Главная | Обратная связь

Порівняльний аналіз цивільного права

Ця галузь є однією з провідних і найбільш стійких галузей у системі права будь-якої держави. Регульовані нею відносини майнового і немайнового характеру вимагають стабільності і більшої порівнянності. Тому по відношенню до предмета, принципів і методів регулювання спостерігається багато спільного.

У той же час є і чимало особливостей у цивільному праві різних країн, коли неоднакові обсяг відносин, регульованих цивільними кодексами, співвідношення цивільних кодексів із земельними, трудовими, шлюбно-сімейними кодексами, не збігаються окремі інститути і підгалузі, правові рішення. Розрізняються і способи правового захисту цивільно-правових норм. Усе це можна краще зрозуміти завдяки короткій характеристиці цивільного права ряду держав.

Так, у Франціїтривалий час формувалося єдине цивільно-правове мислення. Зусилля юристів — вчених і практиків дали свої результати у виді поступової кристалізації універсальних правових принципів. Революція 1789 р. вимагала нових правових рішень. І тому можна вважати, що цивільне право у своєму сучасному вигляді бере початок із прийняття Цивільного кодексу 1804 р. У ньому дбайливо збережені деякі колишні норми, але сформульовані, по суті справи, нові правила регулювання цивільних відносин. Його передісторія, порядок підготовки і прийняття докладно розкриті в науковій літературі.

Торговий кодекс Франції 1807 р. містив Книгу першу "Про торгівлю взагалі", у якій були титули: Про комерсантів, Про бухгалтерську звітність комерсантів, Про торговий реєстр, Про торгові біржі, біржових маклерів і курт’є, Про доведення торгових угод, Про давність.

Книга друга присвячена морській торгівлі, книга третя — неспроможності і судових врегулювань, реабілітації і банкрутству, книга четверта — торговій юрисдикції.

"Юридична класика" ЦК і перемога Наполеона привели до того, що Французький цивільний кодекс вплинув на розвиток цивільного права в Європі. У Бельгії, Голландії, Люксембурзі, Іспанії, Італії й інших країнах він виявився основою цивільно-правового регулювання. Навіть у Квебеці (Канаді) і Луїзіані (США) його вплив дуже відчутний. Численні нові редакції лише додавали нову силу Кодексу Наполеона і підтверджували життєздатність і стійкість його положень.

Диференціація форм регулювання цивільно-правових відносин зумовила серію нових законів. Відзначимо серед них Закон "Про торгові товариства" від 24 червня 1966 р., у якому урегульовані їхні види, порядок видання, управління, частки участі та ін.

У Німеччинібазовим актом стало Німецьке цивільне уложення 1896 р. У Книзі першій "Загальна частина" є розділи про осіб, речі, юридичні угоди, давність, здійснення права, самозахист, самодопомогу. У Книзі другій "Зобов'язальне право" є розділи — Зміст зобов'язань; Зобов'язання, що виникають з договорів; Погашення зобов'язань; Окремі види зобов'язань. У Книзі третій "Речове право" є розділи — Володіння; Загальні положення про права на земельні ділянки; Власність. У Книзі четвертій "Сімейне право" є розділи — Цивільний шлюб; Споріднення. У Книзі п'ятій "Спадкове право" розділи — Спадкування; Правове положення спадкоємців.

В Іспаніїдіє Цивільний кодекс 1889 р. У ньому є вступний титул "Про правові норми, їхнє застосування та дію". Книга перша "Про осіб" включає титули Про виникнення і припинення цивільної правоздатності; Про шлюб; Про аліментні зобов'язання між родичами; Про відносини між батьками і дітьми; Про повноліття і звільнення від батьківської влади. Книга друга "Про майно, власність". Книга третя "Про різні способи придбання власності". Книга четверта "Про зобов'язання і договори". У Кодексі міститься 1976 статей. Нова редакція: 1981 р.

Торговий кодекс 1885 р. складається з Книги I "Про комерсантів і торгівлю взагалі", Книги II "Про торгові договори". Книги III "Про морську торгівлю". Книги IV "Про призупинення платежів, неспроможності і термінах".

У США в сфері цивільно-правових відносин діють цивільні кодекси штатів, титули Зводу законів про гарантії і безпеку споживчої продукції, а також Модельний закон про підприємницькі корпорації (1984 р.). З кінця 30-х рр. застосовуються Правила цивільного судочинства у федеральних районних судах.

Дуже своєрідно складаються договірні відносини. Джерелом правових норм, застосовуваних для вирішення договірних суперечок, є договір, а не загальні правові норми. Американські юристи беруть активну участь у здійсненні підприємницьких угод. Для договірної документації характерні деталізація і багатослівність, вона складається зі стандартних умов, часом запозичених з інших угод. Сторони можуть використовувати шляхом посилання стандартну форму, що вже була складена юристом для конкретного підприємства або для окремої особи. Ця підвищена увага до деталей пояснюється стандартизацією загальнопоширених угод чи бажанням уникнути невизначеності, коли в угоді фігурує право декількох штатів. Тому юристи передбачають у договорі усе, що стосується спорів по конкретних питаннях, що виникли в минулому чи можуть виникнути в майбутньому.[159]

Цивільні кодекси країн Латинської Америки відображають сильний вплив принципів і норм цивільного права Іспанії і Португалії. Історично дане явище цілком обумовлене умовами панування цих країн у Південній Америці. У цілому ж виявився дуже сильним вплив принципів континентального права на розвиток приватного права, зокрема цивільного права. Сприйняття класичних доктрин і норм Кодексу Наполеона і його модифікацій сполучається з конкретністю регулювання, що відображає специфіку цивільно-правових відносин на цьому континенті.