 |
|
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З РЕАЛІЗАЦІЄЮ ТОВАРІВ У РОЗДРІБ
| № з/п | Зміст господарської операції | Сума, грн | Дебет рахунку | Кредит рахунку |
| Оприбутковано в касу виручку від реалізації товарів за готівку за продажними (роздрібними) цінами (в тому числі ПДВ — 136 000 грн) | 820 000 | 301 «Каса в національній валюті» | 702 «Дохід від реалізації товарів» | |
| Зараховано в дохід від реалізації вартість проданих товарів, оплачених розрахунковими чеками (в тому числі ПДВ — 4000 грн) | 24 000 | 331 «Грошові документи в національній валюті» | 702 «Дохід від реалізації товарів» |
| № з/п | Зміст господарської операції | Сума, грн | Дебет рахунку | Кредит рахунку |
| Зараховано згідно з випискою банку на поточний рахунок роздрібного підприємства вартість проданих товарів, оплачених розрахунковими чеками | 24 000 | 311 «Поточні рахунки в національній валюті» | 331 «Грошові документи в національній валюті» | |
| Відображено суму податкового зобов’язання, визначену за встановленою ставкою до суми доходу від реалізації (за вирахуванням ПДВ) [(820 000 – 136 000) + + (24 000 – 4000)] ´ 20 : 100 | 140 800 | 702 «Дохід від реалізації товарів» | 641 «Розрахунки за податками» | |
| Списано реалізовані у звітному місяці товари за обліковими (продажними) цінами на собівартість реалізації | 844 000 | 902 «Собівартість реалізованих товарів» | 282 «Товари в торгівлі» | |
| Списано визначену за спеціальним розрахунком суму торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів — сторно | 214 000 | 902 «Собівартість реалізованих товарів» | 285 «Торгова націнка» | |
| Списано в кінці звітного періоду на фінансові результати: | ||||
| — суму чистого доходу від реалізації товарів (844 000 грн – 140 800 грн) | 703 200 | 702 «Дохід від реалізації товарів» | 791 «Результат операційної діяльності» | |
| — собівартість реалізованих товарів (844 000 грн – 214 000) | 630 000 | 791 «Результат операційної діяльності» | 902 «Собівартість реалізованих товарів» | |
| — суму нарахованого податку на прибуток | 23 200 | 791 «Результат операційної діяльності» | 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» | |
| Визначено і списано фінансовий результат (прибуток) від реалізації товарів (703 200 грн – – 630 000 грн – 23 200 грн) | 50 000 | 791 «Результат операційної діяльності» | 441 «Прибуток нерозподілений» |
Лекція 4. Облік активів і пасивів підприємства
1. Облік основних засобів
2. Облік оборотних активів і розрахунків з дебіторами
3. Облік поточних зобов'язань
1. Облік основних засобів
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. N 92 ( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну - останні N 372 від 18.03.2011) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.
Зменшення корисності - втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.
Знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.
Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).
Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).
Сума очікуваного відшкодування необоротного активу - найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання необоротного активу, включаючи його ліквідаційну вартість.
Капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (призначений рахунок 15) - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.
Чиста вартість реалізації необоротного активу - справедлива вартість необоротного активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію.
Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:
- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Для обліку основних засобів призначений рахунок 10, який відноситься до рахунків активів, основний, матеріальний, активний. По дебету рахунку відображається надходження основних засобів за первісною або справедливою вартістю, сума дооцінки, а також витрати на реконструкцію, модернізацію й інші заходи, у результаті проведення яких можна чекати збільшення майбутніх економічних вигід від використання даних об'єктів; по кредиту - списання об'єктів, які вибувають, і їхня уцінка.
Сальдо рахунку - дебетове, показує вартість наявних основних засобів і відображається в першому розділі активу балансу довідково. Балансовою оцінкою основних коштів є їхня залишкова вартість (первісна вартість мінус сума зносу).
У процесі експлуатації основні засоби зношуються. При цьому варто розрізняти два види зносу:
- фізичний, котрий відбувається в результаті їх безпосереднього використання у господарській діяльності й визначається тривалістю використання, навантаженням, умовами використання й іншими факторами;
- моральний, який відбувається в результаті технічного прогресу, що приводить до створення більш продуктивних видів основних засобів або дешевих.
У кожному разі в результаті зношування основні засоби в певний момент стають непридатними до подальшого використання або їхнє використання стає неефективним. Це приводить до необхідності заміни основних засобів. Для її здійснення підприємства повинні нагромадити певні джерела, що здійснюється шляхом щомісячного включення у витрати підприємства сум амортизації (зносу) основних засобів.
Амортизація - це систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується протягом строку їхньої корисної експлуатації. Не нараховується амортизація на землю, що не має строку корисного використання.
Підприємствам уперше надане право вибирати метод нарахування амортизації з методів, передбачених ПБО 7 “Основні засоби”. Усього запропоновано 5 методів. При визначенні методу нарахування амортизації необхідно враховувати порядок і строки використання конкретного об'єкта.
1. Метод прямолінійного списання.При його застосуванні амортизація нараховується рівномірно протягом строку корисної експлуатації об'єкта основних засобів. Базою для нарахування амортизації є вартість яка амортизується.
Розглянемо застосування цього методу на конкретному прикладі.
Первісна вартість об'єкта основних засобів становить 8600 грн. Розрахункова ліквідаційна вартість становить 1600 грн.
Строк корисної експлуатації об'єкта - 5 років.
Розрахуємо річну норму амортизації.
1/ Вартість, що амортизується дорівнює: 8600 грн. - 1600 грн. = 7000 грн.
2/ Річна сума амортизації даного об'єкта: 7000 грн. : 5 років = 1400 грн.
3/ Річна норма амортизації об'єкта дорівнює: 1400 : 7000 х 100% = 20%
Сума амортизації за місяць визначається шляхом ділення річної суми амортизації на 12, тобто 1400 грн./12 = 116,7 грн.
Позитивним є те, що підприємству надане право уточнювати строк корисної експлуатації й ліквідаційну вартість об'єкта.
2. Метод зменшення залишкової вартості. У цьому випадку сума амортизації з кожним роком зменшується, тому що базою для її визначення є залишкова вартість об'єкта. Найбільше доцільно використати даний метод по основним засобам, які мають максимальну продуктивність у перші роки використання. Норма амортизації, при використанні цього методу визначається за формулою:
де n - кількість років використання об'єкта.
Річна сума амортизації визначається за формулою:
3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації, при його використанні, визначається шляхом множення залишкової вартості об'єкта на початок року на річну норму амортизації. Річна норма амортизації розраховується, виходячи зі строку корисного використання за прямолінійним методом й подвоюється.
Приклад. Якщо визначати амортизацію за методом прискореного зменшення залишкової вартості на об'єкт, наведений у прикладі прямо-
лінійного методу, то його норма амортизації буде 40%, тобто 20% х 2.
Річна сума амортизації складе:
за 1 рік 
за 2 рік 
4. Кумулятивний метод. Для його використання розраховується кумулятивний коефіцієнт шляхом розподілу кількості років, які залишилися до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму чисел років його корисного використання. Річна сума амортизації визначається множенням цього коефіцієнта на вартість, що підлягає амортизації.
Приклад. Первісна вартість об'єкта 8800 грн.
Ліквідаційна вартість - 700 грн.
Строк корисного використання 5 років
Загальна сума років використання об'єкта = 1+2+3+4+5 = 15
Отже вартість, яка амортизується дорівнює:
8800 - 700 = 8100 грн.
Кумулятивний коефіцієнт на 1 рік дорівнює 
, а річна сума амортизації 
; на другий рік кумулятивний коефіцієнт дорівнює 
, а сума амортизації = 
й т.ін.
5. Виробничий метод. У цьому випадку для нарахування амортизації використають дані про продуктивність необоротного активу в цілому й по окремим звітним періодам. Основою для визначення суми амортизації є вартість, що амортизується.
Наприклад: вартість, що амортизується становить 12000 грн. Продуктивність верстата за весь строк використання очікується 20000 деталей, у тому числі:
1 рік - 2200 (січень - 180 дет., лютий - 180 дет, березень - 200 дет., і ін.)
2 рік - 2100
3 рік - 2000 і т.ін.
Насамперед, розрахуємо виробничу ставку амортизації:
12000:20000 = 0,6 грн.
Потім щомісяця визначається місячна сума амортизації шляхом множення обсягу випуску за місяць на виробничу ставку амортизації.
Отже, сума амортизації за січень = 180 х 0,6 = 108 (аналогічно розраховується амортизація щомісяця протягом строку використання об'єкта).
Використання даного методу дозволяє при нарахуванні амортизації враховувати навантаження на устаткування. Найбільш прийнятний він для машин, устаткування й інших аналогічних об'єктів.
На практиці може виникнути необхідність використання комбінації наведених методів. Це можливо в тому випадку, якщо окремі компоненти об'єкта мають різні строки й порядок використання.
Розрахунок амортизації основних засобів здійснюється у відомостях. При цьому підприємства можуть застосовувати типові форми (ОЗ-14; ОЗ-15; ОЗ-16), затверджені наказом Мінстату України або розробляти їх самостійно.
Для обліку зносу основних засобів призначений рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», субрахунок 131 «Знос основних засобів». Субрахунок 131 є регулюючим, контрактивним до рахунку 10 «Основні засоби».
По кредиту субрахунку 131 відображається нарахування зносу (амортизації), а по дебету - його списання. Сальдо рахунку кредитове, показує суму зносу основних засобів і довідково відображається в 1 розділі активу балансу. Рахунок 13 кореспондує з рахунками 23, 9 класу.
Одночасно нарахування й використання амортизаційних відрахувань треба відображати на рахунку 09 «Амортизаційні відрахування».
Бухгалтерські записи з обліку ОЗ наведено в таблиці 4.
Таблиця 4. 1