Главная | Обратная связь

Методичні основи аналізу робочого часу.

Перша група завдань аналізу робочого часу пов'язана зі збільшенням питомої ваги оперативного часу (роботи) у балансі робочого часу.

Друга група завдань аналізу робочого часу полягає в аналізі структури витрат робочого часу при здійсненні оперативної роботи.

Внутріопераційний аналіз трудових процесів здійснюється через порівняння фактичної тривалості елемента і нормативної.

Внутрінормативний аналіз полягає в порівнянні діючої норми з науково обґрунтованими і прогресивними нормами при одночасному освоєнні встановленої норми і досягненні закладеного в ній рівня інтенсивності праці.

Фізіологічний аналіз резервів росту продуктивності праці передбачає виявлення фактичної категорії важкості та інтенсивності праці на робочому місці.

Аналіз трудового процесу повинен включати дослідження:

а) якості організації та обслуговування робочого місця — технічного рівня устаткування, наявності потрібних інструментів, комплексності та своєчасності обслуговування;

б) роботи устаткування — ступеня використання його потужності та технологічних можливостей;

в) умов праці;

г) діяльності людини — прийомів та методів праці, затрат робочого часу на виконання окремих елементів трудового процесу.

Для обліку тривалості робочого дня застосовують показники його фактичної і нормальної тривалості.

Фактична тривалість робочого дня характеризується часом одного працюючого за день (зміну), включаючи повні відпрацьовані години і виключаючи години простоїв. Вона розраховується діленням відпрацьованих за певний період людино-годин на відпрацьовані людино-дні.

Нормальна тривалість робочого дня визначається кількістю годин роботи, встановленої законом для даної групи працівників.

На основі даних фактичного і нормативного балансу робочого часу розраховують такі показники:

1. Коефіцієнт використання змінного часу (Квик):

, де Тпз — підготовчо-заключний час;

Топ — оперативний час; (фактичний)

Тобс — час обслуговування робочого місця;

Твоп — час на відпочинок та особисті потреби, враховується в межах нормативу;

Тзм — тривалість робочої зміни.

2. Коефіцієнт втрат з организаційно-технічних причин:

де Твотп - час перерв, обумовлених порушеннями нормального перібегу процесса.

3. Коефіцієнт втрат робочего часу у зв‘язку з порушеннями трудової дисципліни: ,

де Тптд — время перерв у зв‘язку з порушенням трудової дисципліни.

4. Коефіцієнт максимально можливого підвищення продуктивності праці при усуненні усіх втрат і зайвих витрат робочого часу (П_пп)

де Т_опф — фактичний оперативний час