Главная | Обратная связь

Психологічні особливості особистості інтернет-залежних підлітків

В ході досліджень К. Янг було виявлено, що аддикти найчастіше використовують чати – 37 %, MUDs (мережеві ігри) – 28 %, телеконференції 15 %, E-mail – 13 %,інформаційні протоколи (ftp, gopher) – 2%. Тобто, найменш пов’язані з Інтернет-залежністю інформаційні протоколи, а найбільш пов’язані – інтерактивні аспекти Інтернету. Щодо того, що найбільш приваблює їх в віртуальному середовищі, 86 % Інтернет-залежних назвали анонімність, 63% – доступність, 58 % – безпеку і 37% – простоту використання. В ході подальшого пошуку потенційних пояснень патологічного використання Інтернет виявлено чотири основних чинники Інтернет-залежності, які було виділено на основі контент-аналізу [33]:

1) Соціальна підтримка.Люди, що часто зустрічаються в певному віртуальному середовищі, наприклад, чаті чи форумі створюють віртуальне співтовариство. Як і в кожної групи, у такого співтовариства є власні правила та ритуали, мова та ін., і його члени пристосовуються до правил цієї групи. Незважаючи на те, що така комунікація залишається як-правило текстовою, обмін словами має глибоке емоційне забарвлення. Особисті межі є дуже хиткими, так як у віртуальному просторі не діють правила хорошого тону і при першій нагоді запитують про вік, подружній стан та інші особисті подробиці. Це дає можливість дуже швидко перейти до близького, інтимного спілкування. Також залучення у віртуальну спільноту завдяки її підтримці та водночас анонімності також дозволяє з меншим ризиком обговорювати контроверсійні теми – релігію, сексуальні стосунки та ін. Водночас, через збільшення дистанційованості між людьми зростає потреба у соціальному прийнятті та підтримці, яку може дати віртуальна спільнота. Потреба в соціальній підтримці може бути найбільш високою в сучасному суспільстві в зв'язку з дезінтеграцією традиційних заснованих на спільності форм сусідства і зростання кількості розлучень і змін місця проживання.

2) Сексуальна реалізація.Янг виділяє три базові причини сексуальної Інтернет-залежності: Доступність порнографічних серверів і кімнат спілкування на сексуальні теми є важливою частиною проблеми. Контроль – віртуальний секс пропонує анонімну обстановку, що дозволяє відмовитися від повсякденних способів сексуального спілкування й спробувати виявити свої приховані фантазії, без страху бути покараними. У будь-який час дня й ночі користувач у віртуальному просторі може відшукати бажаного партнера й спробувати реалізувати з ним будь-які фантазії, які він тільки може уявити. Нецензуроване сексуальне розмаїття віртуального простору дає людям можливість одержати задоволення й досліджувати свої фантазії. Воно викликає почуття контролю над змістом, тоном і характером сексуальних експериментів. Збудження пов'язане з можливістю вільно досліджувати людську сексуальність у віртуальному просторі. Інтерактивність віртуального сексу дозволяє людям відчувати, що інші зауважують їхню сексуальність. Наприклад, неприваблива в реальному житті жінка раптом відчуває, що її бажає багато віртуальних партнерів, або невпевнений чоловік перетворюється в гарячого віртуального коханця.

3) Конструювання ідентичності.У реальності соціально–економічний статус, стать, вік і раса відіграють роль у конструюванні ідентичності, на якій ґрунтується міжособистісне спілкування. У віртуальності всі ці параметри відходять на другий план, і всі користувачі стають рівними. В результаті відсутності соціальної ідентичності on-line стає можливим створення віртуальної особистості.

4) Відв’язаність особистості.Згідно психоаналітичної теорії, пригнічені (витіснені) бажання, потреби містяться в несвідомому і можуть проявитись у снах або обмовках. Віртуальна реальність, завдяки її анонімності та деякій схожості з реальністю сну, відкриває новий простір для їх реалізації. Пригнічені частини психіки можуть проявитись у різний спосіб – сором’язливі стають нахабними, пасивні, м’які – агресивними.

Окрім певних характеристик самого віртуального середовища, виділено ще цілий ряд психологічних характеристик особистості, що спричиняють або ж пов’язані з Інтернет-аддикцією.

К. Янг та Р. Роджерс [34] в ході опитування 312 респондентів встановили зв’язок Інтернет-залежності з депресією. Дану кореляцію автори пояснюють тим, що для осіб з депресивними розладами, що характеризуються низькою самооцінкою та страхом бути відкинутим, дуже важливе прийняття інших, тому труднощі в міжособистісному спілкуванні вони можуть компенсувати завдяки віртуальній підтримці

А. Шайдуліна [35] розглядає Інтернет-залежність, як нову форму аддиктивної поведінки підлітків, наводячи деякі особливості підлітків з Інтернет-залежністю – дисгармонія функціонування емоційної сфери, що проявляється в нездатності до чіткої диференціації своїх почуттів, неможливості спонтанно відреагувати їх у комунікативних ситуаціях; тенденція до соціальної ізоляції.

В дослідженні Е. Губенко [35] акцентується увага на труднощі міжособистісного спілкування Інтернет-адиктів. Виявлено що аддикти характеризуються нижчим рівнем впевненості в собі та сміливості у соціальних контактах.

Дж. Волам та К. Мітчел [36], досліджуючи поведінку підлітків в Інтернет встановили, що дівчатка з високим рівнем тривожності або у конфлікті з батьками з більшою ймовірністю встановлювали близькі стосунки з іншими Інтернет-користувачами. Це стосується й тих хлопців, у яких спостерігалися відсутність взаєморозуміння в родині або більше високий у порівнянні з іншими рівень тривожності.

В. Посохова, досліджуючи особливості життєвого планування Інтернет-залежної молоді, дійшла до висновку, що у схильних до Інтернет-аддикції молодих людей спостерігається фактичний брак тенденції до планування власного майбутнього: “Через надмірну захопленість Інтернетом особистість утрачає контроль над процесами, що відбуваються, виникає так-зване розмивання кордонів віртуального і реального світів. Має місце фактичне виключення з планів таких сфер життя людини, як інтимно-особистісні стосунки і професійна спрямованість” [37, c.156].

Психіатрами Н. Шапіро, Т. Голдсміт, П. Кек та ін. [38] було виявлено, що 100% усіх досліджуваних з "проблематичним" використанням Інтернет – таким що є неконтрольованим, забирає багато часу і приводить до соціальних, професійних або фінансових труднощів, відповідають критеріям DSM-IV, пропонованим для розладу імпульс-контролю (ICD). Крім "проблематичного" використання Інтернет, у всіх досліджуваних виявлено принаймні один хронічний діагноз першої категорії DSM-IV; в 14 виявлено хронічний діагноз біполярного розладу, причому в 12 з них – біполярний розлад першої категорії.

Тобто, в дослідженнях багатьох авторів Інтернет-залежні постають тривожними, депресивними, несміливими в соціальних контактах; проте деякі дослідники (Дж. Грінфілд, М. Гріффітс, Дж. Сулер) вважають, що їхніми визначальними характеристиками є високий рівень абстрактного мислення, індивідуалізм, готовність задовольнятися опосередкованими контактами з іншими, не схильність до конформізму.

Серед психологічних особливостей особистості, від яких залежить розвиток аддикції Ц.П.Короленко виділяє : слабкість вольового контролю, високий рівень нейротизму, велика емотивність, екстернальність, неадекватне самосприйняття, неадекватна занижена або завищена самооцінка, незадоволеність собою, сором’язливість, прагнення до незалежності, наявність соціальної фобії, почуття самотності та нестачі взаєморозуміння, усвідомлення нестатку соціального статусу та уваги до своєї персони, схильність до фантазій та азартних захоплень тощо [29]. У міжособистісних відносинах такі особи зазнають труднощів у безпосередньому спілкуванні, схильні до домінування, незалежності, агресивності, спостерігається тенденція до підозрілості, ворожості, обману. В.Д. Менделевич наводить низку особистісних особливостей осіб з різними формами адиктивної поведінки: низька стійкість по відношенню до повсякденних труднощів порівняно зі здатністю добре переносити кризові ситуації, скритий комплекс неповноцінності, прагнення уникати відповідальності у прийнятті рішень, стереотипність поведінки, залежність, тривожність [31].

У житті підлітка спілкування через чат стає лідируючим. Коло інтересів, не пов'язане з таким спілкуванням, звужується або взагалі пропадає. Залежні від спілкування в чаті підлітки в реальному житті можуть спілкуватися з людьми тільки на теми, пов'язані із чатами. Такий діалог перетворюється в монолог: підліток може подовгу розповідати про переваги тієї або іншої системи, про різноманітність чатів, про те, де він частіше буває, про можливості, які відкриваються при роботі з комп'ютером. Насамперед при такій залежності страждає реальне спілкування з однолітками або дорослими людьми. Залежні особистості відрізняються тим, що в них розвивається почуття уявної переваги над оточуючими, відбувається збідніння емоційної сфери [45].