 |
|
ЛЕКЦІЯ № 10. МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
Мета: ознайомити з морфологічними нормами сучасної літературної мови; розвивати вміння використовувати набуті знання при складанні текстів ділового спрямування; виховувати мовну культуру.
План:
Частини мови, принципи їх виділення
Іменник
Прикметник
Числівник
Займенник
Дієслово
Прислівник
Службові частини мови
Вигук
Література:
1. Вихованець I. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К, 1988;
2. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови. Морфологія. К., 1993;
3. Загнітко Л. П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. Д., 1996;
Вихованець I., Городенська К. Теоретична морфологія української мови. К., 2004.
Частини мови, принципи їх виділення
Морфологія та синтаксис складають граматику сучасної української літературної мови.
Морфологія (від грец. morphё - форма, logos - слово) - це розділ граматики, який вивчає слово як граматичну одиницю мови, граматичні категорії та частини мови.
Усі слова в мові за лексичним значенням та граматичними особливостями поділяються на частини мови. Вони відрізняються одна від одної за такими ознаками:
за лексичним значенням;
за граматичними ознаками;
за синтаксичною роллю в реченні;
за особливостями словотворення.
Наприклад, іменник відрізняється від дієслова:
| Іменник | Дієслово | ||
| а) | означає предметність (підручник); | а) | означає дію або стан як процес (читає); |
| б) | має рід, змінюється за відмінками і числами; | б) | має вид, перехідність і неперехідність, спосіб, час, змінюється за особами; |
| в) | у реченні найчастіше буває підметом і додатком; | в) | у реченні найчастіше буває присудком; |
| г) | основний спосіб творення - суфіксальний. | г) | основний спосіб творення - префіксальний. |
В українській мові десять частин мови, з яких шість повнозначних (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник), три неповнозначних (прийменник, сполучник, частки) та вигук.
Повнозначними частинами мови, або самостійними, називають такі частини мови, що мають лексичні та граматичні значення і є членами речення.
Неповнозначними частинами мови, або службовими, називають такі частини мови, які виконують лише службову функцію та є граматичними засобами вираження зв'язків і відношень між словами, реченнями (сполучники та прийменники), або надають реченню чи окремим його членам смислових та емоційних відтінків (частки).
Вигуки - це слова, що виражають почуття або волевиявлення, але не називають їх, вони не належать ні до службових, ні до самостійних частин мови.
Іменник
Іменником називається повнозначна частина мови, що означає предмети, явища, абстрактні поняття, відповідає на питання хто?, що?
НЕВІДМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
Не відмінюються іменники:
іменники іншомовного походження з кінцевими;
-а (-я): боа, бра;
-о: адажіо, Онтаріо;
-у (-ю): какаду, Баку;
-е (-є): резюме, ательє;
-і: таксі, журі;
складноскорочені слова: комполку;
абревіатури: ООН, КПІ;
українські жіночі прізвища на -о та приголосний: Тетяна Рево, Марія Сороко, Тетяна Бігун, Ніна Кравець;
іншомовні жіночі та чоловічі прізвища на -ово, -их, -о, -і, -е: Дурново, Дородних, Ашкіназі;
іншомовні жіночі прізвища на приголосний: Олена Нейман, Маргарита Бауер.