 |
|
Інші види та типи екологічної експертизи
1.6.1. Інші види екологічної експертизи
Крім державної екологічної експертизи, громадська та інші види екологічних експертиз проводяться за ініціативою заінтересованих юридичних та фізичних осіб на договірній основі із спеціалізованими екологічно-експертними органами і формуваннями.
Примірний договір про надання екологічно-експертних послуг затверджується Міністерством екології та природних ресурсів України. Практика проведення екологічної експертизи в різних регіонах країни свідчить про те, що створені, особливо на державному рівні, екологічно-експертні структури поки що не в змозі подолати стереотип нормативного підходу екологічно-експертної діяльності. Перш за все тому, що в переважній більшості такі державні екологічно-експертні структури побудовані на принципах відправлення управлінської служби.
Зрозуміло, що в цих умовах їм бракує дійсного наукового підходу при проведенні екологічної експертизи. Тому надзвичайно важливо запровадити нові механізми попередження наступу таких ситуацій. Таким чином, життя вимагає нових підходів в організації, науково-методичному забезпеченні проведення екологічної експертизи, особливо в нашій державі з ускладненою екологічною ситуацією.
Логічно, що в країні почали створюватися нові форми екологічної експертизи, які направлені на забезпечення потреб сучасної практики. Слід зазначити, що така тенденція набирає силу як на рівні державних екологічно-експертних органів, так і в структурах недержавних, неурядових формувань. Багато з них проводяться різноманітними організаційно-правовими структурами при громадських, громадсько-екологічних об’єднаннях та формуваннях, які здійснюють свою роботу на високому науково-технічному та методичному рівні.
Можна констатувати, що запроваджується в практику важливий принцип екологічної експертизи - поєднання міждисциплінарних знань, екологічних, соціальних, природничих та технічних наук.
Тому до спеціалізованих екологічних експертиз можна віднести такі її форми, які здійснюються спеціалізованими організаційними структурами, що реалізують поліфункціональну діяльність з правом проведення екологічної експертизи.
Для забезпечення якості навколишнього середовища важливе місце займають організаційні структури здійснення комплексних екологічних експертиз проектів.
Своєрідною організаційно-правовою формою здійснення екологічної експертизи проектів є спеціальні експертні комісії. Згідно до законодавства України, на ці комісії покладається розгляд проектних рішень та комплексна оцінка заходів з попередження шкідливого впливу особливо великих та важливих господарських об'єктів на екологічні системи на стадії проектування.
В роботі спеціальних експертних комісій мають право приймати участь вказані міністерства і відомства, яким також представлено право підключати представників інших міністерств та відомств, обласних, місцевих виконавчих комітетів, науково-дослідних установ і проектних організацій, розташованих на території України.
Згідно проведеної роботи та розгляду проектних матеріалів спеціальними експертними комісіями приймаються рекомендації і рішення при одностайній підтримці всіх представників вищезгаданих міністерств й відомств.
Аналіз практики проведення комплексної екологічної експертизи спеціальними екологічно-експертними комісіями доводить, що вони зіграли позитивну роль в процесі становлення та розвитку організаційних форм здійснення даного роду експертизи, сприяли в ряді випадків встановленню можливості реалізації особливо великих та важливих господарських об’єктів в окремих регіонах нашої країни з врахуванням економічних та екологічних інтересів.
Новою організаційною формою проведення екологічної експертизи є тимчасові експертні групи, створені Центрами науково-технічних послуг, а ті в свою чергу створені Українськими обласними і адміністративними управліннями наукових та інженерних спілок. Такі екологічні експертизи проводяться в рамках комплексних науково-технічних експертиз відповідно до Положення про відомчу науково-технічну і екологічну експертизи України.
Науково-технічні та екологічні експертизи проводяться з метою виявлення в проектах та розробках таких характеристик: конкурентно спроможності на світовому ринку виробленої продукції; енерго- та матеріалоємності технологічних процесів; екологічної чистоти виробництва; оцінки і прогнозування екологічних, економічних, соціальних, наслідків експлуатації намічених до будівництва народногосподарських об’єктів.
Для проведення екологічної і науково-технічної експертизи Центри науково-технічних послуг створюють тимчасові групи, які формуються з вчених та спеціалістів України, висококваліфікованих спеціалістів з охорони природи, інших міністерств та відомств України й учбових закладів, підприємств, установ та організацій, представників наукових, науково-технічних, інженерних й економічних товариств. За необхідності можуть також залучатися спеціалісти і вчені міністерств та відомств з інших країн.
Склад тимчасових експертних груп, як і її керівник, затверджується науково-технічною радою Центру науково-технічних послуг. При цьому важливо враховувати, що при створенні тимчасових експертних груп в їх складі не мають права входити автори експортованих об’єктів.
В процесі проведення експертизи тимчасові експортні групи дають оцінку науково-технічного, економічного, екологічного та соціального рівнів проектних матеріалів розвитку та розміщення виробничих сил, проектів будівництва нових та технічного обладнання діючих підприємств, завершених прикладних дослідів, технологічних і конструктивних розробок та інших важливих об’єктів і проектів науково-технічного й соціально-економічного розвитку.
Проведення науково-технічної і екологічної експертизи є обов'язковою вимогою для міністерств й відомств України, а також підприємств та організацій, розташованих на території країни замовників проектів і їх розробки. Експертиза проводиться тимчасовими експертними групами наряду з організаціями державної експертизи проектів. Відповідно, державні органи не мають права приймати до розгляду планові, передпланові та проектні матеріали без висновків тимчасових експертних груп Центрів науково-технічних послуг України.
Можна сказати, що за характером діяльності та організаційній структури тимчасові експертні групи з проведення екологічної експертизи відносяться до громадських форм організації і здійснення екологічно-експертної діяльності розглянуті експертні організаційні утворення проводять експертизу на основі залучення елементів господарського розрахунку, оскільки кошти на проведення екологічної експертизи всіх приведених рівнів виділяються замовником в об’ємі до 1% від загальної суми вартості проектних робіт та розробок.
Вказаним положенням є порядок підвідомчості представлення проектних матеріалів на науково-технічну і екологічну експертизу. Зокрема, експертиза всіх проектів будівництва, а також реконструкції і технічного переобладнання діючих підприємств (об’єднань) незалежно від їх вартості проводиться Центрами науково-технічних послуг при обласних управліннях.
При вартості проектних матеріалів і розробок більше 4 мільйонів гривень науково-технічна та екологічна експертиза здійснюються Центрами науково-технічних послуг України. Проектні матеріали вартістю вище 50 мільйонів гривень підлягають додатковій екологічній експертизі в державних органах.
Відповідальність за якісне проведення експертизи покладається на її керівництво. Воно зобов’язане забезпечити проведення науково-технічної експертизи на високому науковому рівні із всебічним, об’єктивним і комплексним характером дослідження проектних матеріалів та встановленими положенням строки. Комплексна наукова експертиза повинна проводитися у термін, який не перевищує 30 днів. Вона вважається завершеною тільки після складання і підписання всіма членами тимчасової експертної групи експертного висновку й наступні передачі його замовнику та іншим заінтересованим особам і органам.
Встановлено, що експертний висновок відповідними Центрами науково-технічних послуг направляється місцевим Радам Народних депутатів, на території яких пропонується чи планується розміщення, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств та інших народногосподарських об’єктів чи інші форми реалізації проектних матеріалів тощо.
Таким чином, екологічна експертиза проводиться в комплексі науково-технічних експертиз є важливою гарантією екологічного висновку й оцінки проектів науковою громадськістю.
Крім комплексної екологічної експертизи існують також оціночна, прогнозна і конфліктна екологічні експертизи. Всі вони проводяться екологічними експертними комісіями (експертними групами) чи окремими спеціалістами, експертами в екологічній сфері. Так, оціночна екологічна експертиза проводиться на окремих підприємствах за ініціативою зацікавлених фізичних чи юридичних осіб, оскільки вона є одним із видів додаткових екологічних експертиз. Метою її проведення є оцінка можливості та доцільності існування і здійснення діяльності досліджуваного об’єкта, а також оцінка рівнів на навколишнє природне середовище тощо.
Прогнозна екологічна експертиза подібно до оціночної експертизи на основі документації та представлених матеріалів може спрогнозувати на певний період в майбутньому, а головне дати об’єктивну оцінку перспективності здійснення досліджуваним об’єктом його діяльності. Якщо проведені державна ми громадська екологічні експертизи не влаштовують одну із сторін чи об’єктивність висновків яких викликає певні сумніви, то дана ситуація може стати підставою для проведення так званої конфліктної експертизи.
Існують також наукова і науково-технічна експертизи. Метою їх діяльності є дослідження, перевірка й аналіз, а також оцінка науково-технічного рівня об’єктів експертизи та підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об’єктів. Ці екологічні експертизи проводяться науково-дослідними організаціями та установами, вищими навчальними закладами, іншими організаціями й окремими юридичними і фізичними особами.
Основними завданнями наукової та науково-технічної екологічних експертиз є:
- об’єктивне, комплексне дослідження об’єктів експертизи;
- перевірка відповідності об’єктів експертизи вимогам і нормам чинного законодавства;
- оцінка відповідності об’єктів експертизи сучасного рівня наукових і технічних знань, тенденціям науково-технічного прогресу, принципам державної науково-технічної політики, вимогам екологічної безпеки, економічної доцільності;
- аналіз рівня використання науково-технічного потенціалу, оцінка результативності науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських розробок;
- прогнозування науково-технічних, соціально-економічних і екологічних наслідків реалізації чи діяльності об’єкта експертизи;
- підготовка науково обґрунтованих експертних висновків.
Наукова і науково-технічна експертиза проводиться у формі державної, громадської та інших видів екологічних експертиз. Об’єктами наукової та науково-технічної екологічних експертиз можуть передаватися на попередню, первинну, вторинну, додаткову, контрольну екологічні експертизи.
Висновки наукової та науково-технічної екологічних експертиз можуть бути обов’язковими для виконання (якщо вони мають статус державної екологічної експертизи), або носити лише рекомендаційний характер (відповідно, громадська екологічна експертиза).
1.6.2. Експертиза екологічних ситуацій на певних територіях
Необхідність і доцільність експертної оцінки екологічної ситуації, що склалася в окремих населених пунктах й регіонах, визначається Кабінетом Міністрів України, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів чи їх виконавчими комітетами. Практичне виконання такої оцінки з підготовкою проекту можливого експертного висновку доручається, як правило, науковим центрам Мінекобезпеки України, іншим науково-дослідним і проектним спеціалізованим організаціям, асоціаціям, центрам, фірмам, які мають можливості і досвід подібної діяльності. Вибір конкретного виконавця здійснюється екологічно-експертними підрозділами Мінекобезпеки чи його місцевими органами.
Експертна оцінка екологічної ситуації повинна виконуватися на договірних засадах між зацікавленими сторонами за рахунок коштів Державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів - залежно від того, який орган приймав рішення з проведення такої експертизи, а також за рахунок коштів відповідних позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища.
В процесі експертної оцінки екологічної ситуації:
1) на основі наявних фондових даних, інформації місцевих органів Міністерства охорони здоров’я, Держкомгідромету, Держкомгеології, інших міністерств і відомств та результатів спеціально проведених аналізів й досліджень уточнюється реальний стан екологічної обстановки на певній місцевості (забрудненість повітряного басейну, поверхневих і підземних вод, ґрунтів тощо);
2) встановлюються причини стану, що склався, вклад у забруднення і деградацію довкілля окремих промислових підприємств інших господарських об'єктів (залежно від валових об’ємів їх викидів в атмосферу й скидів стічних вод, інгредієнтного складу забруднень, обсягів промислових інших відходів, ступеню їх небезпечності);
3) розробляються пропозиції щодо можливих заходів з забезпечення стабілізації наступного поступового покрашення екологічної ситуації як на окремих підприємствах і об’єктах, так й на території (відповідного міста, району тощо) в цілому.
Фактично всі дії з екологічної експертизи ситуації на певних територіях аналогічні тим, що виконуються при розробці спеціалізованими організаціями матеріалів ТерКСОП - територіальних комплексних схем охорони природи, в зв’язку з чим доцільно, по можливості, залучати до експертної оцінки екологічних ситуацій організації, які мають досвід роботи над ТерКСОП.
1.6.3. Екологічна експертиза діючих об’єктів та комплексів
Питання про доцільність екологічної експертизи діючих об’єктів та комплексів може розглядатися відповідно до рішень Кабінету Міністрів України. Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів чи їх виконавчих комітетів.
Організація такої експертизи повинна здійснюватися спільно з еколого-експертними та інспекційними підрозділами органів Мінекобезпеки України і може доручатись спеціалізованим організаціям, що мають досвід підготовки екологічної документації підприємств, обстеження та оцінки ситуацій на діючих виробництвах, які повинні готувати робочі матеріали попередньої оцінки екологічного стану того чи іншого об’єкту або проекти висновків з цього питання і передавати їх органам Мінекобезпеки України.
Залежно від того, які органи приймали рішення про проведення таких експертиз, робота повинна фінансуватися за рахунок коштів Державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також відповідних позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища.
В процесі екологічної оцінки діючих об’єктів та комплексів:
1) виявляються наявні джерела забруднення атмосфери - стаціонарні (організовані), неорганізовані і пересувні; джерела забруднення водойм - технологічні процеси виробництва, цехи, ділянки й установки, де утворюються забруднені стічні води: джерела забруднення ґрунтів і підземних вод - місця утворення й складування промислових відходів;
2) визначається наявність та ефективність дії природоохоронних очисних споруд і устаткування, які задіяні на підприємстві для забезпечення попередження негативного впливу джерел забруднення на довкілля;
3) формулюються пропозиції щодо доцільності зміни технологічних процесів; реконструкції, ремонту чи повної заміни очисних споруд й установок: монтажу нових додаткових пило газоочисних установок і споруд для очистки забруднених стічних вод; здійснення додаткових заходів з утилізації чи екологічно безпечного поховання промислових та інших відходів; проведення заходів з упорядкування, благоустрою й озеленення території підприємств, організації санітарно-захисної зони (якщо об’єкт нею не забезпечений) та забезпечення дотримання її статусу.
Якщо йдеться про екологічну експертизу діючого об’єкта, який відноситься до таких, які становлять підвищену екологічну небезпеку, обов’язковою умовою її проведення є забезпечення підготовки керівництвом об’єкта й його власником матеріалів оцінки впливу господарської діяльності на навколишнє середовище, які й повинні бути об’єктом такої експертизи.
При проведенні екологічної експертизи жилих та службових приміщень, а також територій для будівництва враховуються такі фактори та проводиться їх дослідження. Після чого видаються дозволи на подальше виконання робіт.
Розміщення, проектування, будівництво і введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, що шкідливо впливають на стан довкілля відбувається після проведення екологічної експертизи.
Під час розміщення, проектування, будівництва та введення в дію нових і реконструкцій діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, а також удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування, що можуть шкідливо впливати на стан довкілля передбачаються і здійснюються заходи щодо усунення негативного впливу шкідливих факторів, зокрема викидів та скидів забруднюючих речовин, відходів виробництва, підтоплення, осушення та інших видів негативного впливу на ліси.
Після екологічної експертизи забороняється введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, споруд та об’єктів, незабезпечених пристроями, що запобігають шкідливому впливу на стан довкілля.
Визначення місць розміщення підприємств, споруд та інших об'єктів, які шкідливо впливають на стан навколишнього середовища, проводиться за погодженням відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами нейтральних органів виконавчої влади з питань екології, охорони навколишнього природного середовища та іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.
Проекти будівництва зазначених підприємств, споруд та інших об’єктів підлягають екологічній експертизі у випадках і в порядку, що встановлюються законом.
Вимоги до проектування, будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та технологій.
Підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічно-переобладнанні підприємств, виробничих об’єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об'єктів зобов’язані дотримувати вимог санітарного законодавства.
Планування і забудова населених пунктів, курортів повинна передусім передбачати створення найбільш сприятливих умов для життя, а також для збереження й зміцнення здоров’я.
Надання земельних ділянок під будівництво, затвердження норм проектування, проектної та нормативно-технічної документації на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення, розробка, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових технологій здійснюється за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою.
Вимоги до жилих та виробничих приміщень, територій, засобів виробництва і технологій. Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.
У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов’язаний створити безпечні і сприятливі умови праці та відпочинку, які відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворювань, отруєння, травм, забруднення навколишнього середовища.
Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані утримувати надані в користування на правах власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.
Для отримання дозволу на здійснення реконструкції належних йому приміщень замовник звертається до виконавчого комітету міської ради. У заяві визначається передбачене функціональне призначення об’єкта, чисельність працюючих, місткість тощо.
Заява направляється в управління містобудування та архітектури. На основі комплексного висновку щодо відповідності реконструкції об’єкта містобудівній документації, державним будівельним нормам та правилам управління містобудування та архітектури готує проект рішення виконавчого комітету про надання дозволу на реконструкцію та використання житлових приміщень власних квартир як не житлових, видає архітектурно-планувальне завдання або готує обґрунтовану вимову.
Зазначене рішення виконавчого комітету одночасно є дозволом на розробку проекту реконструкції.
Дозвіл на реконструкцію має бути реалізований протягом терміну дії технічних умов на інженерне забезпечення об’єкту але в строк, що не перевищує двох років. В разі, якщо реконструкція не розпочата в даний термін, дозвіл втрачає чинність. Поновлення рішення про дозвіл на реконструкцію відбувається в такому ж порядку, як і його надання.
Реконструкція об’єктів житлово-цивільного призначення або їх окремих частин проходить наступні стадії:
1. Збір і подача власником приміщень (орендарем) документів в управління містобудування та архітектури для підготовки проекту рішення виконавчого комітету про надання дозволу на реконструкцію та використання житлових приміщень власних квартир як не житлових. При необхідності питання попередньо розглядається на містобудівельний раді за участю експлуатаційних організацій міста.
2. Розроблення та погодження проектної документації для реконструкції.
3. Отримання дозволу на виконання будівельних робіт в міській інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
4. Здача в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту.
Збір і подача документів. Власник приміщень (орендар) подає в управління містобудування та архітектури такі документи:
- документ, який засвідчує право власності на приміщення;
- технічний паспорт на зазначене приміщення (виготовлений комунальним підприємством „Рівненське міське бюро технічної інвентаризації”);
- договір оренди земельної ділянки, у випадку якщо ширина тамбура перевищує ширину прорізу більш ніж на 0,25 м з кожного боку, а його глибина перевищує ширину дверного полотна більш, ніж на 0,2 м;
- ескізний проект;
- комплексний висновок щодо відповідності реконструкції об’єкта містобудівній документації, державним будівельним нормам та правилам;
- технічний висновок щодо можливості реконструкції об’єктів житлово-цивільного призначення або їх окремих частин інженерного обладнання будівлі в цілому, виконаний територіальною організацією з реконструкції, ремонту та експлуатації житлово-цивільних та комунальних об’єктів.
Розроблення проектної документації для будівництва. Дозвіл на реконструкцію дає право замовник на отримання вихідних даних на проектування та здійснення проектно-вишукуваних робіт.
Замовник самостійно визначає проектну організацію, яка має відповідну ліцензію, і дає проектувальнику завдання на проектування, визначає, стадійність розроблення проектної документації. До початку проектування замовник звертається із заявою до інженерних служб міста для отримання технічних умов та в управління містобудування та архітектури на підготовку архітектурно-планувального завдання.
Проектна документація має ґрунтуватися па положеннях чинного законодавства, підзаконних актів та відповідати вимогам нормативних документів. Робочий проект погоджується з управлінням містобудування та архітектури та службами, що видавали технічні умови.
Проектна документація до її затвердження повинна отримати позитивний висновок комплексної державної експертизи або висновки окремих державних експертиз.
Передача проектною організацією замовнику робочої документації для будівництва є фактором прийняття під його повну відповідальність рішень, передбачених у документації.
Отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається міською інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.
Для одержання дозволу на виконання будівельних робіт замовник повинен подати до інспекції державного будконтролю такі документи:
а) заяву встановленого зразка;
б) договір оренди земельної ділянки, у випадку якщо ширина тамбура перевищує ширину прорізу більш ніж на 0,25 м з кожного боку, а його глибина перевищує ширину дверного полотна більш, ніж на 0,2 м;
в) рішення виконавчого комітету про надання дозволу на реконструкцію та використання житлових приміщень власних квартир як не житлових;
г) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи або висновки окремих державних експертиз;
д) документи про призначення відповідальних виконавців робіт:
- виконроба;
- працівника технічного нагляду;
- представника авторського нагляду.
е) затверджену в установленому порядку проектну документацію;
є) документацію, що посвідчує право власності на об’єкт, який підлягає реконструкції.
Будівельні роботи повинні виконуватися у відповідності із затвердженою проектною документацією та Державними будівельними нормами і правилами (ДБН).
Здача в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту.Прийняття в експлуатацію об’єкту здійснює державна технічна комісія на підставі заяви замовника про закінчення будівельних робіт.
Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію затверджується розпорядженням міського голови.
Після здачі об’єкту в експлуатацію замовник зобов’язаний зареєструвати об’єкт в міському бюро технічної інвентаризації.
Експлуатація об’єкту без затвердження акту державної технічної комісії забороняється.
1.6.4. Екологічна експертиза документації з впровадження нової техніки і технології
Екологічна експертиза документації з впровадження нової техніки і технології здійснюється шляхом експертної оцінки матеріалів (проектів) їх створення й практичного впровадження на нових і діючих підприємствах (під документацією з впровадження нової техніки і технологій слід розуміти в основному проекти будівництва дослідно-промислових (експериментальних) установок, цехів, виробництв, дільниць, ліній і таке інше, а також матеріали, що за своїм змістом і призначенням можуть бути прирівняні до вказаних проектів).
Документація з впровадження нової техніки і технологій підлягає обов’язковій державній екологічній експертизі лише в тому випадку, якщо ці технології і техніка стосуються діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. В усіх інших випадках рішення про необхідність проведення державної екологічної експертизи приймається в кожному конкретному випадку екологічно-експертними підрозділами органів Мінекобезпеки України.
В процесі експертизи обов’язково оцінюються тільки показники, що стосуються забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення і раціональності використання природних ресурсів, всі інші – економічні, технічні тощо - до уваги можуть не братися.
При проведенні подібної експертизи завдання щодо підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки відповідної документації чи проектів висновків державної екологічної експертизи доцільно давати, за домовленістю, місцевим проектним і проектно-конструкторським організаціям, а також вищим учбовим закладам (чи окремим групам їх спеціалістів) відповідно розробки профілю.
Екологічна експертиза документації з впровадження нової техніки і технології у видах діяльності та на об’єктах, які входять до переліку таких, що становлять підвищену екологічну небезпеку, здійснюється у дві стадії.
Документація оцінюється попередньо на рівні місцевих органів Мінекобезпеки України, на території підвідомчій, де передбачається первинне впровадження нової технології чи техніки, де проходить остаточна експертиза на рівні Управління державної екологічної експертизи Мінекобезпеки.
В усіх інших випадках - в одну стадію, на рівні екологічно-експертних підрозділів місцевих органів Мінекобезпеки України.
1.6.5. Екологічна експертиза нових матеріалів та речовин
Така експертиза може здійснюватися як за документацією на створення нових матеріалів і речовин, так і безпосередньо за їх зразками. Екологічній експертизі підлягають нові матеріали і речовини, що розроблені для використання в екологічно небезпечних видах діяльності, згідно з переліком, чи мають до них відношення.
Проведення екологічної експертизи нових матеріалів і речовин повинно доручатися місцевими органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (на території областей яких передбачається первинне застосування цих матеріалів і речовин) і тим науковим, науково-дослідним та іншим організаціям і установам, які мають необхідні для цього матеріально-технічні можливості, лабораторне і дослідницьке устаткування і обладнання.
Здійснення екологічної оцінки матеріалів реєстрації і результатів державних випробувань нових засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин і препаратів, що застосовуються у сільськогосподарському виробництві, виконується з урахуванням висновків екологічної експертної групи, що створена Міністерством охорони навколишнього природного середовища України і розглядає матеріали за пропозиціями Державної міжвідомчої комісії України в справах випробувань і реєстрації засобів захисту та регуляторів росту рослин і добрив (Укрдержхімкомісії).
Екологічна оцінка нових матеріалів і речовин повинна полягати у виявленні характеру їх впливу на довкілля в процесі практичного використання і застосування, встановленні інтенсивності негативних проявів і можливих наслідків (прямих і опосередкованих) такого впливу (в разі його наявності), а також встановлені доцільності припустимості впровадження вказаних матеріалів і речовин.
При екологічній експертизі нових матеріалів і речовин обов’язково повинна враховуватися можливість та повнота їх утилізації чи екологічно-безпечного захоронення після закінчення розрахункового строку використання.
Питання для самоперевірки до модуля 2
1. Умови проведення екологічної експертизи.
2. Організація та процедура проведення державної екологічної експертизи.
3. Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
4. Додаткові державні екологічні експертизи та умови їх проведення.
5. Особливості організації та проведення громадської екологічної експертизи.
6. Статус Висновків громадської екологічної експертизи.
7. Порядок участі громадськості у державній експертизі.
8. Особливості відомчої екологічної експертизи.
9. Складати алгоритму здійснення громадської та державної експертизи.
10. Пріоритети екологічної експертизи у світлі інтеграції України до Європейської співдружності.
11. Система і структура експертних підрозділів у складі міністерства та його органів на місцях.
12. Шляхи проведення державної екологічної експертизи.
13. Визначення граничних розмірів відрахувань на проведення екологічних експертиз до експерта екологічної експертизи.
14. Функції експерта екологічної експертизи.
15. Права експертів екологічної експертизи.
16. Порядок затребування експертом матеріалів для проведення екологічної експертизи.
17. Умови відхилення матеріалів, представлених на екологічну експертизу.
18. Обов’язки експертів екологічної експертизи.
19. Гарантії незалежності експерта екологічної експертизи.
20. Права замовників екологічної експертизи.
21. Обов’язки замовників екологічної експертизи.
22. Діяльність експерта по підвищенню якості та ефективності проведення екологічної експертизи.
23. Процедура здійснення екологічної експертизи.
24. Підстави для проведення державної екологічної експертизи.
25. Природоохоронні показники, що оцінюються при здійсненні державної екологічної експертизи.
Теми рефератів
1. Особливості екологічної експертизи законодавчих та інших нормативних актів.
2. Перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, що підлягають екологічній експертизі.
3. Встановлення відповідності різноманітних стандартів еколого-правовим вимогам чинного законодавства.
4. Порядок проведення еколого-правової експертизи проектів державних стандартів. Оформлення Акту науково-технічної експертизи.
5. Екологічна експертиза схем розвитку і розміщення продуктивних сил в державі чи окремому регіоні.
6. Етапи проведення експертизи схем розвитку та розміщення продуктивних сил.
7. Екологічна експертиза проектних матеріалів по захороненню та знешкодженню токсичних відходів.
8. Екологічна експертиза щодо будівництва та експлуатації полігонів для захоронення радіоактивних, твердих побутових та накопичувачів нетоксичних промислових відходів.
9. Методичні засади проведення екологічної експертизи проектів меліоративного будівництва.
10. Еколого-експертна оцінка проектів гідротехнічних і рибогосподарських споруд.
11. Поняття та види правопорушень в галузі екологічної експертизи. Дисциплінарна, адміністративна, цивільна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства про екологічну експертизу.
12. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну порушенням законодавства в процесі екологічної експертизи.
Розділ 2