Главная | Обратная связь

Класифікація сполук, які входять в склад ефірних олій

Тема: Ефірні олії.

Питання до лекції.

1. Визначення поняття „ефірні олії”.

2. Поширення та локалізація ефірних олій в рослинах.

3. Вплив онтогенетичних факторів на накопичення ефірних олій в рослинах.

1. Класифікація ефірних олій і сировини, яка їх містить.
2. Фізичні та хімічні властивості ефірних олій.
3. Методи аналізу.
4. Зберігання ефірних олій та лікарської рослинної сировини, що їх містить.
5. Методи кількісного визначення ефірних олій.
6. Методики отримання ефірних олій.
7. Застосування ефірних олій і сировини, яка їх містить в медицині.
8. ЛР і ЛРС, які містять ефірні олії.

 

Ефірні олії – багатокомпонентні суміші летких органічних сполук, що утворюються в рослинах і зумовлюють їх запах.

До ефірних олій входять вуглеводні, спирти, прості і складні ефіри, альдегіди, кетони, кислоти аліфатичного ряду і циклічні.

Циклічні сполуки поділяються на гідроциклічні, до яких належать терпени, їх похідні та сполуки ароматичного ряду. В ефірних оліях переважають вуглеводні, але найбільш цінною складовою частиною є кисневмісні сполуки, особливо спирти і ефіри, які мають приємний запах.

Класифікація сполук, які входять в склад ефірних олій

Ефірні олії, які містять

Монотерпеноїди

Сесквітерпеноїди

Ароматичні сполуки

ациклічні моноциклічні біциклічні

ациклічні моноциклічні біциклічні трициклічні

похідні цимену бензолу фенілпропану

 

Ациклічні монотерпеноїди.

 

 

Моноциклічні монотерпени.

 

Біциклічні монотерпеноїди

Являють собою сполуки з двома конденсованими неароматичними кільцями і одним етиленовим зв’язком. До них належать похідні карена, пінена, сабінена, камфена.

 

Ациклічні сесквітерпеноїди

Моноциклічні сесквітерпеноїди

Це сполуки з циклогексановим одним незамкненим гідроароматичним кільцем з 2 – 4 подвійними зв’язками. До них відноситься бісаболан (лимон, ромашка, імбир), гумулан ( хміль), елеман (аїр).

 

 

Біциклічні сесквітерпеноїди

Ці сполуки мають два конденсовані вуглеводневі кільця з двома-чотирма подвійними зв’язками. За будовою кілець та типом конденсації або зв’язку сесквітерпени поділяють на типи, основними з яких є кадінан, евдесман, гвайан (ромашка лікарська, полин гіркий, деревій, арніка, евкаліпт)

 

Сесквітерпенові лактони

Це окрема група сесквітерпеноїдів з високою фармакологічною активністю. До евдесманолідів належить алантолактон з оману високого. Полин цитварний містить лактон з кето групою – сантонін, відомий своєю антигельмінтною активністю. Практично всі види полину синтезують артемізин, близький за хімічною будовою до сантоніну.

У сесквітерпенових лактонів типу гваяноліди лактонове кільце приєднане до вуглеводневого скелету в положеннях С-6 – С-7 або С-7 – С-8. Останні знайдені в квітках ромашки лікарської, траві полину гіркого, траві деревію, квітах арніки. До цієї групи відноситься багато сполук (матрицин, лактукопікрин, цинаропікрин, ахілін, артабсин), які мають потенційну протизапальну дію внаслідок утворення похідних азулену. Гіркий смак лактонів спричиняє використання сировини кульбаби , полину гіркого, деревію як гіркоти для збудження апетиту і поліпшення травлення.

 

Ароматичні сполуки

Це переважно кисневі похідні: феноли, ароматичні та фенольні спирти, фенольні альдегіди, фенольні ефіри.