Здавалка
Главная | Обратная связь

ВИКОРИСТАННЯ ПРЕСОЮ ХЕРСОНЩИНИ МОЖЛИВОСТЕЙ ІНТЕРНЕТУ



 

Як відомо, Інтернет спричинив суттєві зміни в роботі традиційних засобів масової інформації, зокрема преси. Дослідники відзначають різноманіття процесів, які перетворюють медіа-сферу. При цьому, як підкреслює А. Сичов, „центральне місце в трансформації інформаційно-комунікаційної сфери, що відбувається, відводиться процесу конвергенції”, яка передбачає „технологічні зміни, стирання відмінностей, що раніше відділяли одні ЗМК від інших, і означає перехід всіх засобів масової комунікації до єдиної цифрової форми” [4, с. 67].

Л. Городенко вказує на те, що Інтернет як сегмент інформаційного ринку сформувався порівняно недавно і перебуває на стадії активного розвитку [2, с. 193]. У свою чергу, І. Артамонова пише: „Інтернет перетворив засоби масової інформації фактом свого народження в засоби масової комунікації” [1, с. 5].

Питання адаптації преси до новітнього інформаційного середовища в Україні розглядали, зокрема, І. Артамонова, Л. Городенко, С. Зигуля, В. Іванов, О. Лотоцька, Б. Потятиник, В. Різун, М. Чабаненко. Досить часто дослідники відзначають переваги, які несе Інтернет традиційним медіа. Серед аргументів на користь виходу традиційних ЗМІ в Інтернет називають такі: репрезентація (саморекламування), просторовий континуум (Інтернет географічно розширює аудиторію, руйнує кордони), часовий континуум („канали можуть розміщувати копії своїх інформаційних продуктів і доступ до них можливий у будь-який час”), тематичне розширення (глибинне розкриття теми, тобто матеріал може бути будь-якого розміру та вміщати не лише фото, а й діаграми, звукові інтерв’ю, відео та гіперлинки), оперативність (Мережа Інтернет дала змогу друкованим мас-медіа прирівнятися в оперативності до аудіовізуальних), інтерактивне спілкування (аудиторія має можливість відразу після прочитання матеріалу написати свої враження в чаті, форумі тощо, дає можливість для розвитку дискусії), бізнес (за допомогою інтернет-архівів редакції газет можуть привертати увагу до матеріалів, які продавалися у газетах кілька років тому), мультимедійність (завдяки гіперпосиланням на першій сторінці видання можна розмістити досить велику кількість матеріалів, які за допомогою Інтернету набувають іншого звучання, чати та інші форми інтерактивного спілкування стали невід’ємною частиною полілогу мас-медіа та аудиторії), інформаційне світове суспільство (можливість передачі інформації з місця події безпосередньо на сторінки веб-сайту) [2, с. 193-196].

Дослідження, спрямовані на вивчення змін у роботі засобів масової інформації, пов’язаних із їх інтерграцією в Інтернет, залишаються надзвичайно актуальними, адже не всі аспекти на сьогодні висвітлені достатньою мірою. Зокрема, ще ніколи не досліджувались як окремий сегмент медіа-ринку в Інтернеті веб-ресурси, що належать до херсонських мас-медіа. Інтернет-ЗМІ деяких інших областей увага вже приділялась (Запоріжжя, Львів, Харків).

З огляду на це, ми взяли за мету з’ясувати особливості функціонування інтернет-версій основних газет Херсонщини. Оскільки мультимедійні засоби, як пише Л. Городенко, „це потужний конкурент традиційних мас-медіа у процесі донесення відомостей споживачам інформації” [2, с. 194], ми поставили перед собою такі завдання:1) з’ясувати, які видання правомірно віднести до групи, яка нас цікавить, і знайти їх інтернет-версії; 2) проаналізувати вибране коло веб-ресурсів, враховуючи час, дату заснування веб-сайту, оперативність в оновленні інформації, мультимедійність, гіпертекстуальність, інтерактивність (тобто визначити, наскільки ефективно редакції газет використовують можливості Інтернету); 3) сформулювати характерні риси роботи інтернет-видань, що належать херсонській пресі.

Були розглянуті п’ять веб-сайтів: newday.kherson.ua, postfactum.ks.ua, pravda.ks.ua, dgerela.at.ua, vgoru.org. Нам вдалося з’ясувати, що всі вони були створенні в межах 2004 („Новий день”) – 2010 років. Майже всі вони мають інтерактивність у вигляді інформерів соцмереж (Вконтакте, Фейсбук, Твіттер і тощо). Винятки становлять веб-сайти газет „Новий день” та „Джерела”. Хоча „Новий день” певним чином має зв’язок із читачем: журналісти проводять голосування на сайті. „Новий день” містить архів публікацій, курс валют та інформер погоди. Цей сайт має дуже низьку оперативність – оновлення інформації рідше ніж раз на день, як правило, з такою ж частотою як вихід газети.

Газета „Вгору” вважає себе єдиною в Херсоні, що займається серйозними професійними журналістськими розслідуваннями. Вона має окремий розділ під назвою „АЖУР – Агенство Журналістських Розслідувань”. На сайті представлений власний проект „Сила голосів – сила демократії”, який стартує щоб сприяти „справедлим та прозорим виборам” у 2012 році у місті Херсоні. (Необхідно зауважити, що подібне практично не властиво херсонській пресі). Інтернет-версія не містить великої кількості реклами, лише банери кількох спонсорів. Наявні інформер погоди та флеш-презентації актуальних матеріалів, тобто анонси. Щодо оперантивності, то „Вгору” також не вирізняється швидкістю оновлення матеріалів. Стала періодичність це – кілька разів на один-два дні.

Із семи проаналізованих нами сайтів найбільше використовує переваги веб-мережі „Херсонська правда”: ця газета додає відео, є найбільш оперативною у своїй роботі (що за словами Л. Городенко дозволяє інтернет-ЗМІ прирівнятися в оперативності до аудіовізуальних), має власний форум та „Інтернет-конференції”, де публікує відповіді політиків на запитання читачів. Веб-сайт „Херсонськох правди” має найбільшу інтерактивність. У розділі „Журналистские расследования” читачі мають можливість розміщувати свої власні розслідування. Таким чином, редакція здобуває додаткову інформацію, а читач отримує гарантовану анонімність та грошову виплату в кінці кожного місяця від 100 до 1000 гривень. Цей веб-сайт містить багато флеш-реклами. Так само, як й інші сучасні інтернет-видання, має посилання на соціальні мережі. Як і „Новий день”, проводить опитування. (На момент дослідження тема запитання була досить актуальною: „За список якої політичної партії ви збираєтесь проголосувати на виборах 28 жовтня 2012 року?”.) Для зручності користувачів на бокову панель веб-сайту винесені такі рубрики: „За сегодня”, „Топ”, „Комментарии”, „Интервью”, „Народные новости”. Ще однією деталлю, яка вирізняє „Херсонську правду” від інших інтернет-видань, є блоги.

Звертає на себе увагу питання мови: помітним є переважання російської. Це не випадково, оскільки про Інтернет говорять як про „інформаційний простір глобальних комунікацій”. Внаслідок так званої „глокалізації” (поєднання глобальних і локальних напрямків роботи з аудиторією) „Мережа стала своєрідною мовною лабораторією” [3, с. 129]

На основі проведеного дослідження ми сформулювали такі висновки:

1. Із двадцяти друкованих видань, віднесених нами до основних газет Херсонщини, власні веб-сайти мають: „Новий день” (newday.kherson.ua), „ПостФактум” (postfactum.ks.ua), „Херсонська правда” (pravda.ks.ua), Джерела (dgerela.at.ua), „Вгору” (vgoru.org).

2. Переважна більшість проаналізованих веб-ресурсів була заснована у другій половині 2000-х рр.; для сайтів херсонських газет не властива висока оперативність, в кращому випадку вони оновлюються щоденно („Херсонська правда”, „Постфактум”); більшість із них також слабко використовують мультимедійність, яка найкраще представлена на веб-сайті газети „Херсонська правда”; так само недостатнім є застосування текстових гіперпосилань всередині матеріалів; більшість веб-ресурсів використовують роботу із соціальними мережами, як один із найпопулярнішіх методів зв’язку з аудиторією.

3. На загал, для сайтів преси Херсонщини характерними рисами є двомовність із перевагою російської, без можливості вибору мови читачем. Ця особливість радше є негативною. За словами О. Штурнак, „„присутність” в Інтернеті автоматично репрезентує націю, державу в сві­товому інформаційному і культурному просторах. Оскільки ж мова – один із основних атрибутів державності, то ця місія частково лягає і на неї” [3, с. 128].

4. Переважна більшість сайтів містять рубрику, яка розповідає про умови реклами на сайті. Половина мають електронний архів своїх матеріалів, дуже зручний у використанні не лише через швидкість пошуку, а й тому що в ньому можна зробити вибірки за темою, за часом публікації, за авторами тощо, це полегшує подальше опрацювання даних. Всім сайтам притаманна така риса як подання вихідних даних про ЗМІ. Напевно, це можна пояснити тим, що йдеться саме про сайти преси, оскільки, як відомо, в Інтернеті багато анонімних сайтів, які не публікують вихідних даних.

Таким чином, стала зрозумілішою загальна картина стосовно особливостей функціонування херсонської преси в Інтернеті. Подальші дослідження можуть стосуватися з’ясування їх причин цих особливостей і порівняння з іншими областями. Також логічно було б дослідити сайти херсонських телеканалів, радіостанцій та видань, що працюють винятково в Інтернеті.

Література

1. Артамонова І. Інтернет як специфічний тип мас-медійного тексту (на матеріалах українського сектору мережі) / І. Артамонова. – Вісник Сумського державного університету. Серія Філологія. – 2007. – № 2. – С. 5-9. 2. Городенко Л. Інтернет-медіа як новий вид ЗМІ // Інформаційне суспільство. Шлях України / Л. Городенко. – К. : 2004. – С. 193–199. 3. Штурнак О.Уваги до мовного питання в Інтернеті (на прикладі тематичних веб-сайтів в Укрнеті) / О. Штурнак // Вісник Львівського університету. Серія журналістики. – 2004. – № 25. – С. 128–132. – Режим доступу : http: // www. franko.lviv.ua/faculty /jur/vypusk6/end4.htm. 4. Сычёв А.Факторы и направления диверсификации системы средств массовой коммуникации / А. Д. Сычёв. – Журнал социологии и социальной антропологии. – СПб., 2006. – Том IX. – № 45. – С. 66–74. 5. Горошко Є.Интернет-жанр и функционирование языка в Интернете: попытки рефлексии // Жанры речи / Є. І. Горошко. – Саратов : „Наука”, 2009. – Випуск 6, „Жанр и язык”. – С.11-127.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.