Главная | Обратная связь

Ефективне прийняття рішень

З попередніх підрозділів можна виділити певні елементи, які допомагають ефективно приймати рішення. Про це поговоримо детальніше в наступних розділах. А зараз зауважимо лише, що ефективні рішення можливі тоді, коли виконуються наступні умови:

• правильно визначена суть проблеми;

• відкинуто неякісні рішення (обійдіться без "священних корів");

• інформація округлена не більше, як до десятих;

• враховано приватні упередження;

• передумовою рішень є гуманність;

• вжито профілактичних засобів;

• є відвага прийняти будь-які наслідки рішення;

• на проблеми звернуто увагу, а не проіґноровано їх;

• прийняття рішень розподілено між уповноваженими рівнями керівництва;

• погляди достатньо визначені, і їм легко слідувати;

• робочі сили є динамічними та дисциплінованими;

• існує також запасний варіант дій;

• існує можливість змін, і зміни розглядають як можливий варіант розвитку подій, а не як загрозу;

• послідовне і наполегливе виконання рішень (сильне лідерство);

• рішення є достатньо обміркованими.

А також коли ті, хто приймає рішення, є: в стриманими (не розгублюються навіть у кризовій ситуації);

• енергійними;

• мають значний досвід;

• забезпечені адекватними ресурсами;

• мають достатню освіту та підготовку;

 

впевнені в собі (висока довіра до себе та до інших);

уникають спокуси порівнювати теперішню проблему з попередньою;

компетентними;

здатними, коли потрібно, досягти консенсусу.

Коли вони покладаються на:

точні факти (за достатнього рівня деталізації);

авторитет і відповідальність (сильний рівень передачі влади).

Ефективні рішення більш імовірні, коли організації:

не бояться обпектися та усвідомлюють суть проблеми до того, як вона

стане серйозною загрозою;

зорієнтовані на дію;

здатні дивитися вперед і розробляти нові стратегії та плани;

сфокусовані на зовнішньому (в першу чергу — клієнт, тоді — конкурент, а

вже потім внутрішня політика);

виявляють сильну волю (сильне лідерство);

вміють створити атмосферу наполегливості та енергійності.

І де:

є чітка система звітності;

прийманню рішень приділяється велика увага.

До всього цього можна додати ще й наступне:

процес прийняття рішень - це мистецтво, а не наука;

іноді будь-яке рішення краще, ніж відсутність рішення взагалі.

 

ГЕНЕРАЛИ-ЩАСЛИВЦІ

На завершення цього розділу — слово про найбільш невловний компо­нент справи управління — про везіння.

Ще Наполеон сказав, що найважливіша його перевага — це генерали, яким щастить. Вражає те, як часто ці слова повторювались керівниками різноманітних виробництв. У серії інтерв'ю для книги "Переможна смуга. Мітка II" ця тема повторювалася знову і знову.

Книга призначалась для того, аби з'ясувати, чи існують ключові фак­тори в стилі управління, які були б спільними для компаній, що досягли великого та тривалого успіху. Будучи членом дослідницької команди, я допомагав робити інтерв'ю з керівниками та головами компаній з усього світу. Зрештою, ми прийшли до висновку, що дійсно спільні характерис­тики у способі керівництва цими компаніями були. Однак слово "везін­ня" було згадане безліч разів.

Головний менеджер однієї з наших компаній особливо багато разів звертався до важливої ролі везіння в бізнесі: бути в потрібному місці в потрібний час. Нас здивувало, що цією компанією була Rеиtеrs, одна з найбільш технологічно оснащених організацій у світі.

14 положень для прийняття рішень

У книзі "Розумні рішення для керівників" американські автори Сем Діп та Лілі Сюссмен пропонують 14 корисних порад для прийняття рішень. Ось вони:

• Усвідомте ваші власні схильності і упередження у прийнятті рішень. Ви емо­ціональні чи логічні? Любите швидко діяти чи порадитись?

• Прислухайтесь до поглядів, які відрізняються від ваших.

• Перемагайте спокусу застосувати методи вирішення вчорашніх проблем для подолання сьогоднішіх.

• Переконайтеся, що ви вирішуєте саме ту проблему яку потрібно. Співставте проблему та рішення для того, аби зрозуміти їх "природу.

• Аналізуйте максимальну кількість варіантів рішення.

• Усвідомте, що навіть найліпше рішення може призвести до нової проблеми.

• Якщо ви користуєтесь "жорсткими фактами" для вашого рішення, перевірте цифри. Пам'ятайте, що всі дані, подані людьми, майже завжди є упередже­ними.

• Якщо ви приймаєте рішення, які хвилюють інших, поясніть причини, що спонукали вас до вибору того чи іншого варіанту рішення.

• Орієнтуйтесь на "задовільність", а не оптимальність. "Задовільний" керівник визнає, що найкращого вибору не існує - рішення є лише добрі і погані. Від­повідно робиться й вибір.

• Ставте багато запитань.

• Вчіться на попередніх рішеннях.

• Заохочуйте критику. Збирайте довкола себе людей, досить сильних для того, аби сміливо сказати, що певні ваші ідеї надзвичайно погані, і не дати вам виносити їх за межі кабінету.