Здавалка
Главная | Обратная связь

Дослідження впливу батьківського виховання на розвиток інтернет-залежності



Першим етапом була порівняльна характеристика основної і контрольної груп. Для порівняння основної і контрольної груп за типом батьківського виховання використовувався Т-критерій Стьюдента для незалежних вибірок. Він дозволяє виявити відмінності у вибіркових сукупностях. Результат порівняння середніх значень за t-критерієм оцінюється за рівнем значимості. Рівень значимості p < 0,05 дозволяє стверджувати статистичну достовірність різниці між вибірками. Математична обробка показала, що досліджувані основної і контрольної групи являються різними (Табл.3.2.).

Виявлена різниця між основною і контрольною групами за наступними типами :

- позитивний інтерес ( р ≤ 0,01)

- директивність (р ≤ 0,01)

- ворожнеча (р ≤ 0,01)

- автономність (р ≤ 0,04)

Наведемо в таблиці середні значення :

 

Табл. 3.2. Середні значення результатів дослідження

батьківських установок

 

  інтернет-залежні не інтернет-залежні
позитивний інтерес    
М 2,29 ± 0,95 3,96 ± 0,93
Директивність    
М 2,40 ± 0,84 1,81 ± 0,87
Ворожнеча    
М 2,81 ± 1,07 1,88 ± 0,84
Автономність    
М 2,74 ± 1,28 1,81 ± 0,96
Непослідовність    
М 2,40 ± 1,47 2,62 ± 1,04
     

 

Аналізуючи результати, ми бачимо, що в інтернет-залежних підлітків високі всі показники, крім позитивного інтересу та непослідовності. У не інтернет-залежних ці показники є значно вищими. Тому, ми можемо припустити, що при наявності позитивного інтересу у батьків до дітей виникають довірливі відносини, взаєморозуміння, відчуття того, що батьки цікавляться життям дітей. Непослідовність проявляється у непередбачувані дій, тобто дитина не може передбачити дії своїх батьків і у багатьох випадках сподівається на розуміння і довіру. Такі відносини зменшують ризик виникнення залежності від інтернету, і , як показують результати дослідження - , у сім'ях, де присутній інтерес до дітей, взаєморозуміння, підтримка і довіра інтернет-залежних менше.

Також, ми проаналізуємо такі показники, як директивність, ворожнеча та автономність. З результатів чітко видно, що ці показники вищі в інтернет-залежних підлітків. Такі результати ще раз доводять нам, що тиск, недовірливі стосунки, ворожнеча, відгородження від проблем власних дій призводять до виникнення інтернет-залежності у підлітків.

Проаналізуємо детальніше рівні прояву за різними типами. Для аналізу представимо середні показники та діаграми рівнів прояву .

Аналізуючи показники прояву позитивного інтересу основної і контрольної груп, ми бачимо, що вони відрізняються між собою. В контрольній групі низький показник виражений у 8% досліджуваних, при цьому в основній – в 70%. Середній показник має майже однакові результати, 22% в контрольній і 18% в основній. Що стосується високого показника, то його вираження у двох групах істотно відрізняється. Так, у контрольній групі це 70% досліджуваних, в основній – 8% (Рис. 3.1.).

Отже, позитивний інтерес батьків до дітей відіграє велику роль у виникненні і формуванні залежності від інтернету.

 

Рис. 3.1. Показники прояву позитивного інтересу основної і контрольної груп.

 

Наступним був показник рівня директивності. З результатів діаграми ми бачимо, що в основній групі низький показник директивності виражений у 44% досліджуваних, а в контрольній у 78%. Середній показник також відрізняється між досліджуваними основної і контрольної груп. В основній групі він складає 52%, це трішки більше половини, а в контрольній лише 18%. Що ж стосується високого показника, то він у обох груп однаковий (Рис. 3.2. ).

Отримані результати свідчать про те, що жорсткий контроль, влада з боку батьків негативно впливають на дітей, і такий тип виховання зустрічається більше серед сімей з інтернет-залежними підлітками.

 

Рис. 3.2. Показники прояву директивності

в основній і контрольній групах.

 

Далі ми проаналізуємо вираження в % показника ворожнечі. Даний показник має відмінності в основній та контрольній групах. У контрольній групі низький показник ворожнечі виявлено у 78% всіх досліджуваних і 37 у основній. Що ж стосується середнього показника, то в контрольній групі у 18% всіх досліджуваних він присутній і у 30% в основній групі. Високий показник ворожнечі був виявлений у 33% основної групи і 4% у контрольної групи (Рис. 3.3.).

Отже, ворожнеча в сім'ї, при якій підліток завжди знаходиться у тривозі, призводить до відмови від соціальних норм і ризику виникнення інтернет-залежності. А от довірливі стосунки, розуміння допомагають знизити вірогідність залежності від інтернету.

Рис. 3.3. Показники прояву ворожнечі

основної і контрольної груп.

 

Аналізуючи показник автономності, ми бачимо що їх відсоткова вага в контрольній та основній групах відрізняються між собою. В контрольній групі більший відсоток досліджуваних із низьким показником, він склав 74%, а в основній 44%. Щодо середнього показника, то відносно однаковий в обох групах. А от високий показник автономності дещо відрізняється, в контрольній групі він склав 7%, а в основній 33 (Рис. 3.4.).

В даному випадку, показник автономності виступає, як формальне ставлення до дітей, що проявляється у спілкуванні та відносинах. При цьому підліток не відчуває підтримки з боку сім'ї, він не може звернутися за допомогою, поспілкуватись на хвилюючу тему, що і призводить до пошуку допомоги і спілкування в інтернет-середовищі. Що ж стосується ситуації, в якій на підлітка звертають увагу в сім'ї, з ним спілкуються, не залишають сам на сам з проблемою, то вірогідність залежності від інтернету зникає.

 

 

 

Рис. 3.4. Показники прояву автономності

основної і контрольної груп.

 

Щодо аналізу показника непослідовності, то ми отримали такі результати :

низький показник виявився у 63% основної групи і у 52% контрольної гупи. Із середнім показником непослідовності виявилось 7% основної і 26% контрольної груп. Високий же показник має такі показники : 30% у основної і 22% у контрольної (Рис. 3.5.).

 

 

Рис. 3.5. Показники прояву непослідовності

в основній і контрольній групах.

Показник непослідовності виступає, як довірливі відносини в сім'ї, це ситуації, коли підліток може сміливо звернутись до батьків з проблемою, не чеаючи негативного ставлення та ворожості з боку батьків. Саме, довірливі відносини сприяють позитивній обстановці в сім'ї, а коли вона панує, то і виникнення залежності від інтернету зникає

Отже, досліджуючи вплив установок, поведінки і методів виховання батьків так, як бачать їх діти в підлітковому віці, ми виявили тісний зв'язок між ними та інтернет-залежністю у підлітковому віці. Порівнюючи результати основної і контрольної групи, ми бачимо, що представники основної групи оцінюють позитивний інтерес батьків до них низьким, а ворожість високою на відміну від досліджуваних контрольної групи. Щодо автономності та директивності, то результати досліджуваних, також, показують певні відмінності. А саме, у основної групи вони значно вищі, ніж у контрольної. Щодо, непослідовності, то цей показник має майже однакові показники і різниця між групами не виявлена.

Отримані результати дозволяють нам говорити про те, що батьківські установки, методи виховання та їх поведінка відіграють велику роль у виникненні та формуванні інтернет-залежності у підлітковому віці. Адже, у підлітковому віці відбувається перебудова взаємин з батьками: перехід від залежності від батьків до стосунків, в основі яких взаємна довіра, повага і постійно зростаюча рівність. Найбільш типові помилки сімейного виховання такі: дефіцит позитивного спілкування батьків з підлітками; відсутність у дорослих стійких власних позитивних моральних установок; організація життя в сім’ї не сприяє формуванню в дитини позитивних моральних звичок; батьки не знають і не розуміють внутрішнього світу дитини. Сім’я, з точки зору висунутих до неї вимог, повинна максимально забезпечувати адаптацію її членів до умов суспільного життя, а також підготувати ґрунт для прийняття дитиною соціальних норм, тобто вона перша включається у вирішення завдань соціалізації індивіда, а коли цього не відбувається, то підлітки починають шукати себе десь в інших місцях, наприклад в інтернеті, що і підтверджують отримані нами результати. Користувач, що випробовує проблеми в реальному світі, поринаючи у віртуальне середовище намагається піти від психотравмуючої ситуації й компенсувати невдачі, які мали місце в його дійсному житті.

Отже, позитивний інтерес батьків до дітей, довірливі стосунки в сім'ї зменшують ризик виникнення інтернет-залежності в підлітковому віці, а от ворожнеча, автономність та директивність , навпаки, підвищують його.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.