 |
|
Нормативи складу і властивостей води водних об’єктів (витяг)
| Показники складу і властивості води | Оди-ниця вимі-ру | Вид водокористування | ||||
| господарсько-питне і (або) комунально-побутове | рибогосподарське | |||||
| ГДК або ГДЗ | ЛОШ | клас небезпеч-ності | ГДК або ГДЗ | ЛОШ | ||
| Водневий показник рН | - | 6,5 – 8,5 | - | - | 6,5 – 8,5 | - |
| Розчинений кисень | мг О2/л | - | - | - | ||
| БСКповн | мг О2/л | 3 (6) | - | - | - | |
| Завислі речовини | мг/л | фон +0,25 (0,75) | - | - | фон +0,25 (0,75) | - |
| Хлориди | мг/л | ОР | СТ | |||
| Сульфати | мг/л | ОР | СТ | |||
| Нітрити | мг/л | 3,3 | СТ | 0,08 | ТК | |
| Нітрати | мг/л | СТ | СТ | |||
| Азот амонійний | мг/л | 2,0 | СТ | 0,5 | ТК | |
| Фосфати | мг/л | 3,5 | СТ | 3,12 | СТ | |
| Ртуть | мг/л | 0,0005 | СТ | 0,0001 | ТК | |
| Кадмій | мг/л | 0,001 | СТ | 0,005 | ТК | |
| Мідь | мг/л | 0,1 | ОР | 0,005 | ТК | |
| Цинк | мг/л | 1,0 | ЗС | 0,01 | ТК | |
| Свинець | мг/л | 0,03 | СТ | 0,01 | ТК | |
| Хром (загальний) | мг/л | 0,05 | СТ | 0,001 | СТ | |
| Нікель | мг/л | 0,1 | СТ | 0,01 | ТК | |
| Миш’як | мг/л | 0,05 | СТ | 0,05 | ТК | |
| Залізо | мг/л | 0,3 | ОР | 0,05 | ТК | |
| Марганець | мг/л | 0,1 | ОР | 0,01 | ТК | |
| Алюміній | мг/л | 0,5 | СТ | 0,04 | ТК | |
| Ціаніди | мг/л | 0,1 | СТ | 0,05 | ТК | |
| Нафтопродукти | мг/л | 0,3 | ОР | 0,05 | РГ | |
| Феноли | мг/л | 0,001 | ОР | 0,001 | РГ | |
| СПАР | мг/л | 0,5 | ОР | 0,1 | РГ |
Під час оцінювання якості води у водоймах комунально-побутового і господарсько-питного водокористування враховують також клас небезпечності речовини. Його визначають залежно від токсичності, кумулятивності, мутагенності і ЛОШ речовини. Згідно з ГОСТ 12.1.007-89 [7] розрізняють чотири класи небезпечності речовин: 1 - надзвичайно небезпечні, 2 - високо небезпечні, 3 - помірно небезпечні, 4 - мало небезпечні.
У процесі оцінювання якості води ВО враховують принцип адитивності – односпрямованої дії. Згідно з цим принципом належність кількох речовин до однієї й тієї самої ЛОШ виявляється в сумі їх негативної дії.
У відповідності з Санітарними правилами і нормами охорони поверхневих вод від забруднень [8] водні об'єкти вважають придатними для комунально-побутового і господарсько-питного водокористування, якщо не порушуються загальні вимоги до складу і властивостей води відповідної категорії водокористування, а саме
· для речовин третього і четвертого класів небезпечності всіх 3-х груп ЛОШ виконується умова: 
≤ ГДКі;
· для речовин першого і другого класів небезпечності санітарно-токсикологічної ЛОШ виконується умова:
∑ /ГДКі ≤ 1, (2.2)
а для речовин органолептичного та загальносанітарного ЛОШ умова: ≤ ГДКі.
Для водних об’єктів, що використовуються для рибогосподарських потреб умова (2.2) повинна виконуватись для усіх 5-ти груп речовин з відповідним ЛОШ: СТ (крім показників солевмісту – хлоридів і сульфатів), ТК, РГ, ЗС, ОР.
Нормативи скиду зворотних вод повинні виконуватись або безпосередньо в точці випуску стічних вод (якщо випуск знаходиться в межах населеного пункту, або вичерпана асимілююча спроможність водного об’єкта), або в розрахунковому створі ділянки ВО (якщо випуск знаходиться за межами населеного пункту та не вичерпана асимілююча спроможність ВО).
Для ділянки водного об’єкта за межами населеного пункту, у випадку, коли не вичерпана асимілююча спроможність ВО, умови відведення визначаються з урахуванням ступеня можливого змішування стічних вод з водою водойми від місця випуску до розрахункового (КС) створу, який встановлюється на відстані
500 м нижче випуску зворотних вод [8]. Коефіцієнт змішування γ і кратність загального розбавлення nр розраховуються за методикою Фролова-Родзілера за формулами (1.3-1.6), які наведені в практичній роботі №1.
При цьому основні розрахункові формули для визначення , без врахування неконсервативності забруднюючих речовин мають вигляд:
(2.3)
(2.4)
де N – кількість показників складу з однаковою ЛОШ.
З урахуванням неконсервативності забруднюючих речовин формула має вигляд:
, мг/л (2.5)
де kст – динамічний коефіцієнт неконсервативності (константа швидкості споживання кисню стічною водою) (1/добу); t – час переміщення води від місця випуску до КС, визначається з виразу:
, діб (2.6)
Значення kст приймають за даними натурних спостережень, або довідкових даних та перераховують в залежності від температури води у річці за формулою:
, (2.7)
де tо – розрахункова температура води, оС
В першому наближенні для побутових стічних вод kст=0,1.
Практична частина
Розрахунок нормативів ГДС слід виконувати в послідовності, наведеній у блок-схемі (рис.2.1):
1.Встановлюється, вичерпана чи ні асимілююча спроможність водного об’єкта. В залежності від стану ВО та місця випуску нормативні показники скиду зворотних вод встановлюються або безпосередньо в точці випуску стічних вод (випадок I), або в розрахунковому створі ділянки ВО (випадок II) з урахуванням можливого ступеня змішування та розбавлення стічних вод водою водойми.
2.При необхідності розраховується ступінь змішування стічних вод із водою річки у контрольному створі.
3.Визначаються допустимі концентрації забруднюючих речовин та допустимі показники властивостей для розрахунку ГДС.
4.Розраховуються нормативи ГДС шкідливих речовин в г/год та т/рік за формулою (2.1).
5.Встановлюється необхідний ступінь очищення стічних вод за окремими показниками якості, фактичні концентрації яких вищі за 
( за формулою (1.1) пр. роб. №1).
6.Плануються заходи, які дозволяють одразу, або поетапно досягти необхідного ступеня очистки.
7.Вихідні дані та результати визначення нормативів ГДС для всіх нормативних показників оформляються в вигляді Документа 1.
Документ 1