Главная | Обратная связь

ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

ТА ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА

ВИЩОЇ ШКОЛИ

Якщо впродовж усієї історії людства у функціональній структурі пе­дагогічного впливу помітно переважав інформаційний аспект, то з роз­витком засобів масової комунікації педагог поступово втрачає свою про­відну роль як джерела нової інформації. Зараз викладач є провідником студента у світі знань. Він навчає майбутнього фахівця мистецтву жит­тя в сучасному складному суспільстві, все більше передаючи студентові функції самоконтролю, самоорганізації, самооцінки. Студент потребує допомоги у пошуку сенсу свого життя й індивідуального стилю діяль­ності, у подоланні бар'єрів пізнання і вирішення особистісних проблем. Із позиції сьогоденних вимог треба розглядати і питання психології ді­яльності та особистості викладача вищої школи.

10.1. Педагогічний професіоналізм діяльності

викладача

Своєю справою людина повинна займатися так, ніби їй немає звідки чекати допомоги. Дж. Галіфакс, англійський державний діяч

Якщо ти щось робиш, роби це добре. Якщо ти не можеш або не хочеш робити добре, краще зовсім нероби. Л.М. Толстой, російський письменник

Успішне розв'язання завдань підготовки фахівців із вищою освітою, які стоять перед вищою школою, значною мірою залежить від виклада­чів, їхнього науково-творчого потенціалу, рівня загальної та психологіч­ної культури, педагогічної майстерності й професіоналізму. На виклада­ча, згідно із Законом України «Про вищу освіту», покладаються складні й відповідальні обов'язки:

1) Постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстер­ність і наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників).

2) Забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін у всьому обсязі освітньої програми відповідної спеціальності.

3) Додержуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, прищеплювати їм лю­бов до України, виховувати їх у дусі українського патріотизму й поваги до Конституції України.

4) Додержуватися законів України, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу.

Щоб виконати ці директивні вимоги, яким повинен бути викладач вищої школи? Знати предмет? Безумовно. Мати ораторське мистецтво? Звичайно. Повага до студента? Хто заперечуватиме? Володіти почуттям гумору? Чому б і ні? Через це актуальним завданням вищої педагогічної освіти поряд із професійною підготовкою фахівців різних спеціальнос­тей є також підготовка й перепідготовка висококваліфікованих виклада­чів, підвищення рівня їхнього педагогічного професіоналізму.

Поняття «педагог» містить зміст, який визначається ідеями гуманіс­тичної психології і педагогіки. Педагогічна діяльність (як один із склад­ників освіти) є відкритою системою, яка має культурну, соціальну та технологічну детермінацію. Стратегія і тактика педагогічної діяльності багато в чому залежить від перших двох чинників. Крім цього, є ще й самодетермінація - здатність викладача переборювати протиріччя між вимогами професійної діяльності та особливостями власного «Я».

Як частина культури педагогічна діяльність є полігенезисною і полі-функціональною. Полігенезність визначається її поступом у різних на­прямках: розвивається зміст стратегії і тактики викладання. Стратегія викладання- теорія та мистецтво управління навчальним процесом. Тактика виховання- засоби, прийоми досягнення педагогічної мети. Технологія навчання - конструювання оптимальних навчальних систем, проектування навчальних процесів.

Специфіка педагогічної діяльності полягає в тому, що основним зна­ряддям праці викладача є його власна персона - особистість, яка й визна­чає результативність практичної педагогічної роботи. Успішність розв'я­зання педагогічних завдань викладачем вищої школи зумовлюється спе­цифікою його науково-педагогічної діяльності та залежить від реалізації ним таких її змістовно-функціональних компонентів:

• пізнавальна функція (гностичний компонент): організування пізна­вальної діяльності студентів і власного пізнання, розширення науко­вої ерудиції, обізнаності та глибини знань свого предмета, мотивація професійної самоосвіти;

• проектувальна функція: планування педагогічної діяльності, визна­чення її мети і завдань, проектування змісту навчально-професійної

28S