 |
|
Досягнення дитини третього року життя
Третій рік життя – це період активного вдосконалення дитиною якості засвоєння рухів.
На кінець третього року життя дитина оволодіває:
- координованими, цілеспрямованими рухами,вона вміє ходити, бігати, стрибати, лазити, повзати, кидати, нахилятися, робити різноманітні дрібні рухи руками, ногами, тулубом, пальцями тощо.
- Засвоює координовану спільну діяльність слухового(вухо), зорового(очі), й рухового(руки) аналізаторів, що забезпечує дитині орієнтовну діяльність у незнайомих ситуаціях, розширює її пізнавальну діяльність.
- Дитина оволодіває елементарними культурно-гігієнічними навичками: прагне самостійно одягатися, роздягатися, їсти, тримає ложку, користується серветками; вмивається, витирається, причісується, вставати і сідати за стіл, переносити печі з одного місця в інше.
- Центральним досягненням дитини є формування самостійності(поява її класичної форми «я сам»). Якщо не задовольняється прагнення дитини до самостійності, виникають негативні прояви поведінки: вередування, неслухняність, сльози, крики, тобто виникає «криза трьох років».
- Дитина навчилася розмовляти; оволоділа діалогічною формоюмовлення; вона навчилася звертатися до дорослих і дітей із проханнями, вислуховувати інших, виконувати їхні прохання, відповідати на запитання. Добре розуміє зміст оповідань, казок, віршів; знає напам’ять вірші забавлянки; з допомогою дорослого переказує (спільний переказ) знайомі казки («Курочка Ряба», «Колобок»). Словник дітей досягає 1000-1200 слів.
- Дитина має певну систему знань про природне і предметне довкілля; правильно називає предмети, їх якості, властивості, ознаки (форму, розмір, колір), явища природи; з’являються перші узагальнені поняття (тварини, рослини, меблі, одяг). Звертається із запитаннями щодо назв незнайомих предметів і явищ.
- З’являються нові прояви самосвідомості дитини; дитина усвідомлює своє „Я”, відокремлює себе і свої дії від інших та від умов, у яких вона діє; усвідомлює свої бажання, які не завжди збігаються з бажаннями дорослих та інших дітей. З’являються перші самооцінні судження, почуття гордощів за досягнуті результати.
- Зародження самосвідомості викликає нове ставлення дитини до дорослого, у неї з’являється бажання діяти так, як дорослий, хоче бути схожим на дорослого. У дитини виникають нові потреби у новій змістовій діяльності: щось будувати, малювати, грати, допомагати і т. ін.
- Наприкінці третього року життя у дітей виникає нова форма мислення – наочне-образне, що співіснує з наочно-дієвим.
- Провідною діяльністю дитини третього року життя є предметно-маніпулятивна з елементами ігрової діяльності. Також у цьому віці з’являються прості ігрові сюжети, як передумова зародження сюжетно-рольової гри.
- Дитина засвоює перші морально-етичні норми й правила поведінки: вона вітається (добрий ранок, добрий день), прощається ( до побачення), дякує (дякую); використовує оцінні слова: «красиво», «добре», «погано».
Дитина готова до переходу в новий період свого життя в дошкільне дитинство.