Психологія вищої школи
обговорення проблеми. Це є творчий процес наукового пізнання, яке формує критичне мислення, адже рух наукової думки поліфонічний, багатоголосий, іноді суперечливий. Через це протиріччя в поглядах учених (а також викладача і студентів!) на одну й ту саму проблему треба розглядати як діалог, як підґрунтя для руху власної думки. Вам запропоновані різні позиції - Ваше завдання зіставити їх: самовизначайтеся, рухайтеся, піднімайтеся вгору на вершину пізнання істини (з семінару Г.С. Костюка). Якщо ж у студента під час засвоєння інформації немає внутрішнього діалогу (технологічна стратегія навчання), то він лише засвоює знання, «розжовані кимось». Одночасно ступінь суб'єктності в засвоєнні знань помітно знижується, адже все зводиться тільки до «запам'ятав-відтво-рив» (академічна стратегія навчання). Отже, конфліктна пізнавальна ситуація під час навчального процесу примушує студента розмірковувати, оцінювати, самовизначатися, адже розвиток - це насамперед переборення внутрішніх протиріч, конфліктів. Особистість зростає, коли бореться сама з собою. Управління конфліктними педагогічними ситуаціями здійснюється засобами, які вимагають від викладача педагогічної спостережливості, педагогічної компетентності, педагогічного такту та ін. Проте є випадки, коли жоден засіб не регулює протиріччя, коли конфліктна ситуація загострюється - виникає педагогічний конфлікт. Конфліктна ситуація переходить у педагогічний конфлікт, як правило, тоді, коли є ініціатор конфлікту. До конфліктних особистостей належать люди з неадекватною самооцінкою (завищеною або заниженою), вони вперті, запальні. Суб'єктами конфліктної взаємодії можуть бути або окремі особистості, або студентська група загалом. В основі конфлікту можуть бути реальні або ілюзорні, усвідомлені й неусвідомлені протиріччя, спроба вирішення яких відбувається на фоні гострих емоційних станів. Це найчастіше буває тоді, коли протиріччя загострюються, емоції кожного захоплюють розум і спотворюють сприймання і розуміння того, що відбувається. Поведінка кожного учасника конфлікту характеризується напругою, тому потрібна концентрація внутрішніх сил і душевних ресурсів: що складніший конфлікт, то більш душевних сил він потребує. Рівень напруги педагогічного конфлікту визначає спосіб його вирішення. Природа педагогічних конфліктів об 'єктивна (криза вищої освіти, недостатність фінансового та матеріально-технічного забезпечення вищої школи, неоптимальні умови функціонування й управління ВНЗ, слабка розробленість нормативних процедур розв'язання соціальних суперечностей тощо) і суб 'єктивна (конфліктність людини, наявність у неї вну-трішньоособистісних конфліктів, професійна деформація педагога, психологічна несумісність суб'єктів педагогічного процесу, низький рівень толерантності у спілкуванні, відмінності у поглядах, ціннісних орієнтаціях, відсутність відповідної конфліктологічної підготовки тощо). 9. Психологічний снилії конфлікті! у педогогічній ізашодП, шляхи їх запобіганні... 263 Виникненню педагогічних конфліктів сприяють такі помилки викладача в стилі педагогічного управління: • невміння правильно сформулювати мету педагогічної діяльності; • неврахування в роботі вікових та індивідуально-психологічних особливостей студентів; • недостатній світогляд викладача; • нетактовність, а іноді навіть грубощі у стосунках зі студентами; • неправильне стимулювання поведінки і діяльності студента як покаранням, так і заохоченням; • невміння опиратися на неформальні студентські мікрогрупи; • неправильне реагування на критику з боку студентів; • викладач намагається не помічати конфліктної ситуації, не контролює розв'язання проблемного питання; • пристосування до вимог студентів через небажання псувати стосунки з ними (однак умовляння, потурання такого викладача викликають у студентів лише насмішки, і його перестають поважати); • нетерпиме ставлення до слабкостей характеру, вад особистості студента. Конфлікти дидактичної взаємодії мають місце тоді, коли, по-перше, оцінка викладача є знаряддям покарання студента; по-друге, коли за однакові помилки, наприклад, у контрольній роботі, викладач виставляє різні оцінки. Є педагогічні конфлікти, спричинені хибною тактикою педагогічної взаємодії: - неоднакове ставлення викладача до різних студентів; - порушення педагогічної етики та грубощі; - приниження гідності студента; - підкреслювання своєї правоти; - погроза студентам перед екзаменами та заліками; - категоричність у власних судженнях; - незнання вікових особливостей студентів і відсутність диференційованого підходу до них; - неврахування психічного стану студентів (боязкість, тривожність, напруга, втомленість тощо). Педагогічний конфлікт може мати деструктивний і конструктивний характер. Деструктивні функції педагогічного конфлікту такі: • психологічний дискомфорт; • емоційна нестабільність і невпевненість; • конфлікт заважає досягненню спільної мети; • підриває авторитет викладача і студента в очах один одного; • виникає ворожість, негативні емоційні стани; • знижується ефективність праці, особливо в умовах співробітництва. Психології вищої школи Проте можна виокремити такі конструктивні функції педагогічного конфлікту: - сприяє самоаналізу поведінки і діяльності; - допомагає збагнути свої інтереси та інтереси протилежної сторони; - сприяє усвідомленню своїх взаємин із суб'єктами педагогічної взаємодії; - забезпечує психологічні передумови для самовдосконалення; - приймається ефективне педагогічне рішення. Діловий педагогічний конфлікт здебільшого має конструктивний характер, виявляється у принципових суперечках викладача і студентів, стимулює розвиток студентського колективу, і зникає, як тільки вирішується проблема. Міжособистісний педагогічний конфлікт зазвичай значно триваліший, часто має деструктивний характер і є наслідком психологічної несумісності, коли одних цікавить досягнення мети професійного навчання, сам процес оволодіння знаннями, а інших - оцінка, отримання диплому; в одних ставлення до навчання і роботи творче, а інші віддають перевагу шаблонним діям; одних більше цікавить обсяг набутих знань, інших - якість і т.д. Гострі тривалі педагогічні конфлікти частіше деструктивні для їхніх учасників, бо викликають негативні наслідки навіть в об'єктивному плані (стрес, невротизація, захворювання), заводять взаємини у глухий кут. Вони не лише не вирішують суперечності, а й посилюють їх, породжують ще нові, поглиблюють їх. Педагогічні конфлікти можуть бути конструктивними, якщо одержують адекватну, справедливу оцінку з обох сторін і проблема вирішується позитивно для всіх. Тоді вони є засобом розв'язання наявних суперечностей (які виявляють і усувають), щоб уникнути подальшого їхнього загострення. Це сприяє навіть оздоровленню педагогічної взаємодії, покращенню педагогічного спілкування. Педагогічний конфлікт може стати внутрішньоособистісним: боротьба мотивів, когнітивний дисонанс, амбівалентність почуттів, докори сумління та ін. Людина відчуває душевний дискомфорт, тривогу, емоційну напругу, що зазвичай відображається на результатах і навчальної діяльності студента, і педагогічної діяльності викладача. В.О. Сухомлинський так оцінює педагогічні конфлікти у школі: «Конфлікт між педагогом і дитиною, між учителем і батьками, педагогом і колективом - велике лихо школи. Найчастіше конфлікт виникає тоді, коли вчитель думає про дитину несправедливо. Думайте про дитину справедливо - і конфліктів не буде. Уміння уникати конфлікту - один із складників педагогічної мудрості вчителя. Застерігаючи від конфлікту, педагог не лише зберігає, але й створює виховну силу колективу». Ці слова можна адресувати також викладачеві й керівникам ВНЗ. 9. Психологічний аналіз конфлікті! у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання... S 6 5 9.2. Особливості педагогічного конфлікту та умови його запобігання Неввічливість між: рівними -це невихованість, із боку ж начальника - це тиранія. Лопе де Вега, іспанський поет Із двох, хто свариться, більше винен той, хто розумніший. Й.В. Гете, німецький поет Педагогічний конфлікт - найгостріший спосіб розвитку і подолання значущих суперечностей, що виникають у взаємодії учасників педагогічного процесу (викладачів, студентів, адміністрації), який зазвичай супроводжується негативними емоціями та потребує розв'язання і гармонізації. Ознаки педагогічного конфлікту: 1) Контакти викладача зі студентами зводяться до мінімуму, збільшується соціальна дистанція педагогічного спілкування, сторони уникають неформальних взаємин. 2) Під час розмови кожен відстоює свої інтереси, наміри, цінності, які не збігаються з інтересами, цінностями іншої сторони. 3) Виникає навіть психологічний антагонізм між викладачем і студентом, кожен намагається «брати верх», перемогти, не враховуючи інтереси іншого. 4) Об'єктивна причина конфлікту переноситься на особу, з якою конфліктують, тобто конфлікт набуває суб'єктивного характеру. Якщо такий педагогічний конфлікт викладач придушує силою свого авторитету, він може набути або внутрішнього суб'єктивного характеру, або перетвориться у відкриту протидію по лінії «викладач - студент». Ось чому педагогічні конфлікти треба своєчасно вирішувати. Для ВНЗ характерними є конфлікти діяльності та конфлікти взаємин у особистісній сфері учасників педагогічного процесу. Вони перешкоджають нормальному педагогічному спілкуванню, адже спричиняють непорозуміння між співрозмовниками, ворожнечу, кривду, спробу довести тільки свою правоту тощо. Якщо виник педагогічний конфлікт, ним уже пізно керувати, а потрібно вирішувати, що є єдино правильним, але нелегким шляхом до згоди. Конфліктна поведінки студента виявляється в таких формах: - порушення трудової дисципліни; - грубощі, зухвала поведінка; ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|