 |
|
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ МОДУЛІВ
ДИСЦИПЛІНИ
"Етнографія слов’янських народів"
Змістовий модуль № 1
“ЗАГАЛЬНІ поняття етнології
та етнографії. Теорія етносу.”
ТЕМА 1. Етнологія в системі гуманітарних наук
Зміст теми.
Визначення етнології як сукупності знань про походження і етнічну історію, культуру і побут народів світу, міжнаціональні відносини.
Термін "етнологія". Його співвідношення з іншими найменуваннями подібних досліджень, такими як "етнографія", "народознавство", "культурна і соціальна антропологія", "народоведение" (рос.), narodopis (словацьк., словен.), ludoznawstwo (пол.) та ін.
Об'єкт — усі народи (етноси) світу. Предметне ядро — традиційно-побутова культура.
Завдання етнології: дослідження етнічного складу населення, походження (.етногенезу) народів й їх взаємодії; вивчення традицій у сфері звичаїв, соціальної організації, культурних надбань, народного мистецтва, фольклору, а також форм сучасних етнічних і етносоціальних процесів.
Основні складові та основні терміни етнологічних досліджень: раса, антропологічні типи, матеріальна і духовна культура, генеза, мовна сім’я, автохтонність, абориген, етнос, субетнос, господарсько-культурний тип, історико-культурна область, плем’я, народність, нація, етнічна спільнота, ойкумена, етнічна територія, міграція, інтеграція, асиміляція, акомодація, акультурація, урбанізація, трейбалізм, обряд, звичай, пережиток, традиція, матріархат, патріархат, полігамія, моногамія, рід, екзогамія, ендогамія, епігамія, матрілокальність, патрілокальність, фрадрія, родова община, типи общин (сільська, сусідська, кочова, аульна), союз племен, спорідненість (австралійська, гавайська, арабська, англійська), шлюб (дуально-родовий, парний, моногамний), сім’я (гаремна, парна, мала індивідуальна, малайська), полігінія, поліандрія, проміскуїтет, авункулат, левірат, конкубінат, сорорат, ортокузенний, кроскузенний, кувада, травестизм, ініціація, форми шлюбу (гостьовий, умикання, калимний, відробітковий), вождь, старійшина, родина, основні і допоміжні заняття (землеробство, скотарство, мисливство, рибальство, збиральництво, бджільництво), вірування, повір’я, жертвопринесення, народ, шовінізм.
Практичне значення етнології: використання результатів народознавчих студій у господарській, політичній, культурній і побутовій сферах сучасного суспільства. Врахування національних традицій при розгляді подальшого розвитку суспільства.
Методи етнологічних досліджень
Методи польових досліджень: безпосереднього спостереження (стаціонарно, експедиційне), опитування, анкетування, інтерв'ювання.
Картографічний, статистико-математичний методи.
Методи пережитків: структурно-функціональний, порівняльний, типологічний. Метод компонентного аналізу.
Джерела етнології. Польові матеріали. Писемні джерела: найдавніші писемні свідчення (папіруси, клинопис та ін.), літописи, хроніки, описи і щоденники мандрівників, різні види документів (посольські звіти, державні акти тощо), архівні, мемуарні, епістолярні та ін.
Зображувальні джерела: малюнки, скульптури, дрібна пластика, народні орнаменти тощо.
Музейні колекції. Фольклор. Використання в етнологічних дослідженнях відомостей інших наук: мовознавства і лінгвістики, археології, антропології, ботаніки й ін.
ЕТНОлогічні СУБДИСЦИПЛІНИ Й СУМІЖНІ НАУКИ
Історична етнологія — етнодогічна субдисципліна, що вивчає походження і формування окремих етносів (етногенез), етнічну історію генезу традиційних форм народного побуту і культури.
Теорія етносу — етнологічна субдисципліна, під якою розуміють сукупність важливих теоретичних проблем етнографії, її завдання полягають у виявленні якісної специфіки центрального поняття науки — етносу.
Етнічні процеси — етнологічна субдисципліна, що вивчає етнічні процеси, її розділ — етнічна історія, сфера знань якої межує з історією.
Суміжні науки: етносоціологія, етнопсихологія, етнолінгвістика, етнічна демографія, етнічна екологія, етноархеологія, етногеографія, етноботаніка, етнозоологія, етномистецтвознавство, етнографічне релігієзнавство, етнопедагогіка, етнографічне музеєзнавство, економічна етнографія, аграрна етнографія, етноніміка, топоніміка, гідроніміка, антропоніміка, народна фамінологія (родинознавство).
Зв’язок етнології з історією, археологією, антропологією, географією, лінгвістикою, фольклористикою, культурною і соціальною антропологією, статистикою.
Література
Основна:
Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. — М., 1983.
Громов Г.Г. Методика полевьіх этнографических исследований. — М., 1967.
Итс Р.Ф. Введение в этнографию. — М., 1974.
Нельга О.В. Теорія етносу: Курс лекцій. — К., 1997.
СадохинА.П., Грушевицкая Т.Г. Этнология. — М., 2001.
Тиводар М.П. Етнологія: Навч. посібник. — Ужгород, 1998.
Додаткова:
Алексеев В.П. Этногенез. — М., 1986.
Бромлей Ю.В. Этносоциальные процессьі: теория, история, современность. — М., 1987.
Гумилев Л.Н. Этногенез й биосфера земли. — М., 1989.
Гумилев Л.Н. Этносфера: история людей й история природьі. — М., 1993.
Природа і етнос. — К.,1994.
Свод этнографических понятий й терминов. — М., 1986-1988.
Сміт Е. Національна ідентичність. — К., 1994.
Чебоксаров Н.Н.,Чебоксарова Й А. Народи, раси, культури. —М., 1971.
Этнография. — М., 1982.
Види навчальної діяльності студентів:
А). Лекція — “ Етнологія в системі гуманітарних наук ” (4 год.).
ПЛАН
1. Вступ до курсу.
2. Предмет, об’єкт і методологія етнологічної науки.
3. Структура етнології. Основні поняття і терміни дисципліни.
4. Джерела етнології та її зв’язок з суміжними дисциплінами.
5. Значення та перспективи розвитку етнологічної науки.
Б) Семінарське заняття не передбачено робочим планом.
В) Завдання для самостійної роботи студентів:
1. Виберіть правильне продовження речення: "Етнологія — це ..."
А) історична наука, що методом безпосередніх спостережень вивчає культурні і побутові особливості різних народів світу;
Б) галузь гуманітарного знання, що вивчає закономірності виникнення, функціонування і взаємодії етнічних спільнот;
В) народознавча наука про походження, матеріальну і духовну культуру народів світу.