Главная | Обратная связь

ЕЛЕКТРОННА КНИГА – КНИГА МАЙБУТНЬОГО?

 

Сьогодні книги, що займають у паперовому вигляді цілу полицю, можна умістити на один або декілька компакт-дисків. Спеціальні пристрої для читання електронних видань, що важать в середньому один кілограм, вміщує в себе цілу книжкову шафу. Можливо, більше не знадобляться запорошені стелажі і книжкові полиці, адже, як пише журнал „Computerworld Росія”, „якщо користувачі „видаляють” книгу зі свого SoftBook, вона як і раніше зберігається на персональній книжковій полиці цього читача на серверах SoftBook, і у будь-який момент її можна знову завантажити у пристрій” [1].

Електронна книга – це зміст плюс форма. Зміст – це інформація (текст, фото, аудіо, відео), а форма – оболонка, в яку інформація упакована. „Електронна книга - це цифрова версія друкованого видання, яка може відображатися і зберігатися на спеціальних пристроях для читання, так само як і на звичайних ПК” [2, с. 62].

Електронної книга набагато компактніша за звичайну книгу й може вмістити на один диск інформацію багатотомної енциклопедії; при закладених у неї запрограмованих відповідних можливостях здатна значно підвищити швидкість пошуку потрібного матеріалу, спростити вибіркове читання; не вимагає паперу, що значно здешевлює видання.

,,Цифрові версії” – волею доль і технологій – бувають різні. Так, у формат електронних книг переведені художні твори, наукові праці, нормативні документи, різні довідкові вироби, підручники, посібники тощо. Окремо в сімействі електронних книг стоять аудіокниги, що є звуковими файлами у форматі MP3. Нічого, в принципі, незвичайного. Крім того, що для читання таких книг потрібно відповідні електронні пристрої.

Дослідженням цієї проблеми займалися такі науковці, як І. Терентьєв, В. Сорокін, Г. Василенко, І. Теплицький, Д. Некрасов.

Мета – з’ясувати значення електронної книги в сучасному світі.

Електронна книга є лише носієм інформації, тому традиційно складається з двох понять – носій та вміст. Носієм є електронний пристрій, який може бути пристосованим (наприклад, телефон) чи спеціалізованим. Вміст іноді називають „контентом” – це будь-яка форма зберігання інформації, наприклад, текст, відео, аудіо та інші електронні форми. Найчастіше як вміст електронної книжки застосовується текст з ілюстраціями, як і в традиційній книжці.

Поняття ,,електронна книга” має різні значення. Найрізноманітніші визначення зводяться до двох видів, що відрізняють її від традиційної паперової книги, а саме: а) сукупності даних (текст, звук, статичне зображення, що рухається) у пам'яті комп'ютера, призначеній для сприйняття людиною за допомогою відповідних програмних і апаратних засобів і б) пристрою, спеціально призначеному для читання текстів, що зберігаються в цифровому вигляді.

Американський журнал ,,PС World Online” говорить про електронну книгу як про цифрову версію друкованого видання, яка „може відображатися і зберігатися на спеціальних пристроях для їх читання, так само як і на звичайних ПК” [3, с. 25]. Такі версії створюються в якості "підлягаючих зберіганню копій" вже існуючих паперових книг і стають частиною електронних бібліотек, безліч яких можна знайти зараз в Інтернеті. Але існують книги, що спочатку створюються в цифровому форматі. У даний момент це найчастіше енциклопедії, словники й альбоми, що доступні на компакт-дисках або "завантажуються" з різних інтернет-магазинів. Абсолютно інша справа – спеціальні пристрої (планшети з рідкокристалічним екраном, декількома кнопками або клавіатурою, дисководом, CD-ROM або модемом) для читання електронних тестів.

На сучасному етапі багато хранителів інформації на паперових носіях (бібліотеки, архіви, музеї) по-новому поглянули на проблему збереження своїх фондів і зайнялися їх оцифровуванням. За допомогою планшетних, ручних, проекційних сканерів зображень, наприклад, сторінки книги вводяться в комп'ютер. Отримувана електронна копія зберігається як графічний файл (особливо якщо це рідкісна книга з множиною позначок на полях або карта) або текстовий файл (якщо, наприклад, ведеться „поточне” сканування об'ємних книг). У останньому підході „для нащадків” зберігається лише текстовий зміст документу, проте воно займає менше місця і з ним можна працювати (наприклад, використати пошукову систему). Графічний файл високої якості дуже громіздкий, але містить досить точну електронну копію оцифрованого документу. Створення такого підлягаючого зберіганню фонду пов'язане також із поняттям електронної бібліотеки.

У результаті розвитку комп'ютерних технологій все частіше випускаються книги на компактних або гнучких дисках. Електронний формат дозволяє нарівні з текстом використати у книзі аудіо- і відеозаписи, бази даних, гіперпосилання і спеціальні пошукові програми. Недивно, що в першу чергу в цифровому форматі стали з'являтися енциклопедії, словники, альбоми, географічні карти. „Прикладом електронної книги є оксфордське електронне видання Шекспіра, випущене в 1989 р. Воно включає електронну версію повного 55-томного зібрання творів великого письменника. У змісті, супроводжуючому текст, роз'яснюються використані спеціальні символи, способи аналізу електронного тексту” [4, с. 25]. Читаються електронні книги на екранах моніторів.

Електронні книги можуть так само читатися вголос комп'ютером. „Наприклад, Microsoft на компактному диску пропонує енциклопедію. Вона містить багато фотографій, ілюстрацій, карт, мультиплікаційних сюжетів. Протягом 8 годин комп'ютер може прочитати текст цієї електронної книги, у режимі діалогу провести пошук інформації. Статті читаються добре поставленим голосом” [4, с. 25].

Пристрій, призначений для читання текстів у цифровому форматі. „Уявимо собі „книгу”, що складається тільки з обкладинки. Розкривши її, Ви бачите на одній стороні власне „сторінку” для читання, на іншій – невелику клавіатуру з клавішами для перегортання вперед і назад, а також для переходу відразу до сторінки з потрібним номером. При цьому автономність, тобто запас енергії у батарейках, повинна забезпечувати не менше доби роботи, щоб „книгу” можна було взяти з собою навіть на рибалку” [4, с. 27]. Як пише ,,PC Magazine”, „такий апарат хвилі замінить звичайну книгу” [4, с. 27]. Як пише Дарсі ди Нуччи, консультант з електронних видавничих технологій, автор книги ,,Елементи веб-дизайну”, „вони пропонують читачам щось більше, ніж просто слова на екрані: ці пристрої володіють й іншими, властивими книгам рисами, такими як двохсторінковий розворот, обкладинка, відносне положення сторінки і все те, що в звичайній книзі полегшує процес читання. Замість яскраво-білого паперу і чіткого тексту Ви являєтеся перед рідкокристалічним екраном досить низького дозволу, але усі пристрої, точка зору і відстань до сторінки – усе це знайомо і зручно [5, с. 9]”.

Головною перевагою будь-якої електронної книги вважається наявність у ній пошукової системи, тобто можливості аналізу змісту книг, пошуку потрібних відомостей за допомогою комп'ютера. Як вважають учасники першого міжнародного науково-практичного симпозіуму ,,Світ ділової інформації”, „електронна книга може бути по-справжньому ефективною тільки у тому випадку, якщо в неї будуть реалізовані функції інформаційно-пошукової та інформаційно-довідкової систем [6]”. На їх думку, подібне видання, щоб в ньому був сенс, повинне задовольняти таким вимогам: 1) здійснювати швидкий пошук заданої інформації (за виділеним ключовим словом або так званою „гарячою областю”); 2) надавати користувачеві довідкову інформацію за певною темою; 3) забезпечувати інтерактивний режим роботи користувача з ЕК; 4) реалізувати різні режими роботи з системою („читання ЕК”, „перегляд”, „вибіркове читання”, „пошук заданого смислового фрагмента” і тому подібне); 5) забезпечувати зручний для користувача взаємозв’язок із системою за допомогою інтелектуального інтерфейсу та ін.

Відомо, що величезна частина видавничих витрат відноситися до необхідних для цього матеріалів. Як пише журнал ,,Computerworld Росія” [7], газетна індустрія тільки в США щорічно поглинає 50 млрд. дол. При цьому 20 млрд. дол. йдуть на витратні матеріали. При створенні електронної книги ці витрати зводяться до нуля. Як пише Дарсі ди Нуччи, „нові книги, для поширення яких видавці вимушені оплачувати маркетинг, робити авторські підрахунки і нести інші витрати, не можуть поставлятися безкоштовно, проте у більшості випадків електронні версії повинні обходитися набагато дешевше, ніж друковані видання” [5]. Крім того, деякі фахівці відмічають і низьку вартість редагування і підготовки. „За допомогою наявних видавничих пакетів і програмного забезпечення для поширення електронних документів автори можуть виконувати велику частину операцій з редагування і макетування” [4, с. 32].

Таким чином, цифрові видання здатні істотно понизити витрати видавців, що повинне відбитися і на ціні книг в магазинах. Користувачі ж електронних бібліотек мають можливість отримати і роздрукувати книгу абсолютно безкоштовно.

Один з найсильніших аргументів на користь електронної книги полягає в тому, що її виробництво не вимагає паперу. Це дозволить врятувати від вирубування безліч дерев. Для створення електронної книги не використовуються друкарські верстати, не витрачається дорога, а іноді і шкідлива фарба. Все ще важка фізична праця людей замінюється інтелектуальною.

Явна перевага електронних книг – супровід тексту звуком і відеоматеріалами. Таким чином, можливості автора і читача унікально розширюються, а зміст стає зрозумілішим і цікавішим. Коли текст перетвориться на електронний вигляд, стає можливим все: ілюстрації можуть бути анімовані – так буде легше пояснити складні процеси або просто здивувати читача. Коли відкриваємо книгу, її автор зможе привітати відеокліпом. Навіть між двома сторонами обкладинки можна буде подивитися фільм.

В електронне видання легше вносити виправлення, ніж у паперове. Цифрові книги можуть постійно модернізуватися автором. Творці пристроїв для читання електронних книг також піклуються про те, щоб робота з книгою стала як можна зручнішою або принаймні не поступалася роботі з паперовим виданням. „Просто вказавши на слово, що цікавиться, користувач може отримати його тлумачення зі вбудованого словника, знайти в тексті потрібне слово або фразу або, натиснувши кнопку, „перегорнути” відразу декілька сторінок. Читачі можуть висвітити текст, зробити позначки на екрані і помістити закладки на потрібних сторінках, принаймні усі зміни автоматично будуть збережені і після того, як „закриємо” книгу” [1].

Як пише журнал мережевих рішень ,,LAN”, „незважаючи на значний прогрес у розвитку систем документообігу, тільки в державних установах США за рік робиться декілька мільярдів паперових документів, і цей показник безперервно росте” [8]. Відповідь очевидна: опубліковане на папері легше і зручніше читати! „Річ у тому, що комп'ютер – непогана машина, якщо йдеться про друкування тексту і пошук інформації, але нікчемна, якщо мати на увазі читання. <...> Після півгодинного перегляду сторінок на комп'ютері починають хворіти очі і затікати шия. Дисплей – не краща заміна паперу” [6].

Не дивлячись на свою економічну привабливість (часто безкоштовний доступ в Інтернет), електронна книга знаходиться неймовірно далі ніж традиційна від широкого кола читачів. Для того, щоб почати користуватися цією новою формою видання, потрібний комп'ютер і часом доступ до Інтернету, а для більшості людей це дорого. Як було відмічено, електронні пристрої для читання розроблялися, принаймні спочатку такі, які були розраховано не на всю читацьку аудиторію. Спочатку електронні книги зможуть зацікавити тільки представників великих компаній із-за надмірно високої вартості апаратного забезпечення.

Ми розглянули багато переваг електронної книги. Зрозуміло, що у зв'язку з розвитком комп'ютерних технологій число „плюсів” збільшуватиметься: працювати з текстами стане легше, видавничі програми стануть простішими, матеріали для складання пристроїв, що читають, – екологічнішими, а самі пристрої – зручнішими. Багато юристів вже зараз активно займаються проблемою авторського права в електронному світі. Виникає враження, що зараз це одна з найпопулярніших областей роботи в юриспруденції. Із часом повинні будуть розробитися не лише закони, але й стандарти.

Таким чином, електронна книга навряд чи витіснить книгу в її традиційній формі. По-перше, читання традиційної книги спричиняє менше перенапруження зору; по-друге, художник робить її твором книжкового мистецтва, що не може не впливати на її краще сприйняття; по-третє, нею можна користуватися безпосередньо, без будь-яких технічних пристосувань. Тож електронна книга й традиційна друкована книга, скоріше за все, співіснуватимуть, збагачуючи людство.

Перспективи на сьогодні електронних засобів зберігання й передачі інформації мають величезний потенціал. Якщо всю інформацію, що накопичена в безлічі книг, розмістити в банку даних світової інформаційної мережі, вона стане доступною кожному, хто користується послугами цієї мережі. Можна, сидячи в себе вдома, переміщуватись у найвіддаленіші книгосховища, читаючи на екрані комп’ютера сторінки рідкісних видань.

Розповсюдження електронних книг, особливо довідкового, науково-технічного, науково-популярного характеру, дуже актуальне зараз, при стрімкому зростанні користувачів Інтернет.

Література

1. Сайкс Р. Электронная книга для читателей следующего поколения // Computerworld Росія. – № 33. – 1998. 2. Некрасов Д. Книга ХХІ века // Секретарь-референт. – № 11. – 2006. – С. 62 – 65. 3. Мартин Д. Microsoft занялась электронными книгами // PС World Online, США Computerworld Россия. – № 40. – 1998. 4. Василенко Г., Гиляревский Р.Электронная книга (PRO И CONTRA): взгляд из интернета // Вестник Московского университета. Сер. 10., жур-ка. – №6. – 2010. – С. 24 – 43. 5. Терентьев И.Могут ли электронные книги заменить издания на бумаге? Цит. по: Nucci D. di. Elements of Web Desingn, Peachpit Press // ИнфоПорт-Дайджест. – 1999. 6. Материалыпервого международного научно-практического симпозиума „Мир деловой информации” / Бондаренко М. Ф., Евсюков А. Ю., Калиновский А. С., Ланграф Ю. В., Рябова Н. В. (Харьковский технический университет радиоэлектроники); http://raix.kharkov/ua/Russian/Exhibition. 7. Кин П.Новая мишень ИТ // Computerworld Росія. – № 28–29. – 1999. 8. Сорокін В. Заменят ли электронные книги печатные? Взгляд на место электронных изданий в позновательном процессе // LAN / журнал сетевых решений. – № 6. – 1997. 9. Робб Д. Почитаем цифрове книги? // Мир ПК. – № 2. – 1999.