Главная | Обратная связь

КНЕМІДОКОПТОЗ (KNEMIDOCOPTOSIS)

Хвороба спричинюється кліщами Knemidocoptes mutans, К. gallinae, K.pilae родини Sarcoptidae i характеризується ураженням лап, дзьоба та шкіри птахів.

Збудники— кліщі розміром 0,2 — 0,5 мм. Самці мають тіло видовжено-овальної форми, сірого з жовтуватим відтінком кольо­ру, чотири пари коротких (у формі конуса) добре розвинених лапок, на кінцях яких с присоски з щетинками. Самки — округлої форми і значно більші за самців. Лапки у них слабко розвинені й закінчуються короткими кігтиками, на задньому кінці тіла є дві довгі щетинки. Хоботок короткий, підковоподібний, гризучого типу.

К. mutans уражує лапи птахів, К. gallinae — шкіру, К. pilae — голову i ла­пи декоративних пташок.

Цикл розвитку. Кліщі проходять у своему розвитку стадії личинки, прото-німфи, телеонімфи та імаго. Самки пробурюють у шкірі ходи і відкладають 6 — 8 личинок, іноді яйця. Розвиток збудника триває 20 — 26 діб. Кліщі живляться лімфою, запальним ексудатом та епітелієм шкіри. У зовнішньому середовищі вони живуть 5 – 10 діб, а в сухому й теплому приміщенні гинуть че­рез кілька годин.

Епізоотологічні дані. Джерелом інвазії є хворі птахи. Хворіють кури, індики, цесарки, перепілки, фазани, голуби, папуги з 5 – 6-місячного віку (часто у віці 2 – 3 років). Поширенню інвазії сприяють скупчене утримання у темних, забруднених приміщеннях та неповноцінна годівля птиці. Пік інвазії спостерігається у весняно-літній період. Здорові птахи заражаються під час контак­ту з хворими, а також через предмети догляду, клітки, сідала, кубла, гнізда.

Патогенез. Своєю механічною й токсичною дією кліщі спричинюють свербіж, локальне запалення шкіри та лап. Птахи інтенсивно розкльовують уражені ділянки тіла, внаслідок чого розвивається гіперкератоз. На лапах з’являються масивні луски сіро-білого кольору. У разі проникнення патогенних мікроорганізмів настає запалення суглобів і лапи потовщуються. Оскільки процес утворення кірок відбувається зсередини, то м’які тканини з часом стискаються, що призводить до їх атрофії та сухого некрозу. Наслідком може бути відпадання пальців. Шкіра запалюється, пір’я та пух відпадають.

Клінічні ознаки. Умовно розрізняють три стадії: безсимптомну (триває 3 – 5 міс), її встановлюють лише акарологічним дослідженням; папульозну (триває від 4 до 12 міс), під час якої спостерігається лущення епідермального ша­ру шкіри, формування вузликів-папул, і крустозну, що характеризується втратою еластичності шкіри, появою тріщин, з яких виділяється міжтканинна рідина, а також сухим некрозом лап.

У курей лапи вкриваються лусками й нашаруваннями сірого кольору, які птиця розкльовує до крові («луската нога», або «вапняна нога»). Спостерігається кульгавість, викривлення лап і кігтів. З часом пальці відпадають. При ураженні тіла птахи інтенсивно вищипують пір’я й пух («вищипувальний свербіж»), несучість їх знижується, врешті вони худнуть і гинуть (рис. 3.13).

У хвилястих, довгохвостих папуг і канарок спостерігається латентний перебіг хвороби, який характеризується ураженням дзьоба, голови, шиї, внутрішньої поверхні крил, лап. Свербіж слабко виражений або відсутній. За стресової ситуації (переохолодження, перевезення, зміна клітки, корму) хвороба швидко загострюється. Голова вкривається лусками («луската голова»), дзьоб та лапи викривляються й відпадають. Птахи худнуть і гинуть.

Діагностика. Враховують епізоотологічні дані, характерні клінічні ознаки і результати лабораторного дослідження. З уражених лап ска­льпелем чи лезом бритви відбирають глибокий зскрібок. Матеріал вміщують у лабораторну чашку, подрібнюють його скальпелем і добавляють подвійну за об’ємом кількість 10% розчину лугу або гacy. Ретельно розмішують і готують розчавлені краплі, які розглядають під мікроскопом.

Лікування. Декоративних птахів обробляють масляними вушними краплями для собак і котів, розчинами макроциклічних лактонів. Змащують ни­ми шию, лапи, голову, тіло на 15 — 30 хв., потім змивають мильним розчином. Обробку повторюють через 7 днів.

Для лікування хворих курей можливе підшкірне введення макролідів у дозі 0,1 мл/кг маси тіла, двічі з інтервалом 7 днів. Ефективним с березовий дьоготь, який підігрівають до 40 °С, наливають у ванночку і занурюють у нього лапи курки на 1 — 2 хв. Застосовують також кубатол, 6% емульсію мила К. Лапи птиці обробляють двічі з інтервалом 7—10 днів.

Профілактика та заходи боротьби. У разі виявлення в господарстві більш як 10 % хворих птахів поголів’я доцільно замінити здоровий. Слід ретельно відбирати племінну птицю і виконувати зоотехнічно-ветеринарні вимоги щодо її утримання, догляду та годівлі. У теплу пору року неблагополучні пташники, вольєри на один — два місяці звільняють від птахів. Молодняк потрібно вирощувати окремо.

Проводять механічне очищення пташника, потім його дезакаризацію. Використовують емульсії, розчини з розрахунку 100 — 200 мл/м² площі: 0,1%-й цимбуш; 0,2% бензофосфат; 2% ціодрин; 3 — 5% гарячий креолін, фенол; 5% ксилонафт. При вільному утриманні птиці готують суміші для купання з сірки, тютюну й піску або сірки, вапна й піску (1 : 1 : 8), насипаючи їх у широкі й неглибокі ящики.