Історична наука наприкінці XX - на початку XXI ст.
Деякі тенденції в розвитку західної історичної науки на порозі XXI століття. Внутрішня трансформація історичної науки. Проблема "лінгвістичного повороту" і "семіотичного виклику". Проблема емпіричної реальності і тексту, ясності мови і думки. Формування постмодерністської парадигми. Увага до історичних деталей, відмова від тотальності, синтезу й інтеграції. Спад інтересу до досліджень матеріальних факторів і соціально-економічних структур. Небезпека "тунельної історії". Емпірики-номіналісти і фактографічний релятивізм. Мікроісторія і історія побуту. Історія менталітету як нова культурна історія. Дослідження символічного сенсу. Нова інтелектуальна історія і її провідні представники (Ф.Анкерсміт, П.Вейн. Ф.Гілберт, Л.Госмен. Р.Дарітон, С.Каплан, Д.Лакапра, Л.Мінк, Х.Уайт, Д.ФІшер та ін.). Роль в історії морального фактору, випадковості і видатної особистості. Проблема взаємозв'язку історії культури з соціальною і економічною історією. Сфера політики як арена соціальних, економічних і культурних конфліктів. Релігія – основна незалежна перемінна історичних змін. Проблема еволюції сучасної цивілізації. Міжнародна історія – синтез політології та історії. Інтерналізації історичної практики.
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ
ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ Змістовний модуль І. Тема 1. Антична історіографія (2 год.) 1. Грецька історіографія 2. Римська історіографія Тема 2. Середньовічна історіографія VІ – ХІV ст. (2 год.) 1. Головні ідеї християнської історіографії 2. Монастирські хронічки 3. Візантійська історіографія 4. Західнослов’янська історіографія
Тема 3. Гуманістична історіографія (2 год.) 1. Світоглядні принципи гуманістичної історіографії 2. Гуманістична історіографія в Італії: зародження історико-політичної школи у Флоренції 3. Гуманістична історіографія у Франції 4. Ерудити в західноєвропейській історіографії 5. Раціоналістична історіографія
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|