Главная | Обратная связь

Підходи та етапи аналізу поведінки споживачів

Вивчення людей як споживачів почалося тільки з середини 1960-х років.

В підходах до аналізу поведінки споживачів виділяють три етапи:

1. Акцентований на процес прийняття рішення спожива­чем – припадає на кінець 1970 – початок 1980-х років минуло­го сторіччя. Дослідники бачили споживача як людину, що робить обґрунтований вибір, основою слугувала когнітивна та експери­ментальна психологія;

2. Експериментальний — споживач не завжди робить свій ви­бір раціонально, на нього також впливають емоції, думки, почут­тя, фантазії. Використовуються інтерпретативні методи дослі­дження (цільове спостереження, запис областей інтересів тощо);

3. Акцентований на аналіз впливу різноспрямованих внутрі­шніх і зовнішніх факторів.

Розрізняють позитивну та негативну поведінку споживача.

Позитивна поведінка проявляється у вигляді здійснення вибо­ру певного товару та акту його купівлі.

Негативна поведінка у більшості випадків є прихованою від продавця товару і полягає в ухиленні від споживання товару (лю­дина зайшла до магазину, подивилася і залишила його нічого не купивши), її різновидами є:

· стриманість – відмова від споживання, яке є принципово можливим, але від якого споживач утримується з тих або інших причин. Тобто людина має потребу в даному товарі і гроші на його придбання, але не купує, оскільки: шукає якісніший товар такого ж типу; бажає задовольнити інші, більш актуальні потреби або вважає таке споживання недоцільним (людина, яка кинула палити, дуже хоче купити цигарки, однак стримується від цього);

· терпіння – не придбання товару через неспроможність це зробити. Тобто споживач потребує товару, але не може його ку­пити через відсутність грошей або товару в доступному магазині.

Дослідження поведінки споживачів будуються на методиках і методологіях, які вбирають в себе атмосферу часу, культури до­сліджуваної країни. Наприкінці XX ст. виник тип світогляду, який отримав назву модернізм. Останнім часом формується сві­тогляд постмодернізму.

Відповідно до поглядів модернізму навколишній світ, як і по­ведінка споживача, є раціональними і впорядкованими, з чітко визначеними минулим, сьогоденням і майбутнім.

Переконання в тому, що в певних заданих умовах споживач буде мати конкретну поведінку, відоме як позитивістський підхід до дослідження.

Позитивістський підхід передбачає ряд допущень про пред­мет вивчення, з яких найбільш важливими є такі:

— вся поведінка людини має під собою об'єктивно обумовле­ні причини та наслідки, кожний з яких може бути виділений, ви­вчений та виміряний;

— люди, стикаючись з якою-небудь проблемою або необхід­ністю прийняття рішення, аналізують всю наявну інформацію, пов'язану з вибором;

— після опрацювання цієї інформації люди вирішують, як, на їхню думку, найкраще вчинити.

Характерною рисою позитивізму є спроба зробити науки про суспільство такими ж точними і доказовими, як природничі. То­му основне місце серед методів дослідження посідають кількісні методи. Збір інформації проводиться за допомогою опитувань по статистично репрезентативній вибірці, що дозволяє розповсюди­ти висновки на ширший об'єкт. Для позитивізму характерна віра в те, що, вивчивши сьогоднішній стан, можна передбачити, спрогнозувати споживчу поведінку в майбутньому.

Вихідною точкою вивчення споживачів в рамках позитивіст­ської методології є припущення, що споживач – раціональна людина, яка, приймаючи рішення про покупку, зважує якість і ціну, шукає найкращі варіанти і потім купляє. Більшість сучас­них дослідників поведінки споживачів стоять на позиціях позитивізму.

Через те, що поведінка є універсальним і часто повторюваним поведінковим актом, існує спокуса розглядати практично всю ак­тивність людини з точки зору споживання, а споживацьку – крізь призму позитивістського підходу (лікар забезпечує – паці­єнт «споживає» медичні послуги, стосунки між учнем і учителем можна охарактеризувати як надання й споживання освіти). Такий підхід називають редукціоністським поглядом на відносини, то­му що зміст цих стосунків зводиться до купівлі й продажу по­слуг. При цьому втрачається психологічний зміст зв'язків, що виникають між людьми.

Постмодерністський світогляд, який формується сьогодні, ставить під сумнів погляди модернізму. Його прихильники ствер­джують, що в нашому суспільстві приділяється дуже велика ува­га науці і технології, і погляд на поведінку як раціональне і впо­рядковане спрощує складний суспільний і культурний світ, в якому ми живемо. Постмодерністи підкреслюють важливість си­мволічного, суб'єктивного досвіду і думку про те, що дійсне зна­чення знаходиться в свідомості людини.

Маркетингові дослідження, які виконуються в рамках постмодерністського підходу, мають предметом аналізу не простий акт купівлі, а процес споживання в цілому, який, крім акту купівлі, включає також прийняття рішення про купівлю, використання продукту, його ремонт, відчуження.

Постмодернізм, у свою чергу, породжує інший напрям в нау­кових дослідженнях – інтерпретативізм. Незважаючи на по­ширеність споживчої діяльності, її варто вивчати в контексті людських взаємин; саме в цьому полягає підхідінтерпретативістської школи дослідження.

Прихильники цієї школи ґрунтуються на таких припущен­нях:

— причини й наслідки невіддільні одне від одного, оскільки не існує об'єктивної реальності, оцінюваної усіма однаково;

— реальність кожного полягає в індивідуальному суб'єктив­ному переживанні її, тому життєвий досвід кожного споживача є унікальним;

— не можна розглядати людей як механізми для прийняття рішень або пристрої для раціонального аналізу інформації й не враховувати при цьому індивідуальну емоційну складову люди­ни, її фантазії, почуття, гумор, емоції тощо.

Головною метою інтерпретативістського дослідження вважаєть­ся не вказівка на те, як треба робити, а інтерпретація (пояснення) того, як це робиться зараз. З цього погляду, будь-яка поведінка мо­же мати різні інтерпретації, а не одне пояснення. Постмодерністський підхід до дослідження споживчої поведінки спирається, в пер­шу чергу, на такі методи дослідження, як глибоке інтерв'ю, семіотичний аналіз використання речей, етнографічні методи.

 

ТЕМА 2. ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА І СУТНІСТЬ
ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА

1. Мікроекономічний підхід до моделювання поведін­ки споживачів.

2. Психологічний підхід до вивчення поведінки спо­живачів.

3. Соціологічні та інтегровані підходи до вивчення поведінки споживачів.