Главная | Обратная связь

Договірні відносини приватизації

З юридичної точки зору приватизація — це майнова угода між суб'єктами приватизації, змістом якої є сплатне, частково сплатне або безоплатне відчуження державного майна. Закон ре­гулює даний вид угод як особливі угоди (звідси спеціальні зако­ни про приватизацію). Як окрема юридична категорія угоди мають власну назву: "угоди приватизації" (ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна"). Оплатні і частково сплатні угоди згідно із законодавством про приватизацію є особ­ливими договорами купівлі-продажу державного майна. Тому зміст, порядок укладання та виконання цих договорів регулю-

- 272 -

ються головним чином законодавчими актами про приватизацію, а також (додатково) — Цивільним кодексом.

Залежно від того, який саме об'єкт є предметом купівлі-про­дажу, законодавець визначає зміст відповідного договору.

Так, відповідно до ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" при приватизації майна державного підпри­ємства як цілісного майнового комплексу до договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи пла­ном приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу щодо:

— здійснення програм технічного переозброєння виробни­цтва, впровадження прогресивних технологій;

— здійснення комплексу заходів щодо збереження технологіч­ної єдності виробництва та технологічних циклів;

— збереження та раціонального використання робочих місць;

— виконання вимог антимонопольного законодавства;

— збереження номенклатури та обсягу виробництва продукції (послуг) відповідно до бізнес-плану;

— завершення будівництва жилих будинків;

— утримання об'єктів соціально-побутового призначення;

— виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідли­вих умов праці та охорони навколишнього середовища;

— внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розмі­ру та строків;

— виконання встановлених мобілізаційних завдань.

До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включа­ються санкції за порушення його умов.

Включення до договору інших зобов'язань покупця допуска­ється за згодою сторін.

Термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'яти років, а щодо підприємств-монополістів, підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії, га­лузевих науково-дослідних інститутів та проектно-конструктор-ських бюро, інших підприємств та установ, приватизація яких здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України, по­рядок контролю за їх діяльністю затверджує Кабінет Міністрів України.

Зазначені зобов'язання зберігають свою дію для осіб, які при­дбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом тер­міну дії цих зобов'язань.

Згідно з п. 6 ст. 27 Закону України "Про приватизацію дер­жавного майна" договір купівлі-продажу укладається також при продажу акцій акціонерних товариств, створених у процесі при­ватизації або корпоратизації, пакетом згідно з планом приватиза-

^І8-І-3755 .273-

ції (планом розміщення акцій). Оскільки зміст договору купівлі-продажу пакета акцій у ст. 27 спеціально не визначається, слід керуватися вимогами п. 2 зазначеної статті, що викликає певні заперечення. Так, практика післяприватизаційної діяльності ряду відкритих акціонерних товариств свідчить про те, що акціонери, які придбали незначні пакети акцій за конкурсом, не завжди мають можливість виконати взяті на себе зобов'язання за догово­рами, оскільки не можуть вплинути на рішення, що приймаються загальними зборами товариства, наприклад, з питань технічного переоснащення виробництва, збереження номенклатури та обся­гу виробництва продукції відповідно до бізнес-плану тощо. Ви­ходячи з цього, було б доцільним визначити в законодавстві особливості змісту договорів купівлі-продажу пакета акцій від­критих акціонерних товариств з урахуванням можливості покуп­ців виконати передбачені такими договорами зобов'язання.

Зміст договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, який укладається не пізніше як у 5-денний термін з дня затвер­дження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу, ви­значено пунктами 2 і 3 ст. 23 Закону України "Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Такий договір включає:

назву підприємства, його адресу; відомості про продавця та покупця;

остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу;

взаємні зобов'язання продавця і покупця; номери їх розрахункових рахунків; назви й адреси банківських установ; умови внесення платежів.

До договору включаються зобов'язання сторін, які були ви­значені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання.

Варто зазначити, що питання відповідальності за порушення законодавства про приватизацію та умов договорів купівлі-про­дажу вирішуються в законодавстві по-різному, залежно від того, йдеться про об'єкти малої чи "великої" приватизації.

Згідно з п. 4 ст. 29 Закону України "Про приватизацію дер­жавного майна" покупці, які не сплатили за об'єкт приватизації, придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, протя­гом 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку у розмірі і порядку, встановлених постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації" від 21 серпня

-274-

1997 р. № 910^і, а саме: розмір неустойки становить 20 відсотків ціни, за яку куплено цей об'єкт. Неустойка сплачується протягом двадцяти календарних днів з моменту закінчення терміну сплати коштів за об'єкт приватизації та зараховується до позабюджетно­го Державного фонду приватизації.

Якщо внесена сума за придбаний об'єкт приватизації менша від суми неустойки, сплаті підлягає різниця між сумою неустой­ки та внесеною сумою, а якщо вона перевищує суму неустойки, різниця повертається покупцеві протягом двадцяти календарних днів з моменту закінчення терміну сплати коштів за придбаний об'єкт приватизації.

Рішення про викуп об'єкта або результати конкурсу, аукціону в таких випадках підлягають анулюванню (абзац 2 п. 4 ст. 29 За­кону України "Про приватизацію державного майна"). Стосовно долі укладеного договору купівлі-продажу Закон в аналізованій статті не містить ніяких вказівок. На мою думку, у цьому випад­ку має застосовуватися норма п. 5 ст. 27 зазначеного Закону що­до розірвання на вимогу однієї з сторін договору "в разі невико­нання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором ку­півлі-продажу, у визначені строки".

При повному або частковому невиконанні умов договорів ку­півлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців:

— у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі по­купці сплачують пеню у розмірі ОД відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення;

— у разі розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з не­виконанням умов договору щодо внесення інвестицій внесені частково інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвести­цій на день подачі позову про розірвання договору покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків загального обсягу інвес­тицій;

— у разі недодержання покупцем зобов'язань щодо збережен­ня протягом визначеного періоду профілю діяльності приватизо­ваного об'єкта покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості придбаного майна.

Зазначені штрафи перераховуються до Державного бюджету України.

Збитки, заподіяні порушенням законодавства про приватиза­цію, а також витрати щодо забезпечення збереження об'єктів приватизації на період до моменту передачі майна, підлягають

Урядовий кур'єр. — 1997. — 2 вересня.

¹⁸* - 275 -

відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, пе­редбаченому законодавством України.

Порушення встановленого законодавством порядку привати­зації або прав покупців є підставою для визнання недійсним до­говору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передба­ченому законодавством України. В зв'язку з цим уявляється невдалою норма п. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" в частині визнання недійсним договору ку­півлі-продажу у разі невиконання стороною зобов'язань, перед­бачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

У разі розірвання у судовому порядку договору купівлі-про­дажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну влас­ність. Відносини, пов'язані з поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішенням суду, арбіт­ражного суду у зв'язку з невиконанням умов договору або ви­знання судом, арбітражним судом його недійсним, регулюються Порядком повернення у державну власність об'єктів приватиза­ції у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Мі­ністрів України від 18 січня 2001 р. № 32.

Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що у разі неви­конання покупцем передбачених договором купівлі-продажу зобов'язань щодо строку внесення інвестицій у встановленому обсязі він сплачує на користь місцевого бюджету пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених у строк інвестицій за кожний день прострочення.

При недодержанні покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного терміну кількості робочих місць (за винят­ком скорочення робочих місць, пов'язаного із санацією та ре­структуризацією підприємства) він сплачує штраф у розмірі 12-кратної суми середньої заробітної плати кожного звільненого працівника та у місячний термін поновлює кількість скорочених робочих місць. Кошти від штрафних санкцій перераховуються на рахунок служби зайнятості за місцезнаходженням приватизова­ного об'єкта.

Зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі-про­дажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у ра­зі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зо­бов'язань.

-276-

Особливістю договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації є те, що державний орган приватизації, з одного боку, є стороною такого договору (продавцем), а з іншого — здійснює контроль за виконанням його умов.

Щодо договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації вико­ристовують примірку та типову договірну документацію.

Так, наказом Фонду державного майна України від 17 квітня 2000 р. № 806 затверджений Примірний договір купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства за некомерцій-ним конкурсом.

Стосовно об'єктів малої приватизації наказом Фонду держав­ного майна України від 18 листопада 1996 р. № 1398 затверджені типові договори купівлі-продажу об'єктів малої приватизації: ці­лісного майнового комплексу за конкурсом; цілісного майнового комплексу на аукціоні; цілісного майнового комплексу при вику­пі; будівлі (споруди, приміщення), яка підлягає продажу за кон­курсом; будівлі (споруди, приміщення), яка підлягає продажу на аукціоні; будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу; об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає продажу за конкурсом; об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає продажу на аукціоні; об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає прода­жу шляхом викупу.

Використання типової договірної документації при укладанні договорів купівлі-продажу державного майна дає можливість уніфікувати їх умови, забезпечити рівність прав та обов'язків продавців і покупців щодо різних за характером об'єктів прива­тизації, а тому, здавалося б, не повинно викликати особливих за­перечень. Проте, аналіз повноважень Фонду державного майна України, закріплених, зокрема, у ст. 7 Закону України "Про при­ватизацію державного майна", в Тимчасовому положенні про Фонд державного майна України та інших нормативних актах, свідчить про те, що затвердження типових договорів купівлі-про­дажу не віднесено законами України з питань приватизації (а са­ме в цих законах відповідно до п. З ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" мають бути передбачені повно­важення державних органів приватизації) до компетенції Фонду державного майна України (доцільно нагадати, що Тимчасове положення про Фонд державного майна України не є законом у вузькому розумінні).

Слід зазначити, що Фонд державного майна при затвердженні Типових договорів купівлі-продажу об'єктів малої приватизації керувався дорученням Кабінету Міністрів України, тоді як згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України Фонд державного майна Украї­ни, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підста-

-277-

ві, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конститу­цією та законами України.

В арбітражній судовій практиці значну кількість становлять справи про визнання угод приватизації недійсними. Саме справи у цих спорах є найбільш конфліктними та складними, оскільки зачіпають не тільки інтереси продавця і покупця, а й економічні інтереси держави, майнові інтереси великих груп громадян, тру­дових колективів.

Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені ст. 48 ЦК, за якою недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону. На підставі ст. 48 ЦК недійсною є не лише уго­да, яка не відповідає власне закону, а й така, що порушує вимоги указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів Украї­ни, інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодав­ства має оцінювати арбітражний суд стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди. У разі коли після укладення угоди набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення угоди, сторони мають право керуватися умовами до­говору, а не цим нормативним актом, якщо останній не передба­чає іншого.

Правило, встановлене ст. 48 ЦК, повинно застосовуватися у всіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не під­падає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод. Наприклад, спеціальні підстави та наслідки передбачено ст. 49 ЦК, відповідно до якої недійсною є угода, укладена з метою, що суперечить інтересам держави і сус­пільства. Відповідно до ст. 50 ЦК недійсною є угода, укладена юридичною особою, що суперечить встановленим цілями її ді­яльності. Спеціальні підстави визнання угод недійсними перед­бачені й іншими статтями глави З ЦК.

Тут варто зупинитися на найпоширеніших обставинах, з яки-] ми закон пов'язує визнання недійсними угод приватизації. ^!

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про приватизацію ді жавного майна" та п. 1 ст. 23 Закону України "Про приватизаці невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" догові] купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню. Із зміст ст. 27 можна зробити висновок, що зазначена вимога стосуєть як договорів купівлі-продажу майна державного підприємства цілісного майнового комплексу, так і договорів купівлі-прода пакета акцій, акціонерних товариств, створених у процесі при: тизації або корпоратизації. Саме з моментом нотаріального п<| свідчення договорів законодавець пов'язує у цих випадках непі

-278-

хід права власності на приватизований об'єкт (п. 4 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", п. 1 ст. 22. Зако­ну України "Про приватизацію невеликих державних підпри­ємств (малу приватизацію)"). Оскільки обов'язковість нотаріаль­ної форми договору передбачена чинним законодавством, недо­держання її тягне за собою недійсність угоди з наслідками, пе­редбаченими ч. 2 ст. 48 ЦК (ст. 46 ЦК). Разом з тим, якщо одна сторона виконала угоду повністю або частково, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, арбітражний суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК має право за позовом сторони, яка виконала угоду, визнати таку угоду дійсною. Судове рішення у цьому випадку замінює нотаріальне посвідчення.

Законодавство про приватизацію передбачає реєстрацію окре­мих видів угод. Так, відповідно до п. 7 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" договір купівлі-продажу підлягає реєстрації від­повідною місцевою радою. На нашу думку, недодержання цієї вимоги законодавства не може слугувати підставою для визнан­ня незареєстрованої угоди недійсною, якщо всіх інших вимог (у тому числі щодо нотаріального посвідчення) додержано.

У контексті визнання недійсними договорів купівлі-продажу державного майна певний інтерес становить ст. 20 Закону Украї­ни "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", зміст якої породив дискусію щодо застосування норм цієї статті в арбітражній судовій практиці. У цій статті, що називається "Припинення та визнання недійсними угод, укладе­них на аукціоні, конкурсі", наведено перелік порушень, які мо­жуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укла­дених на аукціоні, конкурсі:

— не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої ст. 15 цього Закону, та терміну її опублікування;

— об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що під­лягають приватизації, з порушенням чинного законодавства;

— покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію;

— істотно порушувались інші правила оголошення та прове­дення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.

Про які ж угоди, укладені на аукціоні, конкурсі, йдеться у цій статті? Одна з висловлених з цього приводу думок зводиться до того, що передбачені ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" угоди — Це ті, які пов'язані з організацією та проведенням аукціону, кон­курсу, але аж ніяк не договори купівлі-продажу об'єктів прива­тизації.

-279-

З такою думкою варто погодитися, виходячи з того, що за юридичною природою організація та проведення аукціону, кон­курсу являє собою сукупність дій (юридичних фактів), які поро­джують певні правовідносини (права та обов'язки). Такі дії учас­ників конкурсу, аукціону, органів приватизації, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'яз­ків, слід вважати угодами, про які йдеться у ст. 20 Закону Украї­ни "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". До них, зокрема, можна віднести, інформаційне повідомлення органу приватизації про проведення аукціону, кон­курсу, звернене до невизначеного кола осіб, які відповідно до за­конодавства є потенційними покупцями об'єкта приватизації і за певних умов набувають права стати учасниками аукціону, кон­курсу.

Як угоду слід розглядати внесення учасником аукціону, кон­курсу застави в розмірі 10 відсотків початкової ціни продажу

об'єкта.

Пунктом 6 ст. 17 Закону України "Про приватизацію невели­ких державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено ведення протоколу під час аукціону, який підписується ліцитато-ром та покупцем (його представником). Підписання протоколу аукціону, до якого заноситься результат торгів (ціна продажу, ві­домості про покупця, який одержав право на придбання об'єкта), також слід вважати угодою.

Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації не може нале­жати до угод, укладених на аукціоні, конкурсі, у розумінні ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних під­приємств (малу приватизацію)", оскільки відповідно до ст. 23 за­значеного Закону цей договір укладається у 5-денний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу. Таким чином, проведення аукціону, конкурсу і укла­дання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації за часом не збігаються.

Завдання та запитання на закріплення вивченого

1. Дайте визначення поняття приватизації.

2. Назвіть головні завдання приватизації.

3. Дайте загальну характеристику законодавства про приватизацію.

4. Що таке об'єкт приватизації?

5. Яким чином класифікуються об'єкти приватизації?

6. Назвіть суб'єктів приватизації.

7. Що таке єдина система органів приватизації і які органи до неї входять?

8. Хто може бути покупцями в процесі приватизації?

9. Що таке довірче товариство?

10. Що таке інвестиційні фонди та інвестиційні компанії?

11. Охарактеризуйте основні стадії приватизаційного процесу.

12. Назвіть способи приватизації державного майна.

13. Назвіть основні умови договору купівлі-продажу об'єкта прива­тизації.

14. Яку відповідальність несе покупець за невиконання чи нена­лежне виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта прива­тизації?

Розділ XVII Правове регулювання діяльності транспорту