Завдання 2. Розрахунок ГДВ (гарячого) і мінімальної висоти джерела викиду
п = 1 при Vм ≥2; п = 0,532( Vм)2- 2,13 Vм + 3,13 при 0,5 ≤Vм <2; п = 4,4 Vм при Vм <0,5.
Рис.4.2. Блок-схема розрахунку ГДВ (гарячого) і Нmin Для виконання завдань №1 та №2 отримайте у викладача вихідні дані відповідно до номера вашого варіанту. Приклади розрахункових завдань Приклад 1.Розрахувати ГДВ в атмосферу нагрітих (оксид карбону(II), оксид нітрогену(II), сажа) і холодних (аміак, бензол, ксилол) газоповітряних сумішей, якщо їх гранично допустимі концентрації в атмосфері становлять: оксид карбону – 3 мг/м3, оксид нітрогену – 0,6 мг/м3, сажа – 0,05 мг/м3, ксилол – 0,2 мг/м3, аміак – 0,04 мг/м3, бензол – 0,1 мг/м3. Висота джерела викиду над рівнем землі – 24 м. Температура нагрітої газоповітряної суміші Т = 240 0С; середня швидкість виходу газоповітряної суміші з отвору джерела викиду – 8 м/с; діаметр устя джерела викиду – 0,4 м; швидкість осідання дрібнодисперсних аерозолів – 4 см/с; рельєф місцевості – пагорб (гребінь) заввишки 1,5 м; відстань від середини пагорба до джерела викиду – 20 м; відстань від найвищої точки пагорба (півширина пагорба) до кінця його схилу – 2,5 м. Рішення. 1. За формулою (4.3) визначаємо об’ємну швидкість газоповітряної суміші: V1 = , м3/с; 2. Знаходимо різницю між температурою нагрітої газоповітряної суміші та температурою навколишнього середовища (температурою повітря в найбільш гарячий день літа приймаємо Тn = 300С): ∆Т = 240-30 = 210 , 0С; 3. Вибираємо коефіцієнт А, який залежить від температурної стратифікації атмосфери: для несприятливих метеорологічних умов на території України приймаємо А = 180; 4. Визначаємо величину безрозмірного коефіцієнта F: при заданій швидкості осідання дрібнодисперсних аерозолів 4 см/с, F = 1,0; 5. Для розрахунку безрозмірного коефіцієнта m попередньо за формулою (4.6) визначаємо параметр ƒ:
f = 103 , м·с-2/ oС; 6. За формулою (4.5) розраховуємо безрозмірний коефіцієнт m: ; 7. За формулою (4.8) визначаємо параметр Vм: 8. За величиною параметра Vм визначаємо безрозмірний коефіцієнт n для гарячих викидів (формула (4.7)):
якщо 0,5≤ Vм <2, то n=0,532 (1,34)2-2,13∙1,34+3,13=1,23;
9. Оскільки в районі розташування джерела викидів забруднюючих речовин є перепони (пагорби) невеликої висоти (h0 = 1,5 м) і в радіусі 50 висот витяжних труб від джерела перепад відміток місцевості не перевищує 50 м на 1 км, то безрозмірний коефіцієнт приймаємо: η = 1,0; 10. За формулою (4.4) визначаємо швидкість виходу із джерела викиду холодної газоповітряної суміші: , м/с; За формулою (4.7) визначаємо n для холодних викидів:
n=0,532 (1,39)2-2,13∙1,39+3,13=1,20;
11. За формулою (4.1) розраховуємо ГДВ нагрітих газоповітряних сумішей: г/с; , г/с; , г/с; 12. За формулою (4.2) розраховуємо гранично допустимі викиди холодних газоповітряних сумішей в атмосферу: , г/с; , г/с; , г/с. Висновок: за результатами розрахунків видно, що сумарний викид в атмосферу нагрітих газоповітряних сумішей – 3,84 г/с, холодних – близько 1,98∙10-3 г/с.
Запитання і завдання для самостійної роботи 1. Що таке гранично допустимий викид і в яких одиницях він встановлюється? 2. В чому полягає відмінність між ГДК і ГДВ? 3. З одиночної труби висотою 80 м, з діаметром устя 1 м викидається 3 м3/с димових газів, які містять оксид сульфуру(IV) з температурою 60оС. Температура зовнішнього повітря 20оС. Джерело викиду розташоване в Україні. Розрахуйте ГДВ та мінімальну висоту викиду (труби). 4. Визначити для умов розсіювання в Київській області допустиму концентрацію SO2 у гарячому газодимовому викиді з Тв=95оС, якщо відомі наступні дані: висота димової труби Н= 30 м, D=1,4 м, швидкість вихідних газів ωо = 18,0 м/с, Тп=25оС. Максимальна приземна концентрація SO2 – 22 мг/м3, а величина викиду Qв = 13000 м3/год. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|