Главная | Обратная связь

Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю

Одним з найпоширеніших видів господарських товариств в економічній сфері України є товариства з обмеженою відпові­дальністю.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські това­риства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Називаючи цей вид товариства "товариством з обмеженою відповідальністю", законодавець не має на увазі обмеження від­повідальності товариства як суб'єкта господарського права (юри­дичної особи) якимись певними розмірами майна або грошових коштів (наприклад, лише розміром статутного фонду). Насправді йдеться про обмеження відповідальності учасників товариства, які несуть її ризик у межах своїх вкладів до статутного фонду. Установчими документами товариства з обмеженою відповідаль­ністю може бути передбачено, що учасники, які не повністю вне­сли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється ста­тутний фонд, розмір якого має становити не менше суми, еквіва­лентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення това­риства.

Однією з особливостей змісту установчих документів това­риства з обмеженою відповідальністю є те, що вони, крім відо­мостей, загальних для всіх видів господарських товариств, по­винні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

-105-

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідаль­ністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше ЗО відсот­ків зазнавеного в установчих документах вкладу, що підтверджу­ється документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше одного року після реєстрації товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) од­ному чи кільком учасникам цього товариства, а якщо інше не пе­редбачено установчими документами, то і третім особам. Учасни­ки товариства користуються переважним правом придбання частки учасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства або в іншому, погодженому між ни­ми розмірі.

У разі передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Частку учасника товариства (після повного внесення ним вкладу) може придбати саме товариство, яке протягом одного ро­ку зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам.

Будь-який з учасників має право вийти з товариства зі спла­тою його вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. На вимогу учасника та за згодою то­вариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників. До компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства і за­твердження його планів та звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства;

3) обрання та відкликання членів виконавчого органу та реві­зійної комісії;

4) затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;

5) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підпри­ємств, філій та представництв, затвердження їхніх статутів та по­ложень;

6) винесення рішень про притягнення до майнової відпові­дальності посадових осіб товариства;

7) затвердження правил процедури та інших внутрішніх до­кументів товариства, визначення його організаційної структури;

8) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасни­ками додаткових вкладів;

-106-

9) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

10) виключення учасника з товариства;

11) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства;

12) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що пе­ревищує зазначену в статуті товариства;

13) прийняття рішення про припинення діяльності товариства. Статутом товариства до компетенції зборів учасників можуть

бути віднесені й інші питання.

З питань, зазначених у пунктах 1, 2 і 10, у вищому органі не­обхідна одностайність. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів (учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їхніх часток у статутному фонді).

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше як два рази на рік, якщо інше не передба­чено установчими документами. Такі збори вважаються повно­важними, якщо на них присутні учасники (представники учасни­ків), які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, що потребують одностайності, — всі учасники.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється ви­конавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (ди­ректор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами вико­навчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності това­риства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників, її повноваження при цьому визначено ст. 62 За­кону України "Про господарські товариства" та установчими до­кументами товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з об­меженою відповідальністю здійснює ревізійна комісія, що утво­рюється зборами учасників товариства з їх числа у кількості не менше трьох осіб, її діяльність регламентовано ст. 63 Закону України "Про господарські товариства".

Правовий статус, аналогічний статусу товариства з обмеже­ною відповідальністю, має товариство з додатковою відповідаль­ністю. Особливість його (і головна відмінність від товариства з обмеженою відповідальністю) полягає в тому, що учасники това­риства з додатковою відповідальністю відповідають за його бор­гами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум — додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

-107-

Повне товариство

Повним товариством згідно зі ст. 66 Закону України "Про господарські товариства" визнається таке товариство, всі учасни­ки якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і не­суть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Повне товариство створюється і діє на підставі установчого договору (статуту цей вид товариства не має). Крім загальних вимог щодо змісту установчих документів господарських това­риств, установчий договір про повне товариство повинен визна­чати розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення вкладів, форму участі у справах товариства. Такі вимо­ги випливають з особливого характеру товариства, зокрема з ве­дення його справ, яке здійснюється за загальною згодою всіх учасників.

Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. Учасники, яким було доручено ведення справ повного товариства, зобов'язані надавати решті учасників на їх­ню вимогу повну інформацію про дії, виконувані від імені та в інтересах товариства.

Учасник повного товариства має право передати свою частку або її частину іншим учасникам товариства або третім особам тільки за згодою всіх учасників. З передачею частки (її частини) третій особі до останньої переходять всі права та обов'язки, що належали учасникові, який вибув.

Оскільки всі учасники повного товариства займаються спіль­ною підприємницькою діяльністю, вони не мають права від свого імені та в своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності товариства, а також брати участь у будь-яких това­риствах (крім акціонерних), які мають однорідну з повним това­риством мету діяльності. У разі порушення цієї вимоги, учасник товариства зобов'язаний компенсувати збитки, заподіяні това­риству.

Законодавством (ст. 71 Закону України "Про господарські то­вариства") встановлено особливий порядок виходу учасника з повного товариства. Якщо товариство було створено на невизна-чений строк, його учасник може в будь-який час вийти з това­риства, попередивши про це не пізніше як за 3 місяці. Вихід з то­вариства, створеного на визначений строк, можливий лише з по­важних причин та з попередженням не пізніше як за 6 місяців. Учаснику, який вибув, сплачується вартість його частини при­бутку, одержаної товариством у цьому році.

-108-

Як уже зазначалося, учасники повного товариства несуть со­лідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім сво­їм майном. Механізм такої відповідальності конкретизовано у ст. 74 Закону України "Про господарські товариства": якщо при ліквідації повного товариства виявиться нестача наявного майна для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині не­суть солідарну відповідальність його учасники усім своїм май­ном, на яке відповідно до законодавства України може бути звер­нено стягнення. Важливим є те, що учасник товариства відпові­дає за борги останнього незалежно від того, чи виникли вони піс­ля або до його вступу до товариства.

Якщо борги товариства повністю сплатить один з учасників, він має право звернутися з регресною вимогою у відповідній час­тині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.