне дотримання показників затверджених технологій, впровадження екологічно безпечних технологій і виробництв, забезпечення надійної і ефективної роботи очисних споруд, установок і засобів контролю, знешкодження та утилізації відходів, планування заходів щодо охорони земель, надр, вод, лісів, іншої рослинності, тваринного світу, відтворювання природних ресурсів.

Викид і скид шкідливих речовин, поховання відходів допускаються на основі дозволу, виданого спеціально уповноваженими на те державними органами України в галузі охорони навколишнього природного середовища. В дозволі, виданому після відповідної перевірки, аналогічній з суттю державної екологічної експертизи, встановлюються норматив гранично допустимих викидів (ГДВ) і скидів (ГДС) шкідливих речовин й узгоджуються інші умови, що забезпечують охорону навколишнього природного середовища і здоров’я людини. Для переходу на нормативи гранично допустимих викидів, скидів шкідливих речовин можуть встановлюватися (також після відповідного узгодження, що є специфічним, типом ЕЕ) тимчасові злагоджені нормативи (ліміти) викидів, скидів шкідливих речовин з одночасним затвердженням плану зниження об'ємів викидів, скидів, до передбачених граничних величин.

Порушення встановлених нормативів викидів і скидів, поховання шкідливих речовин й інших умов та вимог охорони навколишнього природного середовища, що передбачаються дозволом на викид, скид, поховання шкідливих речовин, веде за собою аналогічні заборони проекту обмеження, припинення викидів і скидів поховання шкідливих речовин та іншої діяльності, що заподіють шкоду навколишньому природному середовищу і здоров’ю населення, аж до припинення діяльності підприємств, установ, організацій або їх філіалів, відділів, цехів, установок з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в галузі хорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України), а також професійних союзів з одночасним припиненням фінансування вказаної діяльності установами банку.

Найбільшою мірою схожою з громадською екологічною експертизою, є видача дозволу на перепрофілювання діяльності екологічно шкідливих об’єктів, яка проводиться також за узгодженням із спеціально уповноваженими на те державними органами України в галузі охорони навколишнього природного середовища (звичайно через експертний підрозділ), а також службою санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України).

Екологічні вимоги в сільському господарстві аналогічні як при проектуванні, так і експлуатації діючих об’єктів. Проектанти і експлутаційники зобов’язані планувати й виконувати комплекс заходів з охорони ґрунтів, водоймищ, лісів та іншої рослинності, тваринного світу від шкідливого впливу стихійних сил природи, побічних наслідків використання важкої сільськогосподарської техніки, хімічних речовин, меліоративних робіт та інших чинників, які погіршують стан навколишнього природного середовища, шкідливі здоров’ю людини.

Тваринницькі ферми і комплекси, підприємства, які переробляють сільськогосподарську продукцію, повинні мати необхідні санітарно-захисні зони й очисні споруди, що виключають забруднення ґрунтів, поверхневих й підземних вод, поверхонь водозборів водоймищ і атмосферного повітря. Порушення вказаних вимог при проектуванні, тягнуть за собою заборону проекту або обмеження, припинення екологічно шкідливої діяльності сільськогосподарських та інших об’єктів відповідно до висновків громадської екологічної експертизи з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в галузі охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України).

При плануванні, проектуванні, виконанні меліоративних робіт наказують вживати всі необхідні заходи з дотримання водного балансу, раціонального використання земель, економного використання вод, охорони земель, лісів та іншої рослинності від виснаження, затоплення, підтоплення і попередження інших шкідливих наслідків для навколишнього природного середовища.

Порушення вказаних вимог спричиняє за собою припинення проектування, будівництва або експлуатації цих систем до усунення недоліків або припинення таких робіт після отримання відповідного висновку громадської екологічної експертизи, з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в області охорони навколишнього природного середовища з одночасним припиненням установами банків.

При розміщенні, проектуванні, будівництві гідроелектростанцій повинні бути повністю враховані реальні потреби в електроенергії даною регіону, рельєф місцевості для розміщення об’єкту, заходи з максимального збереження земель і лісів, населених пунктів, пам’ятників природи, історії і культури, ефективної охорони рибних запасів, своєчасній утилізації деревини й родючого шару ґрунтів при розчищенні та затопленні ложа водосховища, не допускаючи негативних змін в навколишньому природному середовищі.

При розміщенні, проектуванні, будівництві, введенні в діяльності і експлуатації атомних електростанцій повинні проводитися заходи з забезпечення повної радіаційної безпеки навколишнього природного середовища і населення відповідно до міжнародних правил. Забороняється розміщення, проектування, будівництво атомних електростанцій на територіях з великою концентрацією населення, курортних, рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і округів санітарної охорони, поблизу великих водоймищ республіканського значення, традиційних місць масового відпочинку та лікування населення.

При розміщенні, проектуванні й будівництві теплових електростанцій необхідно передбачати оснащення їх високоефективними фільтрами та іншими засобами для очищення шкідливих відходів, скидів і викидів, використання екологічно безпечних видів палива.

Порушення вказаних вимог веде до припинення проектування, будівництва, роботи енергетичних об’єктів до усунення на наголошених недоліках або припинення їх роботи за наявності відповідного висновку громадської екологічної експертизи з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в галузі охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України).

Екологічні вимоги при проектуванні, будівництві, реконструкції міст та інших населених пунктів (відповідно до Закону України “Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення”), повинні забезпечувати найсприятливіші екологічні умови для життя, праці і відпочинку населення. Промислові, транспортні підприємства, споруди, транспортні магістралі чи інші господарські об’єкти повинні розмішуватися, враховуючими негативний вплив шкідливих чинників на здоров’я і санітарно-побутові умови життя населення.

При плануванні і забудові міст та інших населених пунктів повинні передбачатися санітарне очищення, знешкодження, утилізація, складування, екологічно безпечне видалення, переробка або поховання комунально-побутових відходів. В цілях охорони навколишнього природного середовища навколо великих міст і промислових центрів, великих, екологічно шкідливих об’єктів створюються лісопаркові, зелені, захисні зони, вилучені з інтенсивного господарського використання, з обмеженим режимом природокористування.

Екологічні вимоги при використанні радіоактивних матеріалів стосуються як проектування, так і реалізації відповідних заходів, для чого проектувальники, підприємства, установи, організації, громадяни зобов’язані дотримувати правила виробництва, зберігання, транспортування, використання, утилізації, видалення й поховання радіоактивних речовин (джерел іонізуючих випромінювань, ядерних матеріалів), не допускати перевищення встановлених гранично допустимих норм радіації, а у випадках їх перевищення передбачати інформування органів, які здійснюють забезпечення радіаційної безпеки, з підвищених рівнів радіації, небезпечних для здоров’я людини і навколишнього природного середовища, планувати та вживати заходи до ліквідації вогнищ зараження.

Підприємства, установи, організації, громадяни, не забезпечуючи дотримання правил поводження з радіоактивними матеріалами, за рішенням (на основі висновку громадської екологічної експертизи) спеціально уповноважених органів України в області охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду позбавляються права реалізації проектів або користування ними або їх діяльність з використання таких матеріалів припиняється до усунення недоліків. Ввезення в цілях зберігання або поховання радіоактивних відходів і матеріалів з інших держав, затоплення, відправка в цілях поховання в космічний простір радіоактивних відходів й матеріалів забороняються.

Екологічні вимоги при використанні хімічних речовин в народному господарстві враховуються при проектуванні та роботі підприємств, установ, організацій. При цьому необхідно дотримуватися правил виробництва, зберігання, транспортування і вживання хімічних речовин, що використовуються в сільському господарстві як засоби захисту рослин, стимуляторів зростання, мінеральних добрив, виконувати встановлені нормативи використання продуктів харчування і проводити заходи з попередження шкідливих наслідків їх вживання для здоров’я людини, навколишнього природного середовища.

Міністерством охорони здоров’я України сумісно з органами Міністерства аграрної політики періодично затверджуються списки хімічних препаратів, які дозволені для використання в сільському господарстві, і гранично допустимі норми вмісту залишкових хімічних речовин у продуктах харчування. Використання нових хімічних речовин, які впливають на здоров’я людини, допускається тільки з дозволу Мінохорони здоров’я України. Забороняється вживання токсичних хімічних препаратів, що не піддаються розпаду й активно впливають на організм людини і навколишнього середовища. Правила охорони навколишнього середовище на користь охорони здоров’я людини від екологічно шкідливого впливу хімічних речовин, які використовують в народному господарстві, затверджуються спеціально уповноваженими на те державними органами України в галузі охорони навколишнього середовище, санепіднадзора (Мінохорони здоров’я України).

При порушенні вказаних правил, що створюють загрозу здоров’ю людини хімічним забрудненням навколишнього середовище, забороняється проведення й реалізацію заходів щодо сільськогосподарського виробництва, зберігання, транспортування і вживання відповідних хімічних препаратів за рішенням державних органів.

Вимоги з охорони навколишнього природного середовища від шкідливого біологічного впливу необхідно враховувати і обов’язково виконувати при розміщенні, проектуванні, будівництві, введенні в експлуатацію та експлуатації підприємств, споруд та інших об’єктів, технологій, які призводять до шкідливого впливу на навколишнє природне середовище. Також повинні дотримуватися нормативи гранично допустимих концентрацій в природному середовищі мікробів, грибків, вірусів та інших видів мікроорганізмів і біологічних речовин, які затверджуються спеціально уповноваженими державними органами України в галузі санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України).

Повинні також забезпечуватися умови для екологічно безпечного виробництва, зберігання, транспортування, використання видалення мікроорганізмів і біологічних речовин, розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання аварій та катастроф, попередження й ліквідації наслідків шкідливого біологічного впливу на навколишнє середовище, здоров’я людей і його генетичний фонд. Забороняється вживання та розведення біологічних об’єктів, не властивих природі відповідного регіону, а також одержаних штучним шляхом, без розробки ефективних заходів запобігання їх неконтрольованого розмноження.

Нагляд, облік джерел і контроль за рівнем біологічного впливу на навколишнє природне середовище здійснюються спеціально уповноваженими державними органами України в галузі санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України). Перевищення встановлених нормативів гранично допустимих рівнів біологічної дії на навколишнє середовище, порушення порядку виробництва, зберігання, використання біологічних видів мікроорганізмів і речовин вимагає припинення проектування або роботи підприємств, інших об’єктів, які є джерелами даного забруднення з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в галузі санепіднадзору (після відповідної експертизи).

Вимоги охорони навколишнього природного середовища від шуму, вібрації, магнітних полів інших шкідливих фізичних дій призначених для попередження шкідливого впливу й усунення інтенсивного виробничого шуму, вібрації, шкідливого впливу магнітних полів та інших шкідливих фізичних впливів на навколишнє природне середовище у виробничих, громадських, житлових будівлях, на вулицях, у дворах, на площах міст інших населених пунктів, у позаміських зонах відпочинку населення, в місцях масового скупчення і розмноження диких звірів та птахів.

Забороняється перевищення нормативів гранично допустимих рівнів впливу на здоров’я людини і навколишнє природне середовище виробничого і транспортного шуму, вібрації, магнітних полів та інших шкідливих фізичних дій. Заходи, які гарантують дотримання вказаних нормативів, розробляються при плануванні й забудові міст, інших населених пунктів, проектуванні будівництва та реконструкції підприємств, цехів, технологічних ліній, створенні і освоєнні нової техніки, реконструкції й проектуванні, експлуатації засобів надземного, водного і повітряного транспорту.

Нагляд, облік джерел і контроль за рівнем впливу на навколишнє природне середовище фізичних факторів здійснюються спеціально уповноваженими державними органами контролю і нагляду України. Порушення вказаних нормативів вимагає припинення відповідними державними органами проектування або припинення роботи підприємств, цехів, агрегатів, іншого устаткування, експлуатації транспортних засобів, інших джерел шкідливого впливу шуму, вібрацій магнітних полів тощо.

Вимога з охорони навколишнього природного середовища від виробничих і побутових відходів також враховуються при плануванні, проектуванні й здійсненні господарської діяльності. При цьому органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадяни зобов’язані вживати ефективні заходи з знешкодження, переробки, утилізації, складування або поховання виробничих і побутових відходів, дотримуватись діючих екологічних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних норм і правил.

Складування і поховання відходів повинне проводитися в місцях, визначених органами місцевою самоврядування за узгодженням із спеціально уповноваженими державними органами України в галузі охорони навколишнього середовища, санепіднадзору (Мінохорони здоров’я України). Забороняється скидання відходів і каналізаційних стоків у водоймища загального користування, підземні водоносні горизонти.

Поховання потенційно небезпечних і особливо токсичних відходів також повинно проводиться з дозволу спеціально уповноважених державних органів України в галузі охорони навколишнього природного середовища за узгодженням з органами Мінохорони здоров’я України. Забороняється розміщення токсичних відходів, зокрема відходів атомної промисловості, на території поблизу міст інших населених пунктів, в лісопаркових, курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних зонах та інших місцях, де може бути створена небезпека для здоров’я населення і стану навколишнього середовища.

Порушення вказаних правил, що фіксуються у виданому дозволі, веде за собою обмеження, припинення проектування і реалізацію діяльності підприємств інших об’єктів з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в галузі охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України).

Існують спеціальні екологічні вимоги до військових і оборонних об’єктів, військової діяльності, які повною мірою відносяться до військових та оборонних об’єктів, які здійснюють на території України, до дислокації військ і військової техніки (окрім особливих ситуацій), такі ж самі вимоги як до проектування, розміщення, будівництва, введення в експлуатацію й експлуатація звичайних підприємств, споруд та інших об’єктів. Відповідно до законодавства України військові органи зобов’язані не допускати, а у разі виникнення надзвичайних ситуацій відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу і здоров’ю людини.

Вимоги з охорони озонового шару Землі повинні дотримуватися як при проектуванні, так і при господарській діяльності. Їх виконання забезпечується: плануванням й організацією нагляду, обліку й контролю зміни стану клімату, озонового шару під впливом господарської діяльності та інших процесів; встановленням та дотриманням нормативів гранично допустимих викидів шкідливих речовин, що впливають на стан клімату й озонового шару; регулюванням виробництва і використанням в побуті хімічних речовин, які руйнують озоновий шар; вживанням заходів відповідальності за порушення вказаних вимог. Відповідно до міжнародних угод міністерств й відомств, підприємства, установи, організації зобов’язані планувати і скорочувати, а в подальшому повністю припиняти виробництво та використання хімічних речовин, які шкідливо впливають на озоновий шор. Список хімічних речовин і відходів виробництва, які шкідливо впливають на стан озоновою шару Землі, затверджується контролюється спеціально уповноваженими на те державними органами України в галузі охорони навколишнього середовища (НС), про що повідомляють всі міністерства й відомства, підприємства, установи, організації. Порушення встановленого порядку виробництва або використання хімічних речовин, які негативно впливають на стан озонового шару, вимагає тимчасового припинення проектування та діяльності підприємств, установ, організацій або окремих цехів, агрегатів, технологічних процесів, устаткування з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в галузі охорони навколишнього природного середовища (після громадської екологічної експертизи).

Вимога заборони розробок і реалізації проектів, які істотно впливають на навколишнє природне середовище є одним з найбільш загальних та важливих при проведенні екологічної експертизи. Відповідно до неї забороняється розробка і реалізація народногосподарських проектів, пов’язаних з порушенням або, руйнуванням високопродуктивних природних екологічних систем й природної рівноваги, несприятливими змінами клімату та озонового шару Землі, знищенням генетичних фондів рослин і тварин, настанням інших необоротних наслідків для здоров’я людини, навколишнього природного середовища.

Всі перераховані вище екологічні вимоги базуються на системі нормування, що регламентується в загальному вигляді в розділі IV Закону України “Охорона навколишнього середовища”, відповідно до якого при порушенні нормативів якості (ГДК, ГДС), а також нормативів гранично допустимих шкідливих впливів (ГДВ, ГДС, ГДК тощо) планування і здійснення викидів, скидів та інших негативних впливів на навколишнє середовище можуть бути обмежені, припинені (після відповідної громадської екологічної експертизи) з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в галузі охорони навколишнє середовище і санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України).

До даних нормативів відносять: нормативи гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин, гранично допустимих викидів і скидів, гранично допустимих рівнів шуму, вібрації, магнітних полів та інших шкідливих фізичних впливів, зокрема радіаційних, а також гранично допустимі норми використання агрохімікатів у сільському господарстві, нормативи гранично допустимих залишкових кількостей хімічних речовин у продуктах харчування, екологічні вимоги до продукції, нової техніки, технології, матеріалів і речовин, гранично допустимі норми навантаження на навколишні природне середовище і нормативи санітарно-захисних зон.

Фактично процедура нормування відноситься до виду після проектної державної екологічної експертизи (екологічного аудиту), хоча даний напрям екологічної експертизи законодавчо не визначено і розглядається як функція екологічного контролю. Воно зачіпає окрім об’єктів промисловості також й об’єкти сільського господарства, меліорації, об’єкти енергетики, міського будівництва, діяльності, пов’язаної використанням радіоактивних матеріалів, а також хімічних біологічних речовин у народному господарстві, об’єкти з шкідливими фізичними впливами, окремо об’єкти-джерела виробничих і побутових відходів та навіть військові оборонні об’єкти. Сюди ж законодавство відносять діяльність, яка пов’язана з утворенням шкідливих речовин, що впливають на стан клімату (потепління) і озоновий шар.

Всі екологічні вимоги, які враховуються при екологічній експертизі, групуються в підзаконних нормативно-правових документах за групами, відповідних стадій життєвого циклу об’єкту експертизи, до яких відносяться: розробка самої нормативної документації; передінвестиційне обґрунтування намірів, зокрема з розміщення об’єктів на території (передпроектна стадія); обґрунтування в проектній документації; обґрунтування сертифікатів на техніку, технології і матеріали; обґрунтування ліцензій дозволів узгоджень для різних видів діяльності (післяпроектна стадія).