Здавалка
Главная | Обратная связь

Постулати та кониепиії аудиту



Теоретичною основою аудиту як виду практичної діяльності є система його взаємопов'язаних методичних аспектів (компонентів): концепцій, постулатів, стандартів. Загальну схему теорії і практики аудиту діяльності підприємства можна представити наступним чином:

 
 

 


Концепції' визначають напрями теорії, так як є основою аудиторських стандартів. Іншими словами, аудиторські стандарти містять положення про чесність, професійну кваліфікацію аудиторів та інші концептуальні

положення.

Постулати аудиту- це фундаментальні аксіоматичні положення аудиторської теорії, які допомагають зрозуміти зміст аудиторських стандартів та встановити напрями формування думок для складання аудиторського висновку.

Постулат** - це положення, яке приймається як істинне до того

часу, доки не буде доведене інше. Постулати лежать в основі

всіх наук і наукових дисциплін. Вони мають бути очевидні,

навіть якщо їх істинність не може бути доведена безперечно.

Відомі дослідники Р.К. Маутц, Х.А. Шараф у 1961 р.

сформулювали вісім постулатів аудиту, а в 1982 р. Т.А.

Лімперг та Д.К. Робертсон доповнили їх

 

Сутність постулатів аудиту полягає в наступному (табл.1.5).

Таблиця 1.5.

Постулати аудиту

№ пос­тую. Постулати аудиту Характеристика сутності постулатів  
1 3
Звітність має бути перевірена Аудитор не може надати висновок, якщо йому не були надані всі необхідні документи або були виявлені серйозні викривлення звітності. Мета постулату полягає у тому, щоб змусити аудитора проявити максимальну вимогливість, а замовників - краще розуміти умови аудиторської роботи
Не слід припускати конфлікт інтересів між аудитором та адміністрацією Постулат повинен створювати довіру та взаємну підтримку між перевіряючими й тими, кого перевіряють. У його основі лежить вихідна ідея первинної доброти та незіпсованості людської природи. Однак у ряді випадків цей постулат виявляється неспроможним: адміністрація фірми-замовника свідомо порушує вимоги чинних нормативних документів, намагається ввести в оману аудиторів, пайовиків і кредиторів, викривити фінансові результати. Ця неспроможність зростає і тоді, коли адміністрація й аудитор по-різному трактують вимоги нормативних документів
Фінансова звітність і документи, що її підтверджують, вільні від неточностей і таємниць Сутність постулату зводиться до перенесення відповідальності аудитора цілком на його замовника, або припускається, що вся надана для перевірки документація складена правильно, а якщо в ній таки є "неточності та таємниці", то замовник вдався до свідомого обману аудитора та третіх осіб (акціонерів, кредиторів та податкової інспекції), що, з правової точки зору, не зовсім справедливо стосовно осіб, зацікавлених в об'єктивній аудиторській оцінці
Об'єктивність звітних даних прямо пропорційна до ефективності внутрішнього контролю Чим краще, ефективніше організований внутрішній контроль на фірмі замовника, тим об'єктивніший його облік і звітні дані, а отже, аудитору залишається менше роботи. У поєднанні з попереднім постулатом цей постулат справді полегшує роботу аудитора, так, як основний ризик згідно з постулатом (3) перенесений на замовника, а очевидність вимог, які випливають з даного постулату, створює логічну основу для економії праці перевіряючих осіб
Звітність має бути заповнена відповідно до стандартів Це необхідно для забезпечення порівняності у роботі аудиторів. Однак стандарти не охоплюють усієї діяльності замовника та не всі відхилення від стандартів можуть розглядатися як ті, що вимагають проведення дослідження аудитором. У зв'язку з цим такий постулат носить значною мірою декларативний характер
Аудит не може бути останнім Це означає, що після проведеного аудиту через певний час, у наступному звітному періоді буде проведено як мінімум ще один аудит. Практичним наслідком цього постулату слід визнати те, що аудитор, здійснюючи аудит, має завжди пам'ятати, що отримані ним дані можуть бути предметом ретельного вивчення при наступному аудиті та часто з небажаною упередженою і професійною оцінкою. Крім того, потрібно зробити так, щоб ці дані були правильними і їх не можна було б критикувати. Звідси правило, яке випливає з даного постулату: істина, встановлена раніше, має бути використана у майбутньому. Однак на практиці аудитор керується зовсім іншим правилом. Для нього важливо передусім, щоб фірма-клієнт зберегла платоспроможність до наступного звітного періоду, а професійні конфлікти між різними аудиторами та конкуруючими аудиторськими фірмами можна буде загасити, керуючись чисто професійною спільною ідеєю, що не допускає розголошення професійних таємниць у непрофесійному середовищі. Насправді, і лікарі можуть ненавидіти один одного, однак біля ліжка хворого вони повинні виступати єдиним фронтом, з спільною думкою. Аналогічно до цього працюють, або повинні працювати, аудитори. Для цього створюються єдині монопольні об'єднання, покликані регулювати подібні моменти. Таким чином, даний постулат носить дещо надуманий характер
Думка аудитора залежить лише від його компетенції Цей постулат часто ставлять під сумнів. Головна суперечність полягає у тому, що аудиторська фірма, отримуючи гроші від того, кого перевіряє, вже не може бути незалежною. Люди розуміють, що платити перевіряючому аморально, але люди погано розуміють жахливу аморальність перевірчючого, якому заплатили, адже він розкриває недоліки у того, кого перевіряє. Це велика психологічна проблема, яка стримує розвиток аудиту. Значно складніше забезпечити незалежність аудиту у тих випадках, коли сам поточний облік веде та ж фірма, яка сама себе і перевіряє. Є й інші випадки, які підривають незалежність аудиторських висновків. Це, звичайно, пов'язано з проведенням консультацій. Такі послуги платні і аудитор, отримуючи гроші, вже зв'язаний у подальшому при формуванні аудиторського висновку. Таким чином, при всій своїй суттевості цей постулат не може бути очевидним
Професійні обов 'язки аудиторів повинні відповіда­ти їх посадовому статусу Це просто добре побажання, але зовсім не очевидна істина. Часто зовсім незначна людина обіймає високу посаду; а люди, що володіють професійними знаннями та навичками, не можуть досягти відповідного положення
Корисність звітних даних прямо пропорційна до ступеня їх перевірки Зміст постулату полягає у тому, що чим краще перевіряють звіт, тим корисніша інформація, яка використовується спеціалістами. Однак постулат не враховує дві обставини: 1) чим більше працівників перевіряє звіт, тим у контролерів більше надії один на одного, що знижує пильність та ступінь ретельності при перевірці; 2) численність етапів перевірки гальмує подальше використання звітних даних, а застаріла інформація втрачає свою значимість
Висновок аудитора не може дати більше інформації, ніж саме аудиторське дослідження Сутність постулату зводиться до наголошення на: а) обмеженості інформації, що міститься у висновку, так як не можна покладатися на висновок аудитора (користувач не має відомостей про дослідження); б) недостатності самого аудиторського дослідження (завжди наявний аудиторський ризик при здійсненні досліджень та відповідно у самому висновку)
           

Усі названі постулати заслуговують на детальне вивчення, однак можуть бути застосовані лише у певному середовищі.

 

 

Тематика рефератов:

  1. Система финансово-хозяйственного контроля в Украине.
  2. Субъекты внутреннего и внешнего контроля в Украине.
  3. Контроль как функция менеджмента.
  4. Структура услуг, предоставляемых аудиторами Украины.
  5. Стоимость услуг аудиторских фирм.

 

 

Литература.

 

  1. Про аудиторську діяльність: Закон України: Затв. Постановою Верховної Ради України від 22.04.93 р. з наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1993. -№23.
  2. Международные стандарты аудита. Кодекс этики профессиональных бухгалтеров. - М., 2000.
  3. Адамс Р. Основы аудита. - М.: Аудит - ЮНИТИ, 1995.
  4. Аренс З.А., Лоббек Дж. К. Аудит. - М: Финансн й статистика, 2001
  5. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія: підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів. – 3-є вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “РУТА”, 2002. – 544 с.
  6. Бутинець Ф.Ф., Усач Б.ф., Виговська Н.Г. та ін. Аудит і ревізія підприємницької діяльності/ За ред. Проф.. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 416 с.
  7. Давидов Г.М. Аудит: навч. посіб. – К.: Т-во “Знання”; КОО, 2001 - 363 с.
  8. Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 295 с.
  9. Зав городній А.Г. та ін. Аудит: теорія і практика: Навч.посіб. – Л.: НУ “Львівська політехніка”, 2003. – 364 с.
  10. Сухарева Л.О. Евалюцiя функцiй контролю // Фiнанси України .- 2000. - №8.- С. 19-25.

 


 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.