Здавалка
Главная | Обратная связь

Довідковий матеріал



Проведення перших тюремних конгресів – 1846 року у Франції та 1857 року в Германії характеризувалось такими основними моментами:

¨ приватна ініціатива їх організаторів;

¨ відсутність належного висвітлення серед громадськості;

¨ благодійно-ліберальний рівень засідань;

¨ відсутність практичних рішень з питань, що розглядались.

На період виникнення перших пенітенціарних систем, мова про які велась на попередній лекції, пенітенціарна ідея вже сформу­валася в науково-практичному значенні як цілісна система уявлень про природу, соціальну роль та зміст виконання кримінального покарання у виг­ляді позбавлення волі. її основу складали думки видатних філософів і мислителів минулого, істин­ність яких пройшла випробування часом існуван­ня всієї людської цивілізації. Новий поштовх для їх розвитку і трансформації саме до пенітенціар­ної ідеї дав вихід у світ у 1777 році твору Джона Говарда «Стан тюрем».

З ініціативи Нью-Йоркського тюремного товариства, яке вивчало стан тюремної справи у Сполучених Штатах Америки і звернулось до усіх країн з проханням поділитися досвідом, що вони вже напрацювали у цій сфері, почалася підготовка до 1 Міжнародного тюремного Конгресу.

Це було початком другого етапу у вивченні, узагальненні та розвитку передової думки та досвіду правового регулювання тюремної практики цивілізованих держав.

Перший міжнародний тюремний конгрес від­бувся в 1846 році у Франкфурті-на-Майні за ініціа­тивою бельгійського пенітенціариста Дюкпес'є. В роботі конгресу брали участь вісімнадцять пред­ставників Сполучених Штатів, Англії, Франції, Бельгії та інших держав, які мали практичний дос­від проведення тюремних реформ у своїх країнах - всього 75 чоловік, але в їх числі були мало не всі корифеї тюремній науки.

Другий міжнародний конгрес в Брюсселі в 1847 році при участі двохсот чоловік. Третій кон­грес відбувся в 1857 році у Франкфурті-на-Рейні.

Перед закриттям другого конгресу було вирішено збиратися щорічно і розширити програму занять, утворивши міжнародне товариство для поліпшення долі робітників і бідних класів із створенням у Парижі центрального комітету цього товариства, однак політичні події 184 р. загальмували розвиток справи.

Місцеві конгреси збиралися під різними назвами в Бельгії, Швейцарії, Данії і Швеції.

У 1857р. у Франкфурті-на-Майні відбувся міжнародний конгрес благодійності, третя секція якого була присвячена пенітенціарним питанням і була продовженням конгресів 1846 і 1847рр.

Конгреси першої серії проходили за про­грамами, складеними Дюкпес'є і Варрентраппом, і під пенітенціарним питанням розуміли власне тільки питання про одиночну систему ув’язнення і збиралися для обговорення необхідності цієї системи - на кожному з конгресів надавались точні дані про стан в'язниць одиночного ув'язнення у різних державах.

Уряди багатьох держав посилали на ці конгреси своїх представників, але більшість на конгресах першої серії становили літератори, публіцисти, економісти і взагалі так звані «друзі прогресу». Резолюції цих конгресів визначались більшою частиною або загальними місцями, або повторенням відомих істин.

Третє питання: Загальна характеристика рішень конгресу у Цинциннаті стосовно основних понять та принципів кримінального права та пенітенціарної науки.

За бажанням або за вказівкою викладача курсант викликається до дошки, подає викладачу конспект на перевірку, і відповідає на навчальне питання. З метою систематизації навчального матеріалу, по ходу відповіді, або при необхідності після її закінчення, викладач ставить ряд контрольних запитань, або надає слово бажаючому доповнити відповідь, якщо курсант, який відповідає, не повністю розкриває суть питання.

У тому випадку, коли жоден із присутніх курсантів не в змозі дати правильну і повну відповідь на запитання викладача або деталізувати чи пояснити те чи інше положення, поняття, визначення тощо, викладач робить це сам. Після розгляду кожного навчального питання викладач або курсант за пропозицією викладача робить висновок.

Контрольні запитання до третього навчального питання:

7. Розкрити зміст понять: «злочин», «цілі покарання», «зміст покарання»; «невизначені вироки»; «здійснення покарання»; «вироки»; «ірландська система»; «класифікація тюрем».

8. Розкрити зміст понять: «класифікація злочинців»; «заохочення і винагородження злочинців»; «попереджувальні заклади»; «різноманітні класи злочинців»; «душевнохворі злочинці»; «винагорода невинно ув'язненим».

9. Розкрити зміст понять: «незалежність тюремної адміністрації від політичних партій»; «вибір і підготовка тюремного персоналу»; «завдання й обов'язки тюремного персоналу»; «винагорода невинно ув'язненим»; «відповідальність суспільства за злочин»; «патронат»; «тюремна гігієна і санітарія»; «центральна тюремна адміністрація».

10. Розкрити зміст понять: «релігія»; «виховання»; «сучасне становище тюремного перевиховання»; «самосвідомість та самодіяльність злочинців»; «єдність між злочинцем і суспільством»; «моральний вплив на ув'язнених»; «соціальні основи тюремного режиму».

11. Розкрити зміст понять: «тюремна дисципліна»; «журнали для ув'язнених»; «кошти на утримання в'язниць».

12. Розкрити зміст понять: «праця в тюрмах»; «ручне виробництво в тюрмі та конкуренція арештантської праці»; «підрядна система арештантських робіт».

13. Розкрити зміст понять: «будівництво»; «характер тюремних будов».

14. Розкрити зміст понять: «відповідальність батьків за злочинність дітей»; «загальне обов'язкове навчання дітей».







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.