 |
|
ПОЛІТИЧНОГО ВИСТУПУ
Соціальна комунікація передбачає перш за все пересування інформації у просторі та часі, але ураховуючи вищенаведені аргументи, можна сказати, що сприймання фактів не може бути об’єктивним. Політизація телевізійних каналів, радіо станцій дає змогу маніпулювати вподобаннями електорату, спрямовувати їх дії. Такий вплив є прихованим, тому слід розібратися, яким чином та за допомогою яким засобів це відбувається. Найбільш прихованими та діючими на рівні підсвідомості є екстралінгвістичні методи, тому їх вивчення є актуальним та необхідним.
Під час бурхливого розвитку соціальних комунікацій велике значення відіграє майстерність маніпулювати свідомістю та думкою широкого кола реципієнтів. Від цього вміння залежить успіх поставленої перед оратором мети. Маніпуляція за допомогою чи то жестів, чи то мовленнєвих зворотів гарантує не тільки привернення уваги, а й правильність розуміння оратора. Політичну комунікацію майже завжди можемо дорівняти до маніпуляції, адже на меті обох понять – переконання. Тут важливу роль відіграють такі фактори, як різне виховання, різне середовище набуття досвіду, різний хід думок. Саме тому виникає потреба застосовувати універсальний набір прийомів, які б допомогли переконати не тільки окрему людину, а й натовп. Дослідженні було б неповне без попереднього аналізу мови та її впливу на аудиторію.
Актуальність статті обумовлюється зростанням впливу ЗМІ на суспільну думку, тим самим ставлячи під сумнів існування індивіду, як соціальної одиниці. Соціальна комунікація передбачає перш за все пересування інформації у просторі та часі, але ураховуючи вищенаведені аргументи, можна сказати, що сприймання фактів не може бути об’єктивним. Політизація телевізійних каналів, радіо станцій дає змогу маніпулювати вподобаннями електорату, спрямовувати їх дії. Такий вплив є прихованим, тому слід розібратися, яким чином та за допомогою яким засобів це відбувається. Найбільш прихованими та діючими на рівні підсвідомості є екстралінгвістичні методи, тому їх вивчення не актуальним та необхідним.
Мета статті:
- проаналізувати сучасні екстралінгвістичні тактики та прийоми керування свідомістю, дати критичну оцінку їх дієвості та доцільності.
- зробити аналіз мовних прийомів керування свідомістю з метою поєднання із екстралінгвістичними чинниками;
- класифікувати кінесичні засоби екстралінгвістичної маніпуляції під час публічного виступу (політична орієнтація);
- визначити вплив кожного методу на процес соціальної комунікації;
- розмежувати підсвідомі та навмисні прийоми переконання.
Дослідженням проблеми політичної маніпуляції займалися такі науковці, як А. Жмиріков, М. Побокін, О. Бойко, О. Слісаренко, С. Денисюк, Х. Процак та інші. На меті їх досліджень було не тільки виокремити основні складові поняття політичної маніпуляції, а й визначитися з термінологією, дати дефініцію визначення комунікації, розробити систему блокування зайвого впливу. М. Побокін зазначає „В Україні однією з актуальних проблем політики є проблема штучного формування політичної свідомості за допомогою засобів масової комунікації. Оскільки ще нема теоретичних розробок з проблематики маніпулятивних технологій конструювання політичної свідомості, потенціал яких в цьому контексті є надзвичайно великим, тому політична свідомість громадян України є надзвичайно вразливою для маніпуляцій з боку іноземних мас – медіа та й своїх доморощених маніпуляторів, які практично майже ніколи не діють в конструктивному плані” [1, с. 67]. Ця теза обумовлює не тільки необхідність вивчення цієї проблеми, а й наукову новизну. Також, на наш погляд, така думка налаштовує на негативне розуміння маніпуляції в даному контексті. Особливо це стосується саме мети, задля якої й застосовуються прийоми керування свідомістю.
Одним з найвиразніших та вдалих знарядь маніпуляції є мова. Без мовного вираження неможливе повне екстралінгвістичне програмування. Для більш дієвого впливу необхідно поєднувати аудіальний та візуальний контакт. Тільки після вдалого мовного програмування може відбутися влучне екстралінгвістичне. Для цього слід роздивитися декілька методів мовного впливу на аудиторію. Цікавим є прийом, який називається „оруеллізм”. Це явище було притаманне тоталітарному режиму, але часто зустрічається в сучасній політиці. На мовному рівні оруеллізм виглядає, як підміна багатозначного слова на однозначне, збіднення словникового запасу аудиторії, повторення висловів з однаковим змістом. Таким чином відбувається спрощення лексики, поява абсолютно нової за розумінням мови – звичної для вуха, але політично заангажованої.
Ще однин прийом називає О. Жмиріков і визначає його важливість „Прийом метафоризації – оскільки кандидат намагається ввести виборця в ситуації нового для нього досвіду, описуючи його під умовною „я президент; як добре буде усім у цьому випадку”, то для опису нового досвіду дуже важливим засобом може стати метафора. Фахівці з НЛП говорять у цьому випадку наступне: метафори (у формі чарівних казок, віршів, анекдотів) свідомо і підсвідомо використовуються терапевтами з метою допомоги клієнтам у здійсненні бажаних змін. Клієнт може виражати які-небудь області свого досвіду, де він почуває обмеженість задовольняючих його чи виборів відсутність альтернатив. У цьому випадку терапевт може розповісти йому анекдот зі свого власного життя, з життя іншого клієнта, чи придумати новий. Цим методом користаються політики, коли, приміром, розповідають нам про „чилійський досвід реформування економіки” [2, с. 21].
Відіграють свою роль й використання евфемізмів, створення „ярликів”. Таким чином можна підтримувати національні конфлікти. Вдалий приклад наводить М. Побокін: „Особи кавказької національності” — офіціозний відтінок смислу словосполучення дає можливість, по перше, дискримінувати всіх осіб, які або походять з району Кавказу, або мають характерну зовнішність, по – друге, відносити до вигаданої „кавказької національності” представників всіх народів Кавказу або навіть інших національностей, які не живуть на Кавказі, але мають подібну зовнішність. Контекст вживання словосполучення „особи кавказької національності” є переважно криміналізовано-публіцистичним: використання „терміну” дає можливість звинуватити все населення Кавказу у тому, що воно поголовно є злочинцями” [1, с. 71]. Як діють ярлики і так зрозуміло – варто один раз узагальнити певну групу людей чи певне явище під одним влучним словом. До того ж, ярлики дають змогу чітко визначити характер певної ситуації, а не розбиратися в невідних для політиків деталях. Не поглиблюючись до інших прийомів, можна сказати, що будь-який з них не буде повним без жестів, які б підкреслювали важливість сказаного та програмували реципієнта.
Екстралінгвістичні засоби комунікації не є основними в процесі передачі інформації. Їх мета – підсилювати ефект. Доцільним буде роздивитися групи таких засобів за їх призначення, адже саме вони більш за все впливають на підсвідомість. З їх назви випливає те, що в більшості випадків вони застосовуються невипадково, з певною метою. За своєю метою впливу жести поділяються на емоційні, вказівні, ритмічні, символічні, зображувальні, жести авторитарності. Дж. Фаст зазначає: „Мова тіла – це будь-який рух тіла або його частини, за допомогою чого людина передає емоційне послання зовнішньому світу. Вивчення мови тіла – це дослідження всіх його рухів – від свідомих до несвідомих, від тих, що характерні для певних етнічних та соціальних культур, до тих, за допомогою яких переборюються всі культурні перешкоди” [3].
Емоційні жести підкреслюють щирість, програмують на довіру. Складається враження, що людина не приховую своїх емоцій, а значить не приховує й намірів. Такими жестами можуть бути вказування на двері, удари по столу тощо. Часто емоційна жестикуляція закріплена за сталими виразами. Наприклад, коли розповідають про невизначеність чогось, про відсутність інформації, то знизають плечима. Найчастіше програмування таким чином є свідомим, продуманим, бо емоційні жести є відносно великими за часом їх виконання і не відбуваються майже ніколи на підсвідомому рівні.
Вказівні жести майже ніколи не програмують людину. Її використовують для наочності, роблячи свої слова зрозумілими. Але й такий жест можна використати з метою прихованого впливу на електорат. Наприклад, до слів : „Ми зробимо крану краще разом!”, обвести рукою себе на реципієнтів. Таким чином люди відчують себе на рівні з депутатом, повірять, що вони в одній команді. Так мовець показує свою приналежність до народу та їх проблем.
Ритмічні жести дуже впливові та дієві з погляду маніпуляції. Такі жести задають темп мові, підкреслюють логічні наголоси, допомагають зосередити увагу на ораторі. Їх сила в схожості з годинником для гіпнозу. Розмірені жести ніби гіпнотизують увагу, відволікають від слів. Потік інформації можна регулювати. Змінюючи жести робиться акцент на певних позитивних моментах або відволікається увага від негативних. До того ж, розміреність рухів підсвідомо натякає на розміреність та чіткість способу правління політика. Яскравим прикладом слугує виступ Юрія Луценко, який постійно робить однакові рухи руками. Таким чином він ніби заряджає публіку, робить свою промову динамічною та переконливою [4].
Символічні жести – найбільш впливові та вагомі при маніпуляції свідомістю. Вони прості та всім знайомі, але вельми навантажені смислом. Символічні жести поділяють на декілька груп. Перша група – жести відкритості: руки долонями догори, прикладення долонь до грудей, знімання піджака. Саме так поводиться Віктор Янукович, який вийшов у народ. Політик постійно жестикулює, робить монотонні рухи руками та кладе долоні на груди, що свідчить про намагання здаватися щирим та відвертим. Не важко помітити його відкриті долоні, що означає його відкритість [5]. Дуже прості на перший погляд жести вдало слугують на користь оратора. Політик свідомо показує, що він своя людина, що він не має поганих намірів та щиро ставиться до кожного з присутніх. Друга група – жести захисту. До таких проявів відносяться всі рухи, яки спрямовані на закритість. Найпоширеніший рух – схрещення рук на грудях. Також спроби закрити оголені частини тіла (зап’ястя, шию), декілька шагів назад тощо. Політики дуже рідко використовують такі жести, бо на їх меті не захищатися, а показати, що вони самі ж є захисниками. Але деякі ситуації вимушують забути про контролювання мови тіла. Наприклад, під час вироку, Юлія Тимошенко постійно намагається закритися від аудиторії. Про це свідчать схрещені внизу руки [6].
Оціночні жести не тільки програмують а й роблять комунікацію схожою на душевну бесіду, на дружню розмову, якщо в цьому є потреба. Арсенал жестів оцінки невичерпний та рятує політика в будь-яких умовах. Якщо поставили запитання, на яке політик не може зразу відповісти – він буде протирати окуляри, покусувати дужки. Також такі жести допомагають приховати хвилювання у незручній ситуації. Так, на зірваному виступі, Віктор Янукович під протести та гомін покашлює, п’є воду, робить багато зайвих рухів, чим виказує свою невпевненість, тягне час, сподіваючись, що ситуація вирішиться без його участі [7]. Нахилена голова – символ зацікавленості, уваги. Знаючи жести, які свідчать про оману, оратори намагаються їх не використовувати. До них відноситься прикривання рота, дотик до кінчика носа, нервові теребіння підручними предметами. Прикладом таких жестів може слугувати поведінка Віктора Януковича на прес-конференції. Журналіст звинувачує президента в нецільовому використанні коштів, акцентуючи увагу на тому, що грошей на виплати чорнобильця та афганцям за словами голови держави немає. Віктор Янукович постійно перебирає в руках ручку, що свідчить про те, що він нервує [8].
Жести авторитарності показують силу та велич мовця. Такими жестами можуть бути складені за спиною руки, підняте підборіддя, рівна осанка. Таку позу займають навмисно. Її вплив дієвий, але не такий прихований як іншій. Аудиторія помічає таку позу одразу та розуміє, що нею хоче сказати політик. Тому це є полу маніпуляцією. Під маніпуляцією треба розуміти психічний вплив, який здійснюється таємно, відтак, на шкоду тим особам, на котрих він спрямований. Скоріше, це обов’язкова умова для серйозного сприймання. Щодо політики, то можемо простежити виступ Юлії Тимошенко, в якому вона розповідає про те, що збирається поїхати на САМІТ. Її голова високо піднята, руки не рухаються, спина рівна та пряма. Так політик показує свою стійкість та незламність [9].
Таким чином екстралінгвістичне програмування на рівні жестів робить мову доказовою, повною, переконливо, емоційно забарвленою. Проаналізувавши деякі мовні засоби керування свідомістю та їх підкріплення жестами, можемо зробити такі висновки:
- жодна промова не буде впливати, якщо її не підкріплено відповідними жестами. До кожного мовного прийому можна дібрати певні жесті, які будуть доречними та переконливими;
- взявши за принцип класифікації призначення, ми виділили групи жестів: емоційні, вказівні, ритмічні, символічні, зображувальні, жести авторитарності. Кожна група має на меті різні завдання, але не кожна реалізує їх стовідсотково. Це залежить від сили впливу та ступеня прихованості для реципієнта програмуючих чинників;
- найбільш дієвими з погляду формування думки є символічні, ритмічні, оціночні та емоційні жести через їх невимушений візуальний вираз та проникнення на підсвідомий рівень. Використання таких жестів часто залишається або непоміченим, або не розцінюється як спроба маніпуляції;
- підсвідомим є ті групи жестів, які мають меншу впливовість. Саме з метою керування свідомістю політичний діяч використовує ті жести, які заздалегідь вивчені, продумані та пройшли декілька репетицій. До жестів, які використовуються частіше на підсвідомому рівні відносяться вказівні та авторитарні. Їх призначення лежить на поверхні, тому й маніпуляція або дуже слабка, або взагалі не відбувається.
Література
1. Побокін М. Н. Маніпуляційні впливи в системі політичних технологій / Микола Назарович Побокін // Людина і політика. – 2004. – №3. – С. 63 – 73. 2. Жмиріков О. М. Як перемогти на виборах / Олексій Михайлович Жмиріков. – Обнінськ, 1995. – 128 с. 3. Фаст Дж. Як зрозуміти іноземця без слів / Дж. Фаст [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://bookz.ru/authors/fast-dj/fast/page-13-fast.html 4. У Луценка кидали яйцями – він не впав. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=S1BHDZIjet0 5. Янукович и Азаров. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=dfLaMLkzZXU 6. Юлія Тимошенко під час винесення вироку. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=-KFYN13qWrM 7. Як Януковичу зіпсували виступ у ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=ZREprxHHHrs 8. Янукович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=BWdZMZ2cnKw 9. Янукович може не тішитися – я повернусь в Україну [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.youtube.com/ watch? v=9AHhXc3DweU& feature= related