Главная | Обратная связь

Розкрити, яким чином характеризують особистість наступні мотиваційні утворення : афіліація, мотив влади, альтруїзм, агресивність

Мотиваційні явища, неодноразово повторюючись, згодом стають

рисами особистості людини. До таких рис передусім можна віднести

вже розглянутий вище мотив досягнення успіхів і мотив уникнення

невдач, а також певний локус контролю, самооцінку, рівень домагань.

Мотив досягнення успіху– прагнення людини домагатися

успіхів в різних видах діяльності і спілкування. Мотив уникнення

невдач– відносно стійке прагнення людини уникати невдач у

життєвих ситуаціях, пов’язаних з оцінкою іншими людьми результатів

її діяльності і спілкування. Локус контролю– характеристика

локалізації причин, виходячи з якої людина пояснює свою поведінку і

відповідальність, як і поведінку і відповідальність інших людей, що

спостерігаються нею. Інтернальний(внутрішній) локус контролю –

пошук причин поведінки і відповідальності в самій людині, в собі;

екстернальний(зовнішній) локус контролю – локалізація цих причин

і відповідальності поза людиною, в оточуючому її середовищі, долі.

Самооцінка– оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей,

якостей, достоїнств і недоліків, свого місця серед інших людей. Рівень

домагань(в нашому випадку) – бажаний рівень самооцінки

особистості (рівень Я), максимальний успіх у тому або іншому виді

діяльності (спілкування), якого розраховує добитися людина.

Особистість характеризують і такі мотиваційні утворення, як

потреба в спілкуванні (афіліація), мотив влади, мотив надання

допомоги людям (альтруїзм) і агресивність. Це – мотиви, що мають

велике соціальне значення, оскільки вони визначають відношення

особистості до людей. Афіліація– прагнення людини бути в

суспільстві інших людей, налагодити з ними емоційно-позитивні добрі

взаємовідносини. Антиподом мотиву афіліації виступає мотив

відкидання, який виявляється в боязні бути знехтуваним, не

прийнятим особисто знайомими людьми. Мотив влади– прагнення

людини мати владу над іншими людьми, панувати, управляти і

розпоряджатися ними. Альтруїзм– прагнення людини безкорисливо

надавати допомогу людям, антипод – егоїзм як прагнення

задовольняти особисті потреби й інтереси безвідносно до потреб і інтересів інших людей і соціальних груп. Агресивність– прагнення

людини завдати фізичної, моральної або майнової шкоди іншим

людям, заподіяти їм прикрість. Нарівні з тенденцією агресивності у

людини є і тенденція її гальмування, мотив гальмування агресивних

дій, пов’язаний з оцінкою власних дій як небажаних і неприємних, що

спричиняють жаль і розкаяння совісті.

У значній частині випадків агресія виникає як реакція суб’єкта на

фрустрацію– психічний стан людини, що викликається об’єктивно

непереборними труднощами, які виникають на шляху до мети або до

вирішення завдання (переживання невдачі).