Х. ТЕЗАУРУС ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ДО КУРСУ
алегорія - (від грець. allos – іншій та agoreuo -розмовляю) - вид іномовлення, зображення абстрактного поняття або явища через конкретний образ. альба – ( від alba – зоря) –жанр лицарської поезії балада – (від франц. ballade – танцювальна пісня) –жанр ліро-епічної поезії бароко – (португ.- «перлина неправильної форми» ) - напрям у літературі ХУ11ст. вагант – («бродяча людина») – поети-клерікали середньовіччя гібелін – представник партії у Флоренції (прихильниквлади імператора) гвельф – представник партії у Флоренції (прихильниквлади папи Римського) гистріони – ( пер. ліцедеї) - римське найменування акторів гротеск – максимальне перебільшення, засновано на поєднанні фантастичного та реального, страшного та смішного. декамерон - десятиденник епістолярний роман - ( від лат. Epistola –лист) -роман у листах жонглер – середньовічний актор ідальго – іспанський шляхтич. іронія - (от греч. eironeia - притворство, насмішка) вид комічного: тонка, прихована насмішка канцона - пісня карнавал - ( від лат. сarrus navalis –«корабельний віз») –народне свято за участю переодягнених класицизм – (від лат clasis – вищий разряд) – напрям у літературі, який спирається на зразки античності куртуазна література –(від франц. - courtoise – «шляхетний») - що створювалась лицарями при дворах феодалів мадригал - вид поезії мінізінгер – (співак кохання) – лицарський поет мізантроп - людиноненависник метафора –(від грець. - перехрестя) вид тропа, вживання слова в переносному значенні, коли переносяться ознаки одного предмета на інший метонімія - вид тропа, вживання слова у переносному значенні, коли тільки частка ознак одного предмета переноситься на інший., міракль - (франц. miracle – «чудо») – жанр церковної літератури містерія – (від грець. mysterion – «таїнство») - жанр середньовічної західної релігійної драми лімб – частина пекла. новела – ( від італ. novella -«новина дня») – різновид малої прози, коротке оповідання парадокс - (від грец. paradoxos - страний, несподіваний,) – глибока думка, що протиречить традиційному поняттю поетика – наука про поезію (далі розділ теорії літератури) притча - малий дидактично - алегоричний жанр літератури сага –перекл. «розповідати», жанр скандинавського народно-героїчного епосу сірвента – ( службова пісня) - вид лицарської поезії сентименталізм –– напрям у літературі ХУ111ст. символ (от грець.. symbolon - знак, опознавальна прикмета) - універсальна естетична категорія, особливий художній образ-знак тенсона - («пісня двох») – вид лицарської поезії трубадур – (від франц.trobar - «шукаючий») – поет-лицар фабліо – (від давфранц. fableaux, fabliaux – «байка») - короткий комічний вірш утопія – «неіснуюче місце» - жанр літератури фарс –(від франц. farce, від лат. farsa- фарш) - один з комічних жанрів середньовічного театру. шансон де жест – пісня про подвиги (діяння) хроніка – ( від грець. chronos –час) - історична драма ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|