Здавалка
Главная | Обратная связь

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців



У ч и т е л ь. …Югославія — таку назву отримала держава, що

утворилася 1929 р. внаслідок об’єднання кількох південно слов’ян-

ських земель. Серед них були як незалежні держави — Сербія,

 

228 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Чорногорія, так і землі, що входили до складу Австро-Угорщини, —

Хорватія, Боснія та Герцеговина, Словенія та ін.

Перша світова війна виявилася каталізатором історичних про-

цесів на Балканському півострові. Сербія і Чорногорія, що воювали

на боці Антанти, під час війни значно зміцнили свій авторитет се-

ред південнослов’янських народів. Більшість впливових партій

Хорватії, Словенії, Боснії виступали за надання своїм народам су-

веренітету або широкої автономії.

…У серпні 1918 р. партії Словенії створили Народну раду, 5 жовт-

ня виникло Народне віче Хорватії, яке стало представ ницьким ор-

ганом усіх південнослов’янських земель й отримало функції коор-

динаційного центру. Незабаром воно дістало назву Народного віча

словенців, хорватів і сербів та 29 жовтня 1918 р. оголосило про роз-

рив зв’язків з австро-угорською монархією, про утворення неза-

лежної Держави словенців, хорватів і сербів. Проте нова держава

виявилася нежиттєздатною. Вона проіснува ла лише один місяць

і два дні й не змогла виконати жодної своєї обіцянки… В умовах ві-

йни… молода держава вимушена була піти на союз із Сербією.

Сербія не приховувала планів об’єднати всі південносло в’янські

землі під своєю владою. 1 грудня 1918 р. було підписано угоду між

Державою словенців, хорватів і сербів та Сербією про створення

спільної держави — Королівства сербів, хорватів і сло венців. До

його складу ввійшли: Сербія, Словенія, Боснія, Герце говина, Хор-

ватія, Далмація, частина Македонії та Чорногорія. Формою прав-

ління у новій державі була конституційна монархія на чолі з серб-

сь кою королівською династією Карагеоргієвичів, і король мав

пра во разом із парламентом (скупщиною) на законодавчу владу.

У політичному, економічному й культурному житті одразу ви-

никли складні проблеми, пов’язані з боротьбою між великосерб-

ською буржуазією… та хорватськими й словенськими сепаратиста-

ми. В уряді королівства головні посади належали сербським

політикам, де кілька міністерських портфелів віддали тим хорва-

там і словен цям, котрі були прибічниками централізації… У дер-

жавному апараті, поліції та армії переважали серби.

Найбільш економічно розвиненими регіонами були Словенія

і Хорватія, яких не влаштовувала відсутність реальної влади у но-

вій державі. Гострі суперечності виникли в зовніш ньополітичній

діяльності. Хорватія традиційно орієнтувалася на Німеччину, Сло-

венія — на Австрію, Сербія — на Росію, а Боснія — на мусульман-

ські країни. Ця орієнтація склалася історично й продовжувала

збері гатися в майбутньому. Найгострішими були релігійні супе-

 

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.)229

речності, що пояснювалися приналежністю народів Королівства до

різних віросповідань: православного (серби і чор ногорці), като-

лицького (хорвати, словенці), мусульманського (сер би Боснії, які

сповідували іслам). У країні виникла взаємна релі гійна нетерпи-

мість народів.

Запитання

1. Що стало каталізатором історичних процесів на Балканському

півострові?

2. Яка нова держава утворилася 29 жовтня 1918 р.?

3. Чому і з ким молода держава змушена була укласти союз?

4. Коли було утворене Королівство сербів, хорватів і словенців?

Які держави увійшли до його складу?

5. Які проблеми залишалися нерозв’язаними у Королівстві?

національне питання в Югославії

У ч и т е л ь. Найбільш гострим питанням для Королівства стала

великосербська політика, яку проводили король та уряд. Унітарне

Юго славське королівство на чолі з сербською династією Карагеор-

гієвичів не враховувало особливостей історичного розвитку та по-

літичного стану народів і територій, які входили до нього. Тому на-

ціональне питання протягом усього міжвоєнного часу було тією

віссю, навколо якої вирувало внутрішньополітичне життя країни.

Визначальними були сербо-хорватські суперечності. Деякі опо-

зиційні хорватські, словенські та мусульманські партії виступали

з вимогами надання рівних прав усім національностям. Зокрема,

1921 р. було створено Хорватський блок, до якого увійшли партії,

що вимагали федерального устрою королівства СХС.

Прихильником сепаратистів була Хорватська республікансь ка

селянська партія (ХРСП). Її популярність зросла після того, як

влітку 1924 р. її лідер С. Радич поїхав до СРСР і заявив про вступ

партії до Селянського Інтернаціоналу. Прагнучи внести розкол

в опозиційний рух, король і сербські партії пішли на компроміс із

Радичем. Його та інших представників цієї партії було включено до

складу уряду, партія перестала називати себе республікансь кою,

визнала Відовданську конституцію та вийшла з Селянсько го Інтер-

націоналу.

Проте компроміс був тимчасовим. 20 червня 1928 р. під час

бурхливої дискусії в скупщині депутат від правлячої партії смер-

тельно поранив С. Радича, а двох інших парламентарів від Хор-

ватської селянської партії було вбито. У Хорватії почалися ма сові

мітинги протесту.

 

230 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Вибухонебезпечна ситуація складалася в Косові, де після по-

разки від турків 1389 р. Сербська держава припинила існування.

У національній самосвідомості сербів Косово посідало особливе міс-

це, адже тут перебував центр сербської державності. Проте від кін-

ця XVII ст. сербське населення з різних причин почало залишати

свою прабатьківщину, переселяючись переважно до Воєводіни,

а на їхнє місце турецька адміністрація поселяла албанців. Невдовзі

албанці склали тут більшість населення.

Албанізація Косова — роз’ятрена рана у сербській націо нальній

свідомості. У міжвоєнний період в цьому регіоні виникали числен-

ні кон флікти між сербами та албанцями. Прогресивні сили і в Хор-

ватії, і в Словенії, здіймаючи прапор націоналізму, прагнули суве-

ренітету й незалежності, що відповідало настроям значної частини

жителів цих районів королівства. Загострення національних су-

перечностей призвело до військово-монархічного перевороту в січ-

ні 1929 р.

Запитання

1. Що було найгострішим питанням для королівства? У чому по-

лягала причина загострення цього питання?

2. Як розвивалися сербо-хорватські відносини?

3. У чому полягала проблема Косово?







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.