 |
|
Охарактеризувати спрямованість особистості і показати її роль у життєдіяльності людини
В психіці людини існує і така сукупність стійких істотних властивостей, що проявляється у всіх видах діяльності.
Характер - придбані в конкретних соціальних умовах загальні способи взаємодії особистості із середовищем, що складають тип її життєдіяльності.
Своєрідність характеру кожної людини визначається його спрямованістю (стійкої мотиваційної сферою особистості) та особливостями здійснення діяльності - вольовими якостями.
Діяльність і поведінка людини направляються стійкої системою відносин. Якщо у тварин мотивація поведінки постійно змінюється залежно від стану організму і зовнішніх умов, то діяльність людини направляється стійкою системою відносин. Тому риси характеру визначаються та класифікуються перш за все в залежності від спрямованості особистості, від системи стійких відносин людини до різних явищ дійсності.
Ця сфера особистості поєднує в собі домінуючі у даної особистості потреби, почуття, установки, потяги, інтереси, бажання, ідеали, переконання і світогляд. Система відносин особистості є основним її якістю. Фундаментом, на якому надбудовується система відносин людини, є потреби.
Вся система відносин особистості, її спрямованість є мотиваційно-регуляційної підструктури особистості, що визначає загальні особливості її поведінки.
Система стійких відносин особистості підрозділяється на наступні групи:
1. Ставлення людини до суспільства, мікросередовищі, до окремих людям.
2. Ставлення людини до самого себе - його самосвідомість.
Самосвідомість має свою структуру - систему самоставлення, яка визначається здатністю особистості до самопізнання.
3. Ставлення до праці та інших видів діяльності.
4. Ставлення до речей як продуктів людської праці.
Поряд з вищевказаним підрозділом відносин особистості за змісту розрізняються властивості цих відносин, які також виявляються в вигляді окремих якостей характеру особистості.
Розрізняються наступні властивості відносин особистості.
1. Соціальна значимість відносин людини, рівень їх суспільної цінності, що визначає моральні якості людини, моральність його повсякденної поведінки, відповідність спрямованості особистості прогресивним соціальним ідеям.
2. Різноманітність потреб особистості, широта її інтересів і усвідомлення центральних стрижневих інтересів, які визначають цілеспрямованість особистості.
3. Ступінь стійкості відносин, що визначає послідовність і наполегливість особистості у досягненні мети - цілісність характеру.
Широка система поглядів, уявлень і понять про навколишньої дійсності, знання основних її взаємозв'язків являє собою вищу мотиваційно-орієнтовну основу поведінки особистості - її світогляд. Особливостями світогляду як найважливішого характеріологіческого властивості особистості є ступінь його осознаваемості, цілісність і науковість. Розвинуте світогляд - показник зрілості особистості.
З світоглядом пов'язане формування системи переконань -- стійкого мотиваційного освіти, в якому знання синтезуються з почуттями, з глибокою вірою в них. Переконання - це знання, що стали принципом діяльності.
Відносини особистості формуються на основі її знань, уявлень, життєвого досвіду. Таким чином, досвід особистості, система її знань є найважливішою підструктури характеру.
Інший підструктури характеру є різноманітні узагальнені навички поведінки і діяльності.
Риси і типи характеру. Характер є індивідуально-типологічних поєднанням ціннісних орієнтацій і регуляційних особливостей особистості.
Розрізняються риси характеру і типи характерів. Риси характеру виражаються в окремих загальних особливості поведінки, а тип характеру - у загальних способи взаємодії із середовищем. Різноманітні риси характеру об'єднуються в наступні групи.
1. Вольові риси характеру - стійкі індивідуально-типологічні особливості свідомої, понятійно-опосередкованої регуляції діяльності та поведінки. До них відносяться: цілеспрямованість, самостійність, рішучість, наполегливість та ін
2. Емоційні риси характеру - стійкі індивідуально-типологічні особливості безпосереднього, спонтанного регулювання поведінки.
3. Інтелектуальні риси характеру - стійкі індивідуально-типологічні особливості умственнних здібностей.
Характер кожної людини являє собою багатющу палітру фарб, тонів і напівтонів, неповторне, унікальне своєрідність.
Але головне в людині - це його центральні життєві прагнення і здатності до їх реалізації.
Отже, характер складається з двох груп властивостей - мотиваційних і виконавських. Стійкі мотиваційні властивості, тобто спрямованість особистості, є показником рівня розвитку особистості. Ця сфера особистості в найбільшою мірою пов'язана з інтелектом, емоціями та почуттями.
Виконавська ж сфера особистості - особливості її свідомої саморегуляції, визначаються вольовими якостями особистості. Але різні вольові якості особистості можуть бути розвинені не однаковою мірою. Так, велика сила характеру може поєднуватися з деякою його неврівноваженістю, твердість характеру - з недостатньою його цілеспрямованістю і т.д. Це залежить від обставин життя, від тих вимог, які переважно пред'являлися до людині на її життєвому шляху.
Поряд з окремими рисами характеру можна виділити загальний спосіб адаптації особистості до дійсності - тип характеру людини. При визначення типу характеру виділяється та істотно спільне у характерах окремих груп людей, яке визначає стиль їх життєдіяльності, спосіб адаптації до навколишнього середовища.
Типи характеру:
1. Гармонійно цілісний тип, добре адаптується у різних ситуаціях. Цей тип характеру відрізняється стійкістю відносин і в той же час високого пристосовністю до навколишнього середовища. У людини з таким типом характеру відсутні внутрішні конфлікти, його бажання збігаються з тим, що він робить. Це товариська, вольова, принципова людина.
2. Внутрішньо конфліктний тип, але зовні узгоджений зі середовищем. Цей тип характеру відрізняється суперечливістю між внутрішніми мотивами і зовнішнім поведінкою, яка, узгоджуючи з вимогами середовища, здійснюється з великою напругою.
3. Конфліктний тип зі зниженою адаптацією. Цей тип характеру відрізняється конфліктністю між емоційними мотивами і соціальними обов'язками, імпульсивністю, переважанням негативних емоцій, нерозвиненістю комунікативних властивостей.
4. Варіативний тип, адаптується до будь-яких умов в результаті нестійкості позицій, безпринципності. Цей тип характеру свідчить про низький рівень розвитку особистості, про відсутність сталого загального способу поведінки. Безхарактерність, постійне пристосуванство до зовнішніми обставинами є сурогатом пластичності поведінки; її не слід змішувати з справжньої пластичністю поведінки, зі здатністю враховувати обставини Для досягнення своїх основних цілей, не відступаючи при цьому від соціально позитивних норм і вимог.
Отже, характер - це загальна регулятивна особливість особистості, яка формується у відповідних умовах життя. Основою виховання характеру є система впливів на спрямованість особистості і Відповідна організація способів життєдіяльності людини.