Главная | Обратная связь

Поширення і локалізація

Ефірні олії дуже поширені в природі. Дуже багато вищих рослин здатні їх накопичувати. До числа родин багатих на ефірні олії належить Lamiaceae, Apiaceae, Rosaceae. Кількість їх сягає від 0,01% до 5%, а в цитрусових до 20%. В онтогенезі рослин змінюється процентний вміст олії, співвідношення компонентів, а інколи навіть відмічається повне зникнення одних і поява інших речовин, які не виявлялися раніше.

В листі найбільше ефірних олій перед і на початку цвітіння, в коренях – після відмирання наземної частини, в бруньках – під час їх бубнявіння.

Ефірні олії виробляються і накопичуються в особливих екзогенних і ендогенних утвореннях:

Екзогенні: залозисті плями, залозисті волоски, ефірно-олійні залозки (розвиваються з епідермальних тканин).

Ендогенні: секреторні клітини, вмістилища, секреторні канальні і ходи (розвиваються з паренхімних тканин).

Фізичні властивості

Це безбарвні, прозорі або злегка жовтуваті рідини з приємним запахом і пряним, гірким смаком. Деякі з них мають синій колір, викликаний присутністю азулену (олія ромашки, деревію). Зустрічаються зеленкуваті (бергамотове), червоні (кминове), червоно-брунатні (корична) олії. Питома вага олій лежить в межах 0,700-1,060 г/см³. Реакція їх нейтральна або кисла. Більшість з них оптично активні.

Ефірні олії здатні переганятись з водяним паром. Як складні суміші вони не мають визначеної температури кипіння. Перегонкою при різній температурі їх можна поділити на близькі за будовою фракції: монотерпеноїди складають низькокиплячу фракцію ефірних олій, а сесквітерпеноїди – висококиплячу. Ефірні олії при охолодженні застигають в кристалічну масу. Ефірні олії добре розчинні в спирті, петролейному ефірі, хлороформі, змішуються з жирами. Не розчиняються в воді. На папері не залишають масних плям на відміну від жирних.

Одержання ефірних олій

1. Перегонка з водяним паром. Струмінь пару пропускається через лікарську сировину, яка вміщена в перегінний куб. Водяна пара захоплює ефірну олію і, проходячи крізь холодильник, стікає в приймач. Олія поступово накопичується над водою, її збирають і висушують.
2. Екстракція використовується для одержання ефірних олій, які розкладаються при гідродистиляції. Сировину екстрагують леткими розчинниками (петролейний ефір, бензол та ін.). З екстракту відганяють розчинник, залишок обробляють етанолом, який потім відганяють. Зараз розроблено метод виділення ефірних олій скрапленим СО₂ або інертними газами при зниженій температурі. Різновидність екстракції є анфлераж (на скло наносять свинячий або яловичий жир і посипають лікарською сировиною). Ефірна олія поглинається жиром і її екстрагують етанолом. Різновидністю анфлеражу є мацерація (сировину заливають підігрітим до 50-70^оС жиром).
3. Пресування. Використовують для одержання ефірних олій з шкірки плодів цитрусових.