Бібліографічні та інші посилання
Бібліографічне посилання - це сукупність бібліографічних відомостей про цитовану працю, інший документ, що розглядається або згадується у тексті, необхідних для їх загальної характеристики, ідентифікації та пошуку. Студент при написанні випускної роботи повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на висновках яких розглядаються питання, вивченню яких присвячене дослідження. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують необхідну інформацію про нього, допомагають з'ясувати його зміст тощо. Загальні вимоги до цитування такі: § текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у першоджерелі; § цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців допускається без перекручування авторського тексту і позначається трьома крапками; § кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; § при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами) слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його висновків і давати відповідне посилання на джерело; § цитувати автора слід лише за виданням його творів, цитати з неопублікованих джерел не допускаються; § цитування не повинно бути ні надмірним (складається враження компілятивності праці), ні недостатнім (знижується наукова цінність викладеного матеріалу). Посилання слід давати на останні видання публікацій. Посилання в тексті випускної роботи на джерела слід позначати порядковим номером за переліком списку використаних джерел, виділеним двома квадратними дужками (наприклад: …у працях [8-10]...; ...у п.п., 5.5 Інструкції... [5]). Коли використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді необхідно точно вказати номери сторінок, на які є посилання в випускній роботі (наприклад:3 цього приводу заслуговує на увагу думка проф. Валуєва Б.I. про те, що для оперативного управління підприємством контроль поведінки і стану відповідних груп об'єктів повинен здійснюватися в короткі проміжки часу, чому можуть сприяти різні математичні моделі [54, с.35]). Посилання на ілюстрацію у випускній (бакалаврській) роботі позначається порядковим номером ілюстрації (наприклад:на рис. 1.1); посилання на формули - порядковим номером формули в круглих дужках (наприклад:у формулі (2.3)); посилання на таблицю -порядковим номером таблиці (наприклад:у табл. 3.2); посилання на додаток - позначенням додатку у круглих дужках (наприклад:(додаток М)). При повторному посиланні на ілюстрації, таблиці та додатки вказують скорочено слово "дивись" (наприклад:див. табл. 1.2; див. рис. 1.1; див. у додатку М). Список використаних джерел.Список використаних джерел, що додається до випускної роботи, можна розміщувати одним із трьох способів в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, в порядку посилань на джерела у тексті та систематизованим. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міжнародних і державного стандартів з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна отримати з таких стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT), ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила". Приклад оформлення джерел, що включені до списку, наведені нижче. Таблиця 5.1 Приклад оформлення списку використаних джерел
Додатки.Додатки оформляються як продовження випускної роботи на наступних її сторінках, розміщуються в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток має починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований (акуратно написаний чорним чорнилом) угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. При цьому посередині рядка над заголовком маленькими літерами з першої великої пишуть слово "Додаток" і велику літеру, що позначає додаток (наприклад:Додаток А) Якщо додаток складається з декількох аркушів то на наступних слід написати (Продовження дод. А). Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Й, О, Ч, Ь. Ілюстрації, таблиці, формули, рівняння розміщені в додатках, слід нумерувати в межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку (наприклад:рис. В.З - третій рисунок додатка В; табл. Б.2 - друга таблиця додатка Б; формула (Д. 1) - перша формула додатка Д). Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|