 |
|
Х. ТЕЗАУРУС ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ДО КУРСУ
алегорія - (від грець. allos – іншій та agoreuo -розмовляю) - вид іномовлення, зображення абстрактного поняття або явища через конкретний образ.
альба – ( від alba – зоря) –жанр лицарської поезії
балада – (від франц. ballade – танцювальна пісня) –жанр ліро-епічної поезії
бароко – (португ.- «перлина неправильної форми» ) - напрям у літературі ХУ11ст.
вагант – («бродяча людина») – поети-клерікали середньовіччя
гібелін – представник партії у Флоренції (прихильниквлади імператора)
гвельф – представник партії у Флоренції (прихильниквлади папи Римського)
гистріони – ( пер. ліцедеї) - римське найменування акторів
гротеск – максимальне перебільшення, засновано на поєднанні фантастичного та реального, страшного та смішного.
декамерон - десятиденник
епістолярний роман - ( від лат. Epistola –лист) -роман у листах
жонглер – середньовічний актор
ідальго – іспанський шляхтич.
іронія - (от греч. eironeia - притворство, насмішка) вид комічного: тонка, прихована насмішка
канцона - пісня
карнавал - ( від лат. сarrus navalis –«корабельний віз») –народне свято за участю переодягнених
класицизм – (від лат clasis – вищий разряд) – напрям у літературі, який спирається на зразки античності
куртуазна література –(від франц. - courtoise – «шляхетний») - що створювалась лицарями при дворах феодалів
мадригал - вид поезії
мінізінгер – (співак кохання) – лицарський поет
мізантроп - людиноненависник
метафора –(від грець. - перехрестя) вид тропа, вживання слова в переносному значенні, коли переносяться ознаки одного предмета на інший
метонімія - вид тропа, вживання слова у переносному значенні, коли тільки частка ознак одного предмета переноситься на інший.,
міракль - (франц. miracle – «чудо») – жанр церковної літератури
містерія – (від грець. mysterion – «таїнство») - жанр середньовічної західної релігійної драми
лімб – частина пекла.
новела – ( від італ. novella -«новина дня») – різновид малої прози, коротке оповідання
парадокс - (від грец. paradoxos - страний, несподіваний,) – глибока думка, що протиречить традиційному поняттю
поетика – наука про поезію (далі розділ теорії літератури)
притча - малий дидактично - алегоричний жанр літератури
сага –перекл. «розповідати», жанр скандинавського народно-героїчного епосу
сірвента – ( службова пісня) - вид лицарської поезії
сентименталізм –– напрям у літературі ХУ111ст.
символ (от грець.. symbolon - знак, опознавальна прикмета) - універсальна естетична категорія, особливий художній образ-знак
тенсона - («пісня двох») – вид лицарської поезії
трубадур – (від франц.trobar - «шукаючий») – поет-лицар
фабліо – (від давфранц. fableaux, fabliaux – «байка») - короткий комічний вірш
утопія – «неіснуюче місце» - жанр літератури
фарс –(від франц. farce, від лат. farsa- фарш) - один з комічних жанрів середньовічного театру.
шансон де жест – пісня про подвиги (діяння)
хроніка – ( від грець. chronos –час) - історична драма