 |
|
Тема 2: Становлення ринкових соціально-трудових відносин в Україні
Питання 1.Поняття та структура елементів соціально-трудових відносин (СТВ)
В системі суспільного виробництва трудове життя людини регулюється різними за формою, змістом та характером трудовими взаємовідносинами (взаємозалежностями та взаємодіями)
СТВ визначають місце людини у сфері праці, її стиль життя, соціально-психологічний клімат в колективі, ін., і в цілому – ефективність трудової соціалізації людини.
СТВ – це економічні, психологічні, правові аспекти взаємозалежностей та взаємодій індивідуумів та соціальних груп в процесах, які обумовлені соціальною трудовою діяльністю.
В структурі СТВ виділяють:
суб’єкти, предмети, типи СТВ.
Предмети СТВ визначаються цілями, до яких прагне людина на різних етапах свого життя. Виділяють три основні етапи життєвого циклу людини:
- від народження до закінчення навчання;
- період трудової й (або) сімейної діяльності;
- період після закінчення трудової діяльності;
Питання 2. Тип СТВ
Тип СТВ визначається їх характером, саме тим, яким конкретно чином приймаються рішення в соціально-трудовій сфері. Визначальними що до типу СТВ є принципи рівних чи нерівних прав та можливостей суб’єктов СТВ. Виділяють:
- соціальне партнерство;
- солідарність;
- субсідіарність;
- конкуренція;
- дискримінація;
- конфлікт.
За характером впливу на економічні результати діяльності та на якість життя людей СТВ можуть бути: конструктивними та деструктивними.
Головною умовою співробітництва є наявність поєднювальної ситуації або ідеї, коли індивідуальні та групові відмінності стають несуттєвими (ситуації: війна, стихійне лихо, економічна катастрофа інше; ідеї – релігійні, соціально-політичні, наукові ін.)
Досвід розвинутих країн свідчить, що найбільше ефективними є відносини соціального партнерства.
Питання 3. Регулювання СТВ.
Регулювання СТВ здійснюється на підґрунті таких Законів України: Конституція України, КЗпП, про зайнятість населення, про оплату праці, про пенсії, про відпустки, про індексацію доходів, про захист соціальних та трудових прав окремих категорій громадян, про банкрутство, про колективні договори та угод та ін..
В сферу програмно-нормативної регламентації СТВ входять наступні основні напрями:
1. Умови праці (оплата, відпочинок, охорона, соціальні гарантії).
2. Соціальна політика.
3. Зайнятість.
4. Міграційна політика.
5. Демографічна політика.
Регламентація СТВ має різні рівні: національний (генеральна угода), галузевий (тарифна угода), соціальний (регіональна угода), підприємства (колективний договір). На кожному рівні вирішуються специфічні проблеми регулювання трудової діяльності людей
Питання 4. Особливості формування соціально-трудових відносин в Україні.
Формування в Україні СТВ обумовлено такими обставинами:
1. Прийняття закону “Про колективні договори та угоди” (1993 р) за умов лише народження нових форм власності та механізмів господарювання.
2. До тепер не надано правове визначення понять “найманий працівник”, ”роботодавець”.
3. Інтереси працівників представлять на переговорах профспілки, які нерідко конфліктують між собою.
4. Роль держави визначена в процесі договірних відносин, але немає достатніх механізмів її реалізації.
5. Практика застосування СТВ потребує вирішення питань про обов’язковість прийнятих в Генеральній угоді норм на усіх рівнях управління економікою, а норм тарифних угод – для усіх підприємств галузі або розташованих на цій території.
Питання 5. Критерій розвиненості СТВ.
Критерієм розвиненості СТВ виступає показник якості трудового життя (ЯТЖ)
ЯТЖ - це сукупність властивостей, які характеризують умови праці в широкому їх розумінні (умови виробничого життя) й дозволяють урахувати ступінь реалізації інтересів працівника та використання його здібностей (інтелектуальних, творчих, моральних, організаційних тощо).
Одним з показників якості життя є індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) який розраховують як середню арифметичну з показників очікуємої тривалості життя (ІЖ), рівня освіти (Іо), та реального душевого ВВП (Ід). Кожен з цих показників розраховують за формулою:
Дф – Д min
І = ----------------
Д max - Д min
Де І – індекс даного виду; Дф – фактичне значення показника; Д min та Д max - відповідно, значення показника яке прийнято за мінімальне та максимальне.
Іж + Іо + Ід
ІРЛП = -----------------
Найкращих показників ІРЛП досягли в 1990р. Канада, Японія, США, Нідерланди, Фінляндія.
Питання 6. Діяльність міжнародної організації праці (МОП) в регулюванні СТВ.
Головна мета МОП _ досягнення міцного міру на підґрунті соціальної справедливості, так як усі люди, незалежно від раси, віри та статті, мають право на існування свого матеріального добробуту та духовного розвитку в умовах свободи та гідності, економічної усталеності та рівних можливостей.
МОП розглядає такі сфери соціально-трудових відносин: зайнятість, безробіття, ринок праці; професійна підготовка та перепідготовка кадрів; умови, безпека, охорона, гігієна праці, довкілля, заробітна плата, соціальне забезпечення.
МОП розроблює та затверджує міжнародні норми праці у виді Конвенцій та Рекомендацій.
Контрольні питання.
1. З якою метою в курсі “Економіки праці” вивчаються СТВ?
2. Дайте визначення СТВ, наведіть структуру їх елементів?
3. Які організації роботодавців ви знаєте?
4. Яка роль профспілок як суб’єкта СТВ?
5. Розкрийте типи СТВ. Який з них є ідеальним та чому?
6. У чому полягає різниця патерналізму від субсідіарності та соціального партнерства?
7. За якими законодавчими нормами регулюються СТВ?
8. Які питання вирішуються на різних рівнях регулювання СТВ?
9. Які особливості формування та розвитку СТВ в Україні?
10. За якими показниками можна визначити ступінь розвиненості СТВ?
11. Яку роль відіграє МОП у регулюванні СТВ?
Література: [3, ]
Тема 3: Організація праці у суспільстві та на підприємствах.
Питання 1. Поняття ресурсів для праці.
Економіка праці вивчає трудову діяльність людини з метою забезпечення умов її високої ефективності, результативності. Для того, щоб трудова діяльність людей була раціональною та ефективною вона повинна бути належним чином організована.
На макроекономічному рівні створення передумов ефективного функціонування праці здійснюється у межах суспільної організації праці. На макрорівні - в рамках організації праці на підприємствах (організаціях, фірмах тощо).
Основними цілями організації праці в суспільстві є: ефективне використання ресурсів праці суспільства; забезпечення повної зайнятості (в ринковому розумінні цієї категорії) та функціонування ринку праці.
Облік ресурсів праці має важливе значення, бо дає змогу оцінити за рахунок яких чинників здійснюється зростання суспільного багатства.
Питання 2. Трудовий потенціал, його оцінка.
Обсяг ВПП залежить не лише від кількісної величини ресурсів для праці, але й від їх якісної характеристики, а саме:
- необхідного рівня загальних та професійних знань, які відповідають вимогам сучасного виробництва;
- побутових умов (які або сприяють, або знижують працездатність людини);
- суспільного необхідного рівня інтенсивності праці регламентованого комплексними угодами та договорами робочого часу, та ін.
Сукупність якісної та кількісної характеристик ресурсів для праці дає уяву про трудовий потенціал (ТП).
Питання 3. Поняття організації праці в суспільстві.
Використання ресурсів праці здійснюється в системі організації праці в суспільстві та на підприємстві.
Організація праці в суспільстві – це зумовлена економічним устроєм та законодавчого регулюєма загальнодержавна система використання праці в суспільстві. У функціональному аспекті організація праці в суспільстві – це система управління працею, яка встановлена в суспільстві.
До елементів суспільної організації праці відносяться (за Роффе)
- забезпечення функціонування ринку праці;
- облік, аналіз та планування праці в державному секторі економіки;
- організація оплати та матеріального стимулювання праці;
- охорона праці та техніка безпеки;
- інші елементи.
Питання 4. Організація праці на підприємстві.
Використання ресурсів праці на мікрорівні здійснюється в рамках організації праці на підприємстві.
В умовах конкуренції виробників головним завданням організації праці на підприємстві є забезпечення максимального випуску продукції за умов мінімальних витрат усіх виробничих ресурсів, в тому числі й праці.
Слід урахувати, що мінімізація трудових витрат має певні межи: економічні, соціальні, психологічні.
Система організації праці на підприємстві має такі елементи: розподіл та кооперацію праці; нормування праці; організація та обслуговування робочих місць; організація підбору персоналу та його розвиток; удосконалення умов праці; розробка та оптимізація режимів праці та відпочинку; раціоналізація трудових процесів; організація стимулювання праці; інші.
Високий рівень організації цих елементів та їх постійне удосконалення створює можливості для раціонального використання ресурсів праці та трудового потенціалу підприємства, високої ефективності трудової діяльності персоналу забезпечує, конкурентноздатність підприємства.
Контрольні питання.
1. Розкрийте поняття “ресурсів праці”. Яке значення має їх обчислення для економіки країни?
2. Які чинники впливають на обсяг ресурсів праці?
3. Які тенденції використання ресурсів праці притаманні ринковим країнам та Україні у сучасній період?
4. Дайте визначення поняттю “трудовий потенціал” . Якими компонентами він характеризується?
5. Як обчислити величину трудового потенціалу підприємства?
6. Розкрийте поняття “організації праці” в суспільстві. Які елементи вона включає?
7. Охарактеризуйте суспільну організацію праці у функціональному аспекті.
8. Якими напрямами удосконалення організації праці в суспільстві забезпечується ефективне використання ресурсів праці?
9. За допомогою яких елементів організації праці забезпечується використання ресурсів праці на підприємстві?
Література. [2, 3, 11.,]
Тема 4: Елементи організації праці в суспільстві.
Питання 1. Ринок праці та забезпечення його функціонування.
Ринок праці – це система суспільних відносин, пов’язаних з наймом й пропозицією праці, тобто з її купівлею та продажем; це також економічний простір – сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці й продавці праці; це механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями й найманими працівниками та регулює її попит й пропозицію.
Ринок праці виконує багато функцій: суспільного поділу праці; інформаційну посередницьку; відтворювальну; стимулюючу; оздоровлюючу; регулюючу.Виходячи з цього, ринок праці впливає на стан та механізми функціонування усіх інших елементів суспільної організації праці, а саме на:
- спосіб залучення людей до праці;
- відтворення робочої сили;
- вирішення проблеми зайнятості населення;
- соціальної підтримки безробітних;
- формування доходів населення;
- інші.
В ринковій економіці поєднання робочої сили із засобами виробництва відбувається економічним способом, якій передбачає право власності на робочу силу, юридичну свободу та потребу людини продавати свою “робочу силу” через матеріальний або нематеріальний інтерес до найманої праці.
Питання 2. Відтворення робочої сили та забезпечення її якості.
Як елемент суспільної організації праці відтворення робочої сили передбачає, з одного боку, безперервне відновлення життєвих сил окремого працівника, які витрачаються в процесі виробництва споживчих вартостей, з іншого – постійне відновлення якісного й кількісного складу сукупної робочої сили. Відтворення робочої сили передбачає визначення її вартості.
Лише на ринку діє закон вартості й відбувається загальне визнання витрат праці на відтворення товару “робоча сила” та його суспільної корисності. Основне, на чому будується механізм ціноутворення на ринку праці, - це трудова теорія вартості, та співвідношення і взаємозв’язок попиту та пропозиції. Вітворення робочої сили слід розглядати з позиції найманого працівника, держави, роботодавця.
Просте відтворення робочої сили має забезпечити мінімальна заробітна платня, яка у відповідності до ст. 9 закону України “Про оплату праці” встановлюється в розмірі, не менше, ніж межа малозабезпечення.
В країнах із ринковою економікою основою формування вартості робочої сили є сукупні витрати на робочу силу. Їх джерелами є: витрати роботодавця на робочу силу; бюджетні витрати на соціальні програми; індивідуальні витрати громадян на формування й розвиток здатності до праці, задоволення різних потреб як під час трудової діяльності, так і поза неї.
Економіка праці як наука ставить за мету удосконалення оцінки вартості робочої сили, пошук ефективних важелів держави щодо забезпечення працівникам такого доходу, який би створював матеріальні умови щодо відтворення робочої сили.
Відтворення кількісної та якісної структури сукупної робочої сили здійснюється державою такими заходами:
1. Розробкою політики зайнятості,демографічної та міграційної політики.
2. Розвитком системи профорієнтації, професійного навчання та перенавчання населення.
3. Покращення системи охорони здоров’я, екології.
4. Удосконалення пенсійної системи, системи соціального захисту та підтримки населення, ін.
Основною метою “Економіки праці”щодо якісного відтворення робочої сили є формування працівників, які за загальноосвітнім, професійно-кваліфікаційним, культурним рівнем відповідають вимогам сучасного виробництва та розвитку цивілізації взагалі.
Питання 3. Розподіл доходів у суспільстві
“Економіка праці” вивчає механізм ринкових законів та принципів формування доходів, ставить за мету удосконалення функцій державного регулювання праці:
- установлення мінімального розміру заробітної платні, впровадження мінімальних погодинних ставок заробітної плати;
- розробка законодавчих основ індексації заробітної платні;
- розробка системи оподаткування доходів, зокрема, заробітної плати;
- установлення максимальних розмірів заробітної платні в умовах економічної кризи та спаду виробництва;
- регулювання заробітної плати в державних організаціях;
- розробка законодавчих актів щодо регулювання заробітної плати окремих категорій працівників (жінок, дітей, інвалідів, пенсіонерів, окремих професійних груп працівників);
- інші.
В умовах ринкової економіки дуже актуальною проблемою є пошук оптимального співвідношення розподілу доходів в суспільстві за працею та власністю.
Питання 4. Охорона праці та техніка безпеки.
Однією з передумов ефективного використання ресурсів праці є безпека трудової діяльності працівників, яка спрямована на, збереження здоров’я та працездатності людини, попередження травматизму та професійних захворювань. Охорона праці є одним з напрямків державного регулювання економікою країни, напрямком соціальної політики.
З метою ефективного використання ресурсів праці “Економіка праці” користується висновками та рекомендаціями фахівців з охорони праці, розробляє ефективні системи стимулювання праці працівників в умовах, що відхиляються від нормативних, а також системи стимулювання працівників щодо покращення умов праці та забезпечення її безпеки.
Питання 5. Інформаційне забезпечення й аудит у сфері праці.
Цей елемент передбачає створення інформаційного банку даних з проблем зайнятості населення, безробіття, ринку праці, визначення джерел та засобів отримання інформації.
Інформаційне забезпечення здійснюється за двома напрямами:
- інформаційне забезпечення комплексного аналізу процесів,що відбуваються в сфері праці та статистики праці;
- інформаційне забезпечення трудового посередництва й профорієнтації.
З метою дослідження трудової діяльності розроблюються державні стандартні класифікатори (видів економічної діяльності; професій інші).
Основними джерелами отримання інформації про трудову діяльність є :
1. Вибіркові обстеження домогосподарств.
2. Перепис населення.
3. Адміністративна статистика.
4. Вибіркові обстеження та перепис підприємств.
З метою інформаційного забезпечення трудового посередництва та профорієнтації створюються банки даних про наявність вакантних робочих місць, пропозиції робочої сили, а також про існуючи професії, необхідну кваліфікацію та професійну підготовку; проводиться робота про роз’яснення прав працівників.
Основними банками інформації щодо трудового посередництва є: державні, недержавні (в т.ч. комерційні) служби зайнятості; засоби масової інформації; навчальні заклади.
В структуру цього елемента суспільної праці входить й аудит. Аудит – в сфері праці – це періодично проводимо система заходів щодо збирання інформації, її аналізу й оцінці ефективності діяльності підприємств з організації та використання праці і регулювання соціально-трудових відносин.
Одна з важливіших задач аудиту – оцінка ефективності здійснення програм управління й розвитку трудових ресурсів. Аналіз й оцінка на національному , територіальному, обласному рівнях здійснюється органами держави, місцевими органами влади. На рівні підприємства – його керівником з використанням своїх фахівців або залучених з спеціальних аудиторських фірм.
Контрольні запитання.
1. Які основні функції ринку праці, та його роль в системі суспільної організації праці? Які способи залучення людей до праці Ви знаєте.?. Який з них є притаманним для ринкової економіки?
2. Розкрийте сутність відтворення робочої сили. Яким чином визначається вартість робочої сили в ринковому механізмі господарювання?
3. Яке значення має державне регулювання кількісного та якісного складу сукупної робочої сили. За якими напрямами здійснюється це регулювання?
4. Яким чином в державі здійснюється регулювання оплати праці?
5. Які ви знаєте принципи розподілу сукупного доходу в державі. Який принцип розподілу доходів в суспільстві є найбільш раціональним?
6. Чому охорона праці є складовою системою суспільної організації праці. Які завдання а галузі охорони праці труба вирішувати фахівцям з управління трудовими ресурсами?
7. Яке значення має інформаційне забезпечення в системі управління трудовими ресурсами. За якими напрямами здійснюється ця робота?
8. Розкрийте основну мету, яку вирішують такі елементи суспільної організації праці: міжгалузеве нормування праці, вивчення досвіду розвинених країн ін. Яким чином ці елементи забезпечують ефективне використання ресурсів праці в суспільстві та на підприємстві?
Література.[ 2. 3, 4, 11.]