 |
|
ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
(на прикладі відділу зв'язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю МНС України)
Незважаючи на важливість і соціальне значення прес-служб для функціонування сучасного інформаційного простору, їх робота як структурних одиниць організацій наразі досліджена недостатньо. У той же час серед вітчизняних вчених-журналістикознавців діяльність прес-служб досліджували Г. Почепцов, С. Даниленко, В. Бебик, М. Вейсберг, В. Королько, Є. Тихомирова, О. Мех, Ю. Нестеряк, О. Тертичний, І. Слісаренко та інші. Серед зарубіжних дослідників варто відзначити С. Блека, В. Ворошилова, В. Кочеткову, А. Тарасова, А. Гнетнева, М. Филь, М. Ротанову.
Оскільки від ефективності взаємодії між засобами масової інформації та інформаційними службами значною мірою залежить повноцінне насичення інформаційного простору держави, наукова розробка цієї теми є особливо актуальною для України. Аналіз та визначення ролі, завдання, структури, положень про діяльність, особливостей функціонування і правового регулювання цих підрозділів–необхідна умова для осмислення та вироблення практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності роботи прес-служб на сучасному етапі розвитку нашої держави.
У своїй книзі „Прес-служба: основи організації та діяльності” український дослідник С. І. Даниленко дає таке визначення поняттю прес-служба:
Прес-служба–структурний підрозділ, на який покладено завдання на систематичній основі забезпечувати ефективний зв’язок із засобами масової інформації (ЗМІ) й надавати їм вичерпну, своєчасну та достовірну інформацію про поточну діяльність, рішення та плани організації, установи, закладу чи іншого відомства [1, с. 4].
Особливу увагу на діяльність прес-служб урядових організацій звернула у своїх дослідженнях О. Мех. На основі проаналізованих інформаційних матеріалів, нормативних документів, внутрішніх документів служб із зв’язків з громадськістю в органах законодавчої та виконавчої влади дослідниця зробила висновки, що незважаючи на те, що служби із зв’язків з громадськістю в державних органах називаються по-різному, їх цілі, завдання та статус не відрізняються [2].
Одним з основних завдань, яке стоїть перед державними органами влади в Україні, дослідниця називає відповідність їх політики принципам прозорості та інформаційної відкритості, реалізацію якої та доведення її до широких верств населення здійснюють прес-служби. Саме представники прес-служб вступають у безпосередній контакт з журналістами, які в свою чергу несуть ідею до суспільства.
Говорячи про основні завдання інформаційної діяльності владних структур науковець А. А. Чічановський, зазначає, що однією з таких задач є створення в державі загального „змістового поля”, підтримка конструктивного діалогу між урядовими і політичними структурами а також елементами громадянського суспільства [5, с. 9]. Зрозуміло, що безпосереднє виконання цієї задачі лягає на плечі прес-служб всіх без винятку державних установ.
Проаналізувавши українське законодавство щодо інформаційної сфери, можна констатувати, що воно не регулює діяльність та порядок створення служб із зв’язків з громадськістю та прес-служб, а лише встановлює загальні правила.
Частково діяльність прес-служб регламентується статтями 10, 21, 29, 45 та 47 Закону України „Про інформацію”. Зокрема, згідно зі статтею 10 цього закону право на інформацію забезпечується:
1. обов’язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення;
2. створенням у державних органах спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до інформації;
3. вільним доступом суб'єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством;
4. створенням механізму здійснення права на інформацію;
5. здійсненням державного контролю за додержанням законодавства про інформацію;
6. встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію [3, с. 8].
У законі „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” статті 27, 27, 35, 37 і 41 мова йде про співпрацю представників органів влади із журналістами.
Стаття 27 цього закону „Акредитація журналіста” містить положення про акредитацію журналістів, де зазначено: „Органи, при яких акредитовано журналіста, сприяють йому у здійсненні професійної діяльності, попереджують про проведення нарад та інших заходів, забезпечують стенограмами, протоколами та іншими матеріалами” [4, с. 94].
Окремих випадків роботи прес-служби торкається також Закон України „Про телебачення та радіомовлення”, зокрема у статтях 45, 49, 63, 64 та 65.
Основні питання діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування регулюються статтею 6 Закона України „Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”. Тут доцільно процитувати її:
Стаття 6. „Інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування”
Інформація про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування може отримуватися засобами масової інформації від цих органів безпосередньо або через їх інформаційні служби чи бути зібрана працівниками засобів масової інформації.
Інформаційні служби (інформаційні управління, інформаційно-аналітичні підрозділи, прес-служби, прес-центри, управління і центри громадських зв'язків, прес-бюро, прес-секретарі та прес-аташе з відповідним апаратом) органів державної влади та органів місцевого самоврядування збирають, аналізують, обробляють та оперативно надають інформацію про діяльність цих органів у повному обсязі засобам масової інформації, крім випадків, передбачених Законом України „Про державну таємницю” [4, с. 173].
Висвітлення діяльності Президента України та Кабінету міністрів України визначається статями 10 і 11 цього закону, та покладається на прес-служби, що входять до відповідних адміністрацій.
Крім названих вище законів, діяльності прес-служб торкаються також Кримінальний та Адміністративний кодекси, закони „Про державну таємницю”, „Про авторське право та суміжні права” та низка інших законодавчих актів.
Прес-служба у складі урядової установи – невід’ємна частина складного механізму, де діють суворі закони ієрархії, підпорядкування і залежності.
Фахівці вирізняють кілька підходів у апаратному підпорядкуванні прес-служби, у разі, коли вона функціонує як окремий структурний підрозділ.
Прес-служба може підпорядковуватися:
1. першій особі без посередників;
2. першій особі, але на практиці опікується прес-секретарем, керівником прес-служби чи речником;
3. керівникові адміністрації чи виконавчому директорові;
4. керівникові інформаційно-аналітичного відділу.
Розглянемо детальніше структуру відділу зв'язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю — структурного підрозділу Міністерства надзвичайних ситуацій України, що підпорядкований безпосередньо Міністру.
| |||||
 | |||||
|
 | |||||||
 | |||||||
| |||||||
|
Розподіл функціональних обов'язків серед співробітників Відділу зв'язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю МНС :
1. Начальник відділу- прес-секретар міністра.
2. Заступник начальника відділу
3. Відповідальний за запити від ЗМІ, моніторинг, акредитацію.
4. Відповідальний за соціальну рекламу, соціальні мережі, ТВ-програму.
5. Відповідальний за документообіг.
6. Інформаційне наповнення сайту МНС.
7. Відповідальний за профілактичну роботу з населенням.
8. Фото та відеозйомка.
Отже, організація роботи відділу покладається безпосередньо на начальника, а у разі його відсутності – на заступника начальника.
Відділ здійснює свої повноваження безпосередньо та в тісному контакті з урядовими органами державного управління, іншими структурними підрозділами апарату Міністерства, державними підприємствами, навчальними закладами та науковими установами системи МНС через територіальні органи управління.
Діяльність відділу грунтується на основі планування, поєднання єдиноначальності у вирішенні питань службової діяльності та колегіальності при їх обговоренні та персональної відповідальності кожного працівника
Отже, кількість та розгалуженість структури інформаційної служби, звичайно, залежить від ресурсів та обсягу завдань органу влади. Іноді це може бути відділ, іноді ціле управління (центр), що має у складі окремі відділи. Однак це суттєво не впливає на мету та обсяг завдань. Але, по можливості, варто створювати саме підрозділ, а не покладати обов’язки на одного працівника, з огляду на різноманітність завдань та форм роботи. До того ж інформаційна робота має бути постійною і безперервною, що при одній штатній одиниці досягнути вкрай важко.
У різних джерелах, де містяться дослідження щодо ролі прес-служб у системі розповсюдження інформації, пропонуються практичні рекомендації, у який спосіб організувати ефективну діяльність цього підрозділу. Щодо принципів діяльності інформаційної служби та її функціональне призначення, то їх, загалом, можна звести до наступних:
1. Демократичність і транспарентність (відкритість). Поява прес-служб спричинена необхідністю створення умов для реалізації представниками ЗМІ, пересічними громадянами права на своєчасне одержання точної та вичерпної інформації, що має важливе суспільне значення.
2. Законність та відповідальність. Будь-яка прес-служба позиціонується як офіційний та повноважний представник владної установи чи політичної партії, громадської організації чи промислової корпорації. Тому цей підрозділ несе правову відповідальність за зміст поширюваної інформації.
3. Надійність та достовірність. Споживачі інформаційної продукції прес-служб мають бути переконані, що надана їм інформація – „із перших рук”.
4. Оперативність та актуальність. Діяльність інформаційних підрозділів повинна гармонізуватися із такою невід’ємною вимогою до ЗМІ як оперативне та своєчасне поширення актуальних та значущих новин.
Цей перелік можна уточнювати, адже як і кожне суспільне явище прес-служба трансформується, пристосовується до вимог суспільства. Однак, на наш погляд, їх сутність кардинальних змін не зазнає.
Відповідно до окреслених принципів можна сформулювати функції прес-служби:
1. Інформаційно-роз’яснювальна. Найважливіша й головна функція, яка забезпечує реалізацію власне ідеї запровадження прес-служб як інституту.
2. Представницька.
3. Комунікативно-регулятивна. Налагодження на систематичній основі взаємодії із журналістами та представниками громадських кіл. Також це передбачає дозування інформації з міркувань доцільності її поширення, що відповідало б умовам збереження військової, державної чи комерційної таємниці, а також таємниці слідства.
4. Упереджувальна функція. Виявляється тоді, коли прес-служби, упереджуючи виникнення кризової ситуації чи загострення інформаційного протистояння, готують матеріали та проводять прес-заходи, що здатні нейтралізувати напруження, або розв’язати конфліктне питання без протистояння чи на користь своєї установи.
5. До цього переліку можна також додати ті функції, що їх пропонує науковець І. Слісаренко. На його думку, відповідно до поставлених керівництвом організації завдань прес-служба може виконувати редагувальну та упереджувальну функції. Редагувальна функція полягає у пошуку і наданні адекватної відповіді на подію, яка відбулася. Відповідає більше умовам кризового комунікативного менеджменту.
Взявши за основу названі принципи та функції діяльності прес-служби, в загальному окреслимо цілі інформаційної структури МНС:
· висвітлення діяльності, інформування громадськості про роботу відомства;
· точне й своєчасне висвітлення офіційної політики установи, її регіональних підрозділів;
· створення позитивного іміджу відомства, а також його керівників;
· дотримання єдиної інформаційної політики.
Відповідні й завдання прес-служби МНС:
· інформування представників засобів масової інформації та громадськості про діяльність відомства;
· інформування керівника про стан та умови формування громадської думки;
· інформаційне забезпечення рішень керівних органів, їх інформаційно-аналітична підготовка;
· формування громадської думки методами комунікативного менеджменту;
· здійснення інформаційно-роз’яснювальної роботи;
· організація ефективних ПР-заходів, що спрямовані на різні цільові аудиторії.
Щоб задовольнити інформаційний попит доволі різноманітної аудиторії, прес-служба МНС використовує різні форми роботи.В цілому, їх можна об’єднати у такі напрями:
· організація виступів, прес-конференцій, інтерв’ю та коментарів Міністра, його заступників, інших посадових осіб МНС України для центральних, регіональних і закордонних ЗМІ;
· забезпечення в межах компетенції участь Міністра та керівного складу МНС України у проведенні “круглих столів”, “гарячих ліній” та інтернет-конференцій;
· оперативне висвітлення діяльності МНС України щодо попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій, а також здійснення інформування громадськості з питань цивільного захисту населення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та безпеки життєдіяльності
· підготовка щоденних оглядів-дайджестів друкованих ЗМІ, аналіз матеріалів мережі інтернет і газетних публікацій, а також моніторинг центральних каналів телебачення з питань діяльності МНС України, внутрішнього політичного життя, всіх сфер безпеки та оборони;
· інформаційний супровід візитів делегацій МНС;
· організація в межах компетенції роботи журналістів у зонах надзвичайних ситуацій, а також оперативного (виїзного) прес-центру МНС України;
· інформаційно-аналітичне наповнення текстовими та фотоматеріалами офіційного веб-сайту МНС України;
· контроль за якістю наповнення та ефективністю функціонування офіційних веб-сайтів урядових органів державного управління, державних підприємств, територіальних управлінь, навчальних і наукових установ системи МНС;
· проводення акції, конкурсів та інших заходів на краще висвітлення тематики діяльності Міністерства, цивільного захисту населення і подолання наслідків Чорнобильської катастрофи серед засобів масової інформації
· ведення офіційних сторінок у соціальних мережах (Facebook, Twitter, YouTube)
Отже, прес-служба покликана здійснювати інформаційний супровід діяльності органу влади. Ця робота має носити постійний, щоденний характер, а не бути активністю від випадку до випадку, від події до події. Щільність сучасного інформаційного простору, надмірні обсяги інформації, що циркулюють у ньому, спонукають до посиленої активності, спритності та творчого підходу. Час, коли про діяльність органу державної влади нічого не чути, є, по суті, втраченим часом, втраченими можливостями для відомства та свідчить про недоліки у роботі інформаційного підрозділу.
Література
1. Даниленко С. І. Прес-служба: основи організації та діяльності / С. І. Даниленко // Навчальний посібник. – К. : Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2006. – 126 с. 2. Мех О. В. Служби із зв’язків з громадськістю в органах виконавчої і законодавчої влади та місцевого самоврядування на сучасному етапі розвитку України: автореф. дис... к. філол. н. [Електронний ресурс] / Олена Валеріївна Мех. —Текст. дані.- К., 2004. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/31858.html (дата звернення: 11.12.12). ― Назва з екрана. 3. Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні / yпоряд. С. Е Демський. – К. : Хрінком Інтер, 2001. – 688 с. 4. Українське законодавство: Засоби Масової Інформації. Програма правового захисту та освіти ЗМІ / IREX Y-Media. – К.: 2004. – 368 с. 5. Чічановський А. А. Новина в журналістиці / А. А. Чічановський. – К. : Грамота, 2003. – 48 с. – (Серія „Бібліотека журналіста міжнародника”).
Вежель Р. Ю. Особливості діяльності інформаційної служби органів державної влади (на прикладі відділу зв'язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю МНС України)
У статті аналізуються інформаційні матеріали, нормативні документи, внутрішні документи служб із зв’язків з громадськістю в органах державної влади та визначаються їх роль, завдання, принципи, засади та форми роботи. На прикладі відділу зв'язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю МНС України представлено різновиди спеціальних заходів, організація яких є одним із головних завдань прес-служб в процесі їх діяльності.
Ключові слова: інформаційні служби, інформаційні управління, інформаційно-аналітичні підрозділи, прес-служби, прес-секретар, інформаційний супровід.
Вежель Р. Ю. Особенности деятельности информационной службы органов государственной власти.(на примере отдела связей со средствами массовой информации и работы с общественностью МЧС Украины).
В статье анализируются информационные материалы, нормативные документы, внутренние документы служб по связям с общественностью в органах государственной власти и определяются их роль, задачи, принципы и формы работы. На примере отдела связей со средствами массовой информации и работы с общественностью МЧС Украины представлено разновидности специальных мероприятий, организация которых является одной из главных задач пресс-служб в процессе их деятельности.
Ключевые слова: информационные службы, информационные управления, информационно-аналитические подразделения, пресс-службы, пресс-секретарь, информационное сопровождение.