Главная | Обратная связь

ПРОБЛЕМА ЕФЕКТИВНОСТІ ДИЗАЙНУ ДРУКОВАНИХ ВИДАНЬ ТА ЇХ ІНТЕРНЕТ-ВЕРСІЙ

ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ

 

 

УДК 316.774-025.13+004.73.5

 

Глушко А. В.

 

ПРОБЛЕМА ЕФЕКТИВНОСТІ ДИЗАЙНУ ДРУКОВАНИХ ВИДАНЬ ТА ЇХ ІНТЕРНЕТ-ВЕРСІЙ

 

Сьогодні інтернет займає сильні позиції в системі масового інформування і ставить під загрозу перспективи існування традиційних ЗМІ, і, в першу чергу, преси. Стосовно останньої багато хто припускає, що випуск традиційних друкованих журналів та газет взагалі втрачає свій сенс, якщо наявний інтернет-аналог. Мережа має практично необмежені можливості щодо використання новітніх технологій, безсумнівні переваги в питанні оперативності та фінансових витрат. Водночас інтернет-видання поступаються пресі в деяких інших аспектах. Швидкість і необмеженість зумовлюють і ряд негативних ефектів: низька якість інформації, повторюваність матеріалів, проблеми у сфері авторського права та етичних порушень, невичерпність даних, слабкий ілюстративний супровід, стандартний графічний образ інформаційних сайтів тощо.

Та доки триває полеміка щодо перспектив розвитку інтернет-журналістики та проблеми функціонування друкованих ЗМІ як таких, преса та мережа продовжують активно співіснувати. Тепер аудиторії більшої кількості видань факти та аналітика пропонуються одразу в двох візуальних „версіях” - друкованій та мережевій. Тому постає закономірне питання, який формат є привабливішим для аудиторії, якщо врахувати, що текстова інформація у друкованих оригіналах та їх інтернет-версіях є майже ідентичною? Безсумнівно, зміст – це найперше, що шукають читачі в усіх без винятку засобах масового інформування. Але для того, щоб текстові ЗМІ змогли вижити у сучасних ринкових відносинах, вони повинні не тільки якісно інформувати, але й приваблювати. А оскільки інформація – це товар, то одним з важливих методів просування його на медіа-ринку, як складова структури редакційно-видавничого маркетингу, є ефективний дизайн.

Працівники друкованих та мережевих ЗМІ повинні не лише знати технічні параметри оформлення, але й бути обізнаними в психології візуальної подачі інформації, щоб отримати в результаті той ефект від матеріалів, на який вони очікували. Важливо орієнтуватися в перевагах і недоліках різних видів подачі інформації і на основі поєднання друкованих та електронних засобів оформлення вміти створювати максимально ефективний дизайн, що й зумовлює актуальність даного дослідження.

Таким чином, метою нашого дослідження є спроба з’ясувати, який дизайн, друкований чи мережевий, найбільше відповідає критеріям ефективності. Для реалізації поставленої мети необхідно виконати такі завдання: з’ясувати обсяг поняття „ефективний дизайн”, проаналізувати, які складові оформлення друкованих видань та їх мережевих версій можуть використовуватися для досягнення ефективного дизайну, знайти відмінності у способах подачі текстових матеріалів, проаналізувати переваги та недоліки друкованого та веб-дизайну щодо реалізації критеріїв ефективності, з’ясувати, який тип графічного оформлення може бути більш ефективним.Відповідно, об’єктом дослідженняє дизайн друкованих ЗМІ та їх інтернет-версій, а предметом дослідження є графічні елементи, що сприяють досягненню ефективності дизайну.

У цілому проблема дизайну друкованих ЗМІ має високий стан наукової розробленості, її продовжують активно вивчати теоретики і науковці як за кордоном, так і в Україні. Зокрема, темі дизайну періодичних видань присвячені дослідження С. Галкіна, С. Гуревича, В. Іванова, М. Картер, В. Попова, Д.Рендалла, В. Різуна, В. Скоробогатька, В. Тулупова, К. Фроста, В. Шевченко та ін. В той же час особливості дизайну мережевих ЗМІ мало досліджені, тому в якості бази можуть виступати праці, присвячені темі веб-дизайну в цілому, – А. Бєляєва, С. Лебедєва, Б. Леонтьєва, Р. Паркера, Т. Пауелла тощо. На проблемі ефективності дизайну в своїх працях увагу зосереджують такі науковці, як В. Іванов, В. Шевченко, С. Галкін, С. Гуревич, В. Тулупов, проте в більшості досліджень це поняття розглядається лише в теоретичному аспекті, в той час як нашою метою є спроба аналізу практичної реалізації критеріїв ефективного дизайну.

У більшості словників „ефективний” тлумачиться як такий, що призводить до необхідних результатів, дієвий. Таким чином, можна припустити, що ефективність – це здатність досягти потрібного результату, або, іншими словами, це рівень відповідності результатів, поставленим завданням, кінцевій меті. Тому, на нашу думку, під ефективністю дизайну слід розуміти ступінь та якість реалізації ним його функцій та завдань.

Проаналізувавши позиції дослідників В. Іванова [3], В. Шевченко [6, 7, 8], С. Галкіна [1], С. Гуревича [2], В. Тулупова [5], Т. Іванової [4], щодо призначення дизайну, ми зробили висновок, що основними завданнями дизайну (як друкованого, так і мережевого) є такі: створювати імідж видання, надавати йому гарного вигляду; приваблювати читача (потенційного покупця); стимулювати читача до подальшого ознайомлення з виданням та його матеріалами; привертати та спрямовувати його увагу; робити матеріал легким для сприйняття; систематизувати і організовувати інформацію; допомагати орієнтуватися і знаходити найважливішу інформацію; передавати основну думку матеріалу; нести в собі додатковий об’єм інформації.

Оскільки будь-який дизайн складається з ряду визначених компонентів (титульна сторінка, шрифти, ілюстрації, заголовки, кольорове оформлення, розділові засоби тощо) то його ефективність, у свою чергу, залежить від рівня виконання цими компонентами своїх функцій та завдань.

Титульна сторінка друкованого видання впливає на конкурентоздатність, вона привертає увагу потенційної аудиторії, зацікавлює та визначає її вибір, тому на першій шпальті часто розташовують анонс головного матеріалу у супроводі великої ілюстрації. Заголовний комплекс важливий для швидкого впізнавання ЗМІ, він допомагає читачеві зорієнтуватися, викликає певні асоціації, логотип є символом стабільності змістового наповнення видання. Анонси у друкованому виданні мають обмежений характер: зазвичай на титулі розміщують заголовки трьох – п’яти матеріалів із вказівкою сторінки. Журнали використовують анонси у вигляді заголовків, газети на першій шпальті нерідко розміщують початок матеріалу з ілюстрацією. Водночас головна сторінка сайту має абсолютно відмінний вигляд від друкованого аналогу: головний матеріал та логотип втрачають своє ключове значення, вони займають значно менший обсяг на сторінці. Заголовний комплекс лише нагадує про спадкоємність, головний матеріал пропонується увазі читача менш нав’язливо, ніж на титульній сторінці друкованого аналогу. Провідна роль надається анонсам у найрізноманітніших формах: у рубриках „Останні новини”, „Головне за день”, „Популярне”, „Політика”, „Економіка”, „Мультимедіа” тощо, у вигляді заголовків, фото в якості гіперпосилання на статтю, посилання на відеофайл.

Особливістю верстки друкованого ЗМІ є те, що матеріали на шпальті розміщують повністю і компонують поруч один з одним, таким чином, вся запропонована інформація знаходиться одразу перед очима читача, що стимулює його до ознайомлення не лише з обраним матеріалом, але й з сусідніми. Інтернет-версія увазі читача одночасно і в повному обсязі може запропонувати тільки один матеріал, на відміну від друкованого аналогу , і, таким чином, сайт мінімально впливає на вибір читача.

Використання шрифтового виділення в друкованому виданні мінімальне: для оформлення заголовків та текстів застосовують одну-дві гарнітури. Ще один видільний засіб – напівжирне накреслення. Інтернет-версії активніше використовують шрифтові засоби виділення: тут частіше зустрічається підкреслення та курсив, частіше використовується колір для виділення різних елементів тексту.

При оформленні заголовків у друкованому ЗМІ спостерігається різноманіття способів: використання різних типів верстки заголовку пожвавлює загальний вигляд шпальти, а застосування різного кеглю в залежності від об’єму статті допомагає читачеві орієнтуватися. В той же час оформлення заголовків на сайті, так само як і верстка матеріалів в цілому, відбувається за стандартною схемою: відкрита або напіввідкрита верстка (над або поруч із ілюстрацією), заголовки оформлюються однаковим кеглем та є одноманітними за стилем.

Має свою специфіку і використання ілюстрацій, інфографіки.Друковані ЗМІ мають можливість варіювати їх вигляд: збільшувати або зменшувати розмір, обирати нестандартну форму або незвичне розташування. Фотоілюстрації та інфографіка в друкованому виданні привертають до себе більшу увагу. Розміри і розташування ілюстрацій в мережевій версії зазвичай стандартизовані, проте в арсеналі сайту присутні також анімація та відеофайли, що здатні значно посилити інформативність матеріалу, який вони супроводжують.

Використання додаткових кольорів у друкованому ЗМІ обмежене, зазвичай воно передбачає застосування не більше одного-двох (блакитний, червоний) для акцентування заголовків, рубрик, підзаголовків, виносів. Інтернет-версії мають ширші можливості щодо використання кольору (тло, кольорові „плашки”, рамки, лінійки меню та рубрик, заголовки), проте вони схильні цим зловживати й тим самим ускладнювати орієнтування читача на сторінці.

Також слід окремо розглянути таку функцію як зручність знаходження потрібної інформації, що реалізується за допомогою декількох, відмінних у друкованих та мережевих версіях компонентів дизайну. Пошук потрібної інформації читач друкованого ЗМІ може здійснити за допомогою згаданих анонсів, за допомогою шапок із рубриками та безпосередньо шляхом поверхового перегляду заголовків та ілюстрацій. Аудиторії мережевого ЗМІ представлено більше способів пошуку інформації: це безпосередньо рядок „пошуку”, а також рубрика „Архів”, меню із тематичними рубриками („Світ”, „Україна”, „Політика”, „Економіка”, „Культура”; „Київ”, „Донецьк” тощо). Тобто матеріали групуються і за датою публікації, і за тематикою. До того ж, в самому тексті (через ключові слова), а також в кінці матеріалу часто розміщують посилання на схожі статті або на додаткову інформацію.

Наостанок слід зазначити, щозагальний характер подачі інформації у друкованих та інтернет-версіях сильно відрізняється. Друковане видання має обмежений обсяг сторінок, відповідно – пропонує аудиторії меншу кількість інформації. Таким чином редакція ЗМІ робить вибір щодо найважливішої інформації замість читача і пропонує йому готовий до споживання продукт, реклама займає більший простір на шпальтах, проте зазвичай значно менше привертає до себе увагу, ніж у мережі. Інтернет-версія має можливість публікувати більшу кількість інформації, постійно поновлювати дані та підкреслювати свою оперативність вказівкою часу; вона пропонує читачам багато способів пошуку матеріалів, а також дає можливість їх зберігати та роздруковувати. Мережева версія є більш інтерактивною в порівнянні з друкованим аналогом, оскільки аудиторія має змогу публічно висловити своє ставлення до статті (залишити коментар). Інтернет-версія має змогу інформувати аудиторію не лише за допомогою тексту і фото, але і звуко- та відеозаписів.

Отже, для реалізації функцій ефективного дизайну друковані та мережеві видання використовують систему графічних засобів та прийомів, частина з яких є відмінними через особливості технічних характеристик та можливостей даних видів ЗМІ. Так, друковані ЗМІ мають ширші можливості для створення іміджу та привернення уваги читачів завдяки яскраво оформленій титульній сторінці та використанню фірмових елементів, що вирізняють їх з-поміж іншої періодики. Водночас дизайн головних сторінок на сайтах мережевих версій є доволі типовим, а тому маркетингова роль заголовного комплексу частково втрачає своє значення. Для організації інформації та полегшення її сприйняття і пошуку друковані ЗМІ можуть використовувати варіації композиційного розташування матеріалів, в той час як характер подачі інформації в інтернет-ЗМІ є достатньо типовим, оскільки пропонує відвідувачам всі публікації, незалежно від актуальності й обсягу, в однаковому вигляді. Друковані ЗМІ полегшують пошук та сприйняття матеріалів завдяки різноманітним способам візуального акцентування (композиція, шрифти, заголовки, розділові засоби, ілюстрації), проте подають читачам в окремому виданні обмежений, завчасно обраний та готовий для споживання інформаційний продукт, водночас мережеві видання пропонують своїй аудиторії самостійно робити вибір щодо інформації, шукати потрібну інформацію завдяки зручним та ефективним опціям архіву та пошуку, а також налаштовувати матеріал найзручніше для особистого сприйняття. Друковані ЗМІ мають більше можливостей для ефективного використання ілюстративного матеріалу, оскільки мають можливість розміщувати на шпальті нестандартно обрізані фото, створювати інформаційні графіки та колажі, використовувати ілюстрації в якості тла для основного тексту. Мережеві ЗМІ частіше розміщують на сайті стандартні фотоілюстрації, менших розмірів та нижчої якості в порівнянні з друкованим аналогом (що зумовлюється часом завантаження), практично не використовують інфографіку. Але інтернет-версії мають ширший арсенал засобів додаткового інформування, оскільки мають можливість використовувати не лише фото-, але й аудіо- та відеоматеріали. Мережеві видання також є більш оперативними та інтерактивними у порівнянні з друкованими аналогами.

Отже, ми бачимо, що друковані аналоги та їх інтернет-версії мають різний рівень ефективності. Слід припустити, що відмінність у характері ефективності друкованого та веб-дизайну зумовлена різницею аудиторій. Читачі друкованого видання налаштовані на зручне та якісне сприйняття готового інформаційного матеріалу, в той час як мережеве ЗМІ передбачає більшу активність з боку своєї аудиторії в плані пошуку та аналізу інформації. В цілому, це можна охарактеризувати наступним чином: друковане видання сучасною аудиторією сприймається скоріше як традиційний вид дозвілля, в той час як мережева версія виступає в якості об’ємного джерела різноманітної інформації.

 

Література

1. Галкин С. И. Техника и технология СМИ : Художественное конструирование газеты и журнала : учеб. пособие / С. И. Галкин. - М.: Аспект-Пресс, 2005. - 215 с. 2. Гуревич С. М. Номер газеты: учебное пособие / С.М. Гуревич. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 192 с.3. Іванов В. Ф. Техніка оформлення газети: курс лекцій / В.Ф. Іванов. – К.: Т-во „Знання”, 2000. – 222 с. 4. Иванова Т. Успеть в будущее/ Т. Иванова // Журналист. – 2008. – № 10. – С.34 – 35. 5. Тулупов В. В. Дизайн периодических изданий: учебник / В.В. Тулупов. – СПб: Изд-во Михайлова В. А., 2006. – 224 с. 6. Шевченко В. Е. Графічна організація друкованого тексту та його художня інтерпретація засобами складання [Електронний ресурс] / В. Е. Шевченко. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act =article&article=1008. – Назва з екрану. 7. Шевченко В. Е. Роль інтерпретації інформації графічними засобами в періодичних виданнях / В. Е. Шевченко // Культура народов Причерноморья. – 2004. – №. 49. – Том 2. – С.98 – 100. 8. Шевченко В. Е. Шевченко В. Е. Створення логотипа видання / Друкарство. – 2004. – № 5 (58). – C. 30-33.