 |
|
СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ АВТОРСЬКИХ НЕОЛОГІЗМІВ
У КНИЗІ ОЛЬГИ ГРОМИКО„ПРОФЕСІЯ: ВІДЬМА”
Розвинувшись у ХХ ст., література фентезі з кожним роком стає все більш популярною серед масового читача. Науковці впевнені, що сьогодні цей жанр є повноцінним художнім напрямом, котрий має відношення не лише до літератури, а й до кіно, живопису, театру, музики, комп’ютерних ігор тощо [1]. Зацікавлення цим жанром, як правило, пояснюють можливістю уповна пофантазувати, відчути себе в іншій реальності з новими здібностями, розширити часові, просторові, культурні чи історичні виміри власного буття. Велику роль у створенні таких можливостей відіграють авторські неологізми, дослідження стилістичної ролі яких не часто ставало предметом наукових пошуків. Цим пояснюється актуальність вибору теми нашої студії.
Мета статті – узагальнити стилістичну роль авторських неологізмів у книзі Ольги Громико „Професія: відьма” – розкривається в таких завданнях:
– віднайти авторські неологізми у творі авторки, класифікувати їх, пояснити cемантичне значення та механізми творення;
– описати стилістичний потенціал неолексем Ольги Громико.
Джерельною базою дослідження для нас стали наукові праці Н. Глуходід [2] та О. Хмельовської [3], у яких проаналізована природа авторських неологізмів, відстежені сучасні тенденції їх творення та характер упливу на свідомість читацької аудиторії; С. Шамякіної [1], де виділені жанрові характеристики літератури фентезі, описані особливості її розвитку. Крім того, з метою об’єктивної інтерпретації неологізмів у творчості Ольги Громико ми скористалися документальними джерелами, зокрема, автокритикою письменниці, віднайденою на сторінках її Живого журналу в Інтернет мережі [4; 5; 6].
На думку вчених, сьогодні існує чимало термінів для позначення нових слів, наприклад, індивідуально-авторські новотвори, оказіональні слова, лексичні новотвори, неолексеми, лексичні інновації, авторська лексика тощо. О. Хмельовська подає узагальнене визначення авторським неологізмам як новотворам, запозиченням, котрі входять у конкретну мову, набуваючи нової семантики чи конотацій, як правило, зумовлені сферою вживання та суспільною необхідністю [3]. Таким розумінням авторських неологізмів скористалися і ми у своїй розвідці.
Серед великої кількості сучасних видань фантастичної літератури нашу увагу привернула книга Ольги Громико „Професія: відьма” (2003) [4] – фентезі виключно гумористичне, з відчутним романтичним струменем, яке легко й захопливо читається. Велику роль при цьому відіграють авторські неологізми, котрі виступають власне засобами створення такої жанрової характеристики фентезі, як конструювання „іншого світу” – цілого антуражу, культурно-історично-географічного фону, створеного з метою представлення основних подій твору, який відчутно відрізняється від реальної дійсності. На думку С. Шамякіної, „чим детальніше розроблені історія, міфологія, культура, географія такого світу, тим вища художня цінність твору фентезі” [1, с. 3]. Аналіз неолексем Ольги Громико доводить, що в цілому вони виступають часо-просторовими та функціонально-номінативними маркерами естетичної дійсності, котра завдяки фантазії та умінню авторки проводити аналогії між двома реальностями постає перед читачами як зрима й відчутна.
Для того, щоб подати загальну характеристику авторських неологізмів у книзі Ольги Громико та пояснити їх стилістичну роль, ми скористалися методом класифікації та інтерпретації:
| № | Группа авторських неологізмів | Екстраполяція в тексті | Стилістична роль |
| 1. | Топоніми (Догева, Стармін, Белорія, Елгар, Камнедержець, Відьомове коло) | „Издевательство какое-то, особенно если учесть, что жители Догевы – вампиры”. [2, с. 11]; „В таком случае, не следует ли мне, законопослушной жительнице державного города Стармина, столицы Белории, официальной резиденции многоуважаемого кем-то его высочества короля Наума, заблаговременно поупражняться в благоговейном трепете?” [2, с. 8]. | – виконують пояснювальну функцію (Камнедержець); – указують на зв’язок із реальними топонімами (Белорія – Білорусь); – формують колорит урочистості (Стармін, Елгар); – указують на особову приналежність (Відьомове коло). |
| 2. | Антропоніми (Тюдор Визволитель, Арр’акктур тор Ордвіст Ш’еонелл, Ричарг, Пітрим, Некрохрич) | „Многоуважаемый Повелитель Догевы, благородный Арр’акктур тор Ордвист Ш’эонэлл из клана…” [2, с. 8]; „Имя у Питрима длинное, заковыристое, как свернувшаяся клубком гадюка… За глаза Питрима честили „некрохрычом”. Причем и адепты, и наставники” [3, с. 867]. | – пояснюють морально-етичну якість героя (Тюдор Визволитель); – вказують на суспільний статус, особливу пошану до персонажа (Арр’акктур тор Ордвіст Ш’еонелл); – створюють гумористичне забарвлення (Некрохрич). |
| 3. | Фітоніми (червець-трава, плакун-трава, камелінка дубравная) | „Червец-трава не так уж редка, да вот изловить ее знахарю не легче, чем пешему человеку – зайца” [2, с. 113]; „Камелинка дубравная. В просторечии – „женская верность”, – щегольнула я знанием травоведения, срывая сухонький стебелек. Половина цветков тут же осыпалась, обнажив острые ноготки пестиков.– Вообще-то она отцветает” [2, с. 165]; „рыжие звездочки прасклета, седые гривки плакун-травы” [2, с. 57]. | – подають інформацію про місце поширення рослини (червець-трава); – указують на зовнішній вигляд (прасклет; плакун-трава); – розкривають інформацію про чарівні властивості рослин, співвідносячи їх із людськими якостями (камелінка дубравная). |
У процесі аналізу стилістичної ролі авторських неологізмів для нас також стала помітною тенденція частого використання авторкою фоностилістичних засобів мови. Наприклад, в імені Ричарг два звуки „р” асоціюються з риком тварини, а звук „ч” з шумом, сичанням, шепінням, що надає образу Дракона емоційно-емпатійних характеристик. Але в конструюванні діалогів Ольга Громико використовує ще й гумористичні засоби („Вот с-съем тебя и с-сяду на диету сяду” [2, с. 68]), які доповнюють образ комунікативними ознаками, представляють його як неповторний і оригінальний, спостерігати за мовою і вчинками котрого досить цікаво й захопливо.
Напівпом’якшений приголосний „ч” у таких авторських онімах, як „чечка”, „ченька”, котрі в мовленні троллів мають значення „гарна дівчина”, надає зменешено-пестливих конотацій номенам, виступає засобом семантико-звукового протиставлення в цілому грубому, різкому, дзвінкому мовленню цих істот (наприклад: „Гхыр ог имре, мораан! – по тролльим меркам это считалось изысканным комплиментом, хотя точный перевод такого высказывания на человеческий язык мог смутить даже бывалого грузчика” [2, с. 109]; „Эй, ты, вагурц гхырный – общепринятых ругательств троллям решительно не хватало…” [2, с. 176]).
За структурними показниками серед авторських неологізмів можна виділити однослівні номінації (Белорія, Стармін, Догева, Ричарг), композити (Камнедержець, Тюдор Визволитель, плакун-трава, прасклето, камелінка дубравная, Відьомове коло), трискладові юкстапозити або багатослівні номінації (наприклад, Арр’акктур тор Ордвіст Ш’еонелл).
Отже, аналіз авторських неологізмів у книзі Ольги Громико „Професія: відьма” доводить, що, як правило, у творчій лабораторії письменниці вони виступають локально-темпоральними та онімними маркерами витвореної художньої дійсності, виконуюючи при цьому ще й пояснювальну, світоглядну, естетичну функції, виступають засобом гумору. При цьому авторкою використовуються лексичні, фонетичні та синтаксичні засоби стилістичної виразності.
Література
1. Шамякина С. В.Література фэнтези: дифференциация понятия и жанровая характеристика / С. В. Шамякина. – Режим доступу: http://www.bsu.by/Cache/pdf/209023.pdf. 2. Глуходід Н. Способи творення авторських неологізмів у романі Дж. Орвела „1984” / Н. Глуходід. – Режим доступу: http://naub.org.ua/?p=1156. 3. Хмельовська О. Авторські неологізми в сучасному літературному дискурсі / О. Хмельовська. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index. 4. Громыко О. Профессия ведьма / О. Громыко. – М. : Альфа-книга, 2011. – 441 с.5. Персональный сайт Ольги Громыко/Ольга Громыко. – [Элетронный ресурс] – Режим доступа: http://volha.ru. 6. Живой Журнал Ольги Громыко/ Ольга Громыко. – [Элетронный ресурс]. – Режим доступа: http://volha.livejournal.com.
Дроздова А. В., Халмуратова О. Т. Стилістична роль авторських неологізмів у книзі Ольги Громико „Професія: відьма”.
У статті узагальнена стилістична роль авторських неологізмів у книзі Ольги Громико „Професія: відьма” за допомогою їх класифікації та інтерпретації. До уваги взято авторські топоніми, антропоніми та фітоніми. Також проаналізовано способи побудови неолексем у творчій лабораторії письменниці.
Ключові слова:авторські неологізми, стилістична роль, прагматика.
Дроздова А. В., Халмуратова Е. Т. Стилистическая роль авторских неологизмов в книге Ольги Громыко „Профессия: ведьма”.
В статье обобщена стилистическая роль авторских неологизмов в книге Ольги Громыко „Профессия: ведьма” с помощью их классификации и интерпретации. Предметом внимания стали авторские топонимы, антропонимы, фитонимы. Также проанализированы способы построения неолексем в творческой лаборатории писательницы.
Ключевые слова: авторские неологизмы, стилистическая роль, прагматика.
Drozdova A., Khalmuratova E. Stylistic role of author's new word's in the book of Olga Gromyko „Profession: witch”.
In article synthesized stylistic role of author's neologisms in the book by Olga Gromyko „Profession: witch” by their classification and interpretation. The focus became the original toponyms, anthroponomy, fitonyms. Also examine how to build author's neologisms in the writer's creative laboratories.
Keywords:author's neologisms, stylistic role, pragmatics.
УДК 070. 41